Повне відновлення практично неможливе. Один з інженерів захисної арки ЧАЕС розповів NYT про наслідки удару російського дрона

Унаслідок того, що російський шахед влучив у конструкцію, план щодо демонтажу реактора та безпечної утилізації радіоактивних відходів, який мав розпочатися впродовж наступних п’яти років, опинився під загрозою.

Про це виданню The New York Times повідомив американський інженер Ерік Шмімен, який 15 років працював над проєктом у якості старшого технічного радника.

Арка була встановлена над 4-м енергоблоком у 2016 році й стала найбільшою рухомою конструкцією у світі. Понад 45 країн і міжнародних організацій інвестували близько $1,7 млрд у її будівництво. 14 лютого російський дрон вартістю $20 тис. пробив отвір у сталевій оболонці арки, що призвело до пожежі.

«Ми провели багато аналізів безпекових питань, розглядаючи різні можливі загрози. Ми враховували землетруси, торнадо, сильні вітри, столітні снігопади — всілякі речі. Але ми не розглядали бойові дії», — розповів Ерік Шмімен.

Хоча первинну пожежу вдалося швидко ліквідувати, водонепроникна мембрана всередині ізоляції арки почала тліти, і цей процес тривав майже три тижні. Пожежники, оснащені альпіністським спорядженням, змушені були пробивати отвори в зовнішньому шарі щита, щоб знайти осередки вогню та розпилювати воду всередину споруди, яка за конструкцією мала залишатися сухою для запобігання корозії.

За словами українських чиновників, приблизно половина північної частини щита зазнала пошкоджень. Рівень радіації за межами ЧАЕС залишається в межах норми, але поки невідомо, як буде здійснено відновлення пошкодженої арки.

Експерти вважають, що ремонт може зайняти роки, що ускладнить плани з демонтажу зруйнованого реактора. Існує також ризик, що сталева оболонка арки почне іржавіти, або що тимчасовий «саркофаг», зведений радянськими інженерами майже 40 років тому і який досі міститься всередині укриття, продовжить руйнуватися.

За словами Шмімена, зовнішня оболонка відіграє ключову роль у захисті від опадів, тоді як внутрішня призначена для утримання радіоактивного пилу всередині споруди. Це особливо важливо, коли встановлені всередині крани розпочнуть демонтаж саркофага та пошкодженого реактора перед безпечною утилізацією відходів.

До кінця цього року фахівці планували завершити початковий план першого етапу демонтажу.

«На жаль, це більше неможливо», — сказав начальник відділу експлуатації споруди Артем Сірий.

За його словами, експерти оцінюють можливість відновлення укриття — і чи взагалі це можливо. Робітникам доведеться закрити початковий отвір площею 50 квадратних метрів. Окрім цього, необхідно буде герметизувати дрібні отвори, які було створено для гасіння пожежі.

Також потрібно якось відновити пошкоджену мембрану та внутрішні конструкції. Крім того, доведеться знизити рівень вологості, що піднявся після гасіння.

Експерти зазначають, що виконати такі роботи, ймовірно, неможливо, оскільки робітникам доведеться перебувати в середовищі дуже високого рівня радіації. Переміщення конструкції та її подальший ремонт також будуть великим викликом.

«Повне відновлення об'єкта практично неможливе. Щоб наблизити його до первісного стану, знадобляться, ймовірно, сотні мільйонів доларів», — додав Артем Сірий.

Удар дроном по саркофагу Чорнобильської АЕС 14 лютого — головне

Уночі 14 лютого російський дрон із фугасною бойовою частиною пошкодив дах саркофага, який захищає зруйнований четвертий реактор Чорнобильської АЕС, розпочалася пожежа.

МАГАТЕ підтвердило вибухи на АЕС, але не згадало при цьому Росію.

У ДСНС кілька разів заявляли, що перевищення радіаційного фону після удару не спостерігається. Водночас швидко загасити пожежу не вдалося. Зокрема, 17 лютого повідомлялося, що рятувальники гасять три осередки тління на саркофазі. 20 лютого у ДСНС повідомили, що використовують безпілотники з тепловізорами для того, щоб постійно контролювати ситуацію та виявити можливі нові осередки.

7 березня на ЧАЕС повністю ліквідували надзвичайну ситуацію, яка виникла через удар російського дрона.