Складається відчуття, що Україна перебуває під економічними санкціями низки глобальних компаній, таких як Apple, PayPal, Facebook і т.д.
Побічно це підтверджується, наприклад, незворушним мовчанням PayPal, який багато років ігнорує нашу країну, працюючи в обидві сторони в куди більш проблемних регіонах. У нас же PayPal працює тільки в один бік, дозволяючи українським користувачам відправку валютних коштів, але не прийом.
Багато хто пам'ятає історію з блокуванням ряду рахунків PayPal, які були створені з метою збору коштів для української армії. Назвали причину – фінансування тероризму. І навіть після перевірок авторитетних аудиторів, під час яких з'ясувалося, що кошти йдуть на лікарські препарати для солдатів АТО, а рівень доказів фінансування тероризму та/або інших видів злочинної діяльності нульовий – рахунки все-одно заблоковані.
Весь ритейл пронизаний сірими човниковими схемами
Ще одна історія недавно сталася з киянином Андрієм Хоменком, який разом з американським другом організував збір пожертвувань у Facebook для лікування своєї дочки від кісткового туберкульозу. Facebook раптово заблокував сторінку прийому пожертвувань і повідомив, що фандрейзинг неможливий в країнах, які потрапляють під санкції США.
Україна перебуває під санкціями США?
Скажете, все набагато банальніше: санкції ми наклали собі самі, маючи на голові такий Нацбанк і такий уряд. Але ж НБУ протягом останніх 3 років дійсно здійснив ряд якихось кроків для доступу українців до послуг міжнародних систем електронних грошей.
Це, звичайно, сміхотворний мізер: гора народила якусь жалюгідну мишу. Але, чесно кажучи, я слабо вірю в те, що в причинах численних відмов того ж PayPal за останні роки винен тільки Нацбанк.
Очевидно, що величезна вина також лежить на нашому цинічному і жлобському уряді, в парадигмі якого лежить абсолютно байдуже ставлення до подібних проблем суспільства. «Вам потрібен PayPal? Ага зараз. А шо ще вам потрібно? Чим допомогти?"
Але і вони, незважаючи на такий підхід, хотіли б затягнути до нас Apple. І PayPal. І відкрити повноцінне представництво Facebook. І R&D, і центр Google. І 100 кав'ярень Starbucks.
І ще побудувати 10 заводів глобальних автодилерів. Стрічку перерізати, ручки під камери потиснути і авторитетно розповісти про інновації.
Можливо, реальна причина, через яку ми заслуговуємо на подібне ставлення – це негативна репутація України в сферах онлайн-платежів і кіберзлочинності?
Цього у нас хоч відбавляй – IТ-шників сотні тисяч. І ні для кого не секрет, що в зв'язку з непрацюючими судами (при наявності більш-менш осудних законів), в Україні повно кіберзлочинців.
Але також їх повно, наприклад, і в Індії, де є PayPal.
Може, це все олігархи і перевернуті поняття в конкуренції? Половина українських банківських карт не приймається на Amazon і Ebay. Величезна частина наших смартфонів і решти техніки завозиться по-сірому і не підтримується офіційно.
Гарантію купленого комп'ютера забезпечує не Apple або Lenovo, а якась Брила Тетяна Василівна, тому що на її ім'я виписаний товарний чек. Одиниці міжнародних онлайн-магазинів роблять доставку в Україну – в інших випадках потрібно вдаватися до допомоги посередників. Кругом суцільні підпірки і милиці. Весь ритейл пронизаний сірими човниковими схемами.
Шукаю відповідь на це запитання. Бо війна – не причина. Глобальні компанії вже давно навчилися жити в форс-мажорних умовах, розробивши тисячі сценаріїв реакції на терористичні загрози і військові дії. Погляньте на той же Ізраїль.
Можливо, справжню причину свого часу добре пояснив один з топів IKEA, після невдалої спроби зайти до нас на ринок: у їх компанії немає грошей на хабарі.
До речі, так IKEA до нас заходить чи ні?
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени