Судячи з того, що ми чуємо від президента, прем'єр-міністра і парламентаріїв, Україна продовжує тримати чіткий курс на євроінтеграцію. Європейська сторона сповнена рішучості тісно співпрацювати з Україною на всіх етапах, що ведуть до зближення. Договір про асоціацію і Угоду про зону вільної торгівлі, укладені кілька років тому, все ще не було повністю імплементовано — досі відбуваються зміни і приймаються необхідні закони. Мій багатий досвід в цьому питанні дозволяє судити, що наша угода з Україною набагато більш всеосяжна, ніж ті, що підписані з країнами Центральної та Східної Європи на цьому ж етапі. Тому виконання поставлених завдань і запуск необхідних процесів стане величезним кроком до мети.
По-друге, мені пощастило бути запрошеним до Верховної Ради в ролі представника Європарламенту, щоб допомогти українському парламенту модернізувати себе як організацію. Звичайно, про це легко говорити, але складно зробити. Однак після зустрічі з усіма фракціями нового парламенту можу сказати, що новий спікер і його команда налаштовані рішуче, як і ми. І модернізація буде відбуватися з усією повагою до України. Це ваш парламент і ваші правила, ми з радістю готові допомогти порадою або експертизою, якщо це буде потрібно, але не збираємося втручатися або щось контролювати. Більшість речей, над якими ми працюємо, не освітлюються у ЗМІ, адже ми тут не для піару, а для того, щоб допомогти домогтися результату. Для оптимізму є причини — у нас спільний шлях і на ньому з’являться нові можливості. Безумовно, модернізація стане важливим першим кроком.
Європейське конституційне право говорить, що ЄС відкритий для будь-якої демократичної європейської держави. Україну чекає довгий шлях, а можливість вступу до ЄС — це сяючий дороговказ. Євроінтеграція не відбудеться миттєво і це не буде легко, на вашому шляху будуть зустрічатися вибої та багато інших перешкод. Але знайте, що Україні немає підстав вважати себе ізольованою. Вона створила вже цілий спектр нових систем, завела нових друзів і стала більш відкритою, це вже приносить плоди. Ці ж речі колись сприяли приголомшливим змінам у Центральній і Східній Європі.
Відразу після розпаду Радянського Союзу, ці країни, незважаючи на різну історію, стартували з тієї ж точки, що і Україна. Але, наприклад, економічне зростання Польщі триває вже 30 років, і при цьому у них ніколи не було рецесії. Навіть мене це шокує. Уявіть, ніби всупереч закону всесвітнього тяжіння яблуко злетіло і повернулося назад на гілку. Саме це і сталося — справжнє диво. Але чи може воно статися з Україною? Я вважаю, що для того величезного економічного зростання, про яке говорить ваш прем'єр-міністр, є потенціал. Однією з причин імовірності досягнення цих 40% можуть стати скромні початкові дані української економіки, адже в цьому випадку зростання більш помітне. Ми не знаємо, коли Україні це вдасться, тому що є багато ускладнювальних факторів, таких як агресивний сусід і загибель людей на Сході країни. Але пам’ятайте — ви не самотні.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Думки НВ