Хто замовив вбивство Шеремета?

НВ розпитало співвітчизників, хто, на їхню думку, може стояти за вбивством відомого журналіста Павла Шеремета

 

Одне з двох. Це може бути або вбивство, щоб залякати Українську правду та її журналістів. І взагалі журналістів, які провадять розслідування. Це може бути пов'язано з групами, щодо яких сьогодні в Україні йдуть серйозні розслідування.

Але це може бути і той же російський слід. Адже хто такий Павло Шеремет з російської точки зору? Він — один з двох-трьох найвідоміших у Росії українських журналістів. Ну не знають в Росії українських журналістів за прізвищами. Знають своїх колишніх — Савіка Шустера, Євгена Кисельова і Павла Шеремета. Більше знають Євгена Кисельова. Але він місяць тому, відчуваючи недобре, написав відкритий лист — формально до президента України, а насправді російській стороні. Тому був обраний другий за популярністю в Росії український журналіст. Це Павло Шеремет.

Я цю версію вважаю найвірогіднішою. Тим більше, що в Росії людське життя коштує 0,01%. Просто знищити людину для того, щоб комусь щось показати,— для них це типово. А для українських навіть наймафіозніш структур це не зовсім типово.

Тарас Чорновіл,
політик

Ну хто міг замовити? Це питання до голови СБУ, який просто зобов'язаний знати, хто за ким стежить і чим дихає. Але ж н СБУ зайнята іншими справами. А я не знаю. Не приховую, а справді не знаю.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів
України, правозахисник і дисидент

Я мало що знаю про професійну діяльність Павла, якою він займався останнім часом. Однак, по‑моєму, це випад проти Олени Притули та Української правди. Решту нехай доводить слідство. Наше завдання вимагати, щоб воно було прозорим, публічним і не затягувалося в часі, як справа Гонгадзе. Думаю, що це справа, по якій ми і побачимо, чи відбулися реформи у правоохоронній системі.

Олександра Кольцова,
музикант, лідер гурту Крихітка

Причини можуть бути найрізноманітнішими. Зокрема якісь абсолютно такі несподівані, що не спадають на думку або можуть бути не зрозумілі нам. Однак у будь-якому разі, хто б це не зробив, він не міг не розуміти, що це буде свого роду терор. У буквальному сенсі — наведення страху, жаху і дезорганізації. Адже навіть те, що ми всі зараз думаємо про це, це занепокоєння, аналіз, сумніви і пошуки — вже є в певному сенсі позитивним результатом для замовників і вбивць.

Тарас Прохасько,
письменник

Ми побачили лише першу частину драми. Для того, щоб серйозно розмірковувати над версією вбивства, потрібно побачити другий, а можливо, третій і четвертий хід. Той, хто замислював подібне вбивство, явно не розраховував тільки вбити Павла Шеремета. У цьому немає ніякого сенсу. Це робили явно з якимись іншими цілями.

Єдиний аналог, який можна навести,— вбивство Гонгадзе, яке було такою само багатоходівкою. Тому що [після вбивства] були наступні ходи: плівки Мельниченка, вбивство Кравченка, виявлення тіла і арешт Пукача.

Сергій Гайдай,
політтехнолог, директор
стратегічного планування
агентства Гайдай.Ком

Його загибель — нелогічна. Вона невигідна нікому. Якщо це якась багатоходівка, то я її прорахувати не можу. Навіщо обрали жертвою Шеремета? Навіщо вибрано такий час? Я б сказала, що це новий витік гібридної війни.

Те, що я побачила тут же після вибуху: як всі наші балакучі голови — хто в хвіст, хто в гриву, хто в ліс, хто по дрова — почали істерично на цьому піаритися. Але не для цього ж його вбили!

Це вже все було. Був Гонгадзе. Думаю, що тут [хід розслідування] теж буде, як зі справою Гонгадзе. Тому ми ніколи нічого не дізнаємося.

Ця смерть якась, боюся, сакральна. Це дуже погано і для України, і для світу.

Ірина Медушевська,
блогер

Вже дуже це показово було зроблено. І показує, що, напевно, це була не особиста помста. Напевно, це призначалося всім нам. В тому плані, щоб ми побачили і жахнулися. І звісно, надмірна медійность. А так особисті розборки не робляться.

Щодо розслідування вбивства. Я би не вимагав від [генпрокурора Юрія] Луценка, [голови МВС Арсена] Авакова або від [голови СБУ Василя] Грицака, щоб вони за тиждень знайшли [вбивцю]. Але я б хотів, щоб вони шукали і знайшли. Ми ж розуміємо, що ці три людини і воля президента — і тоді будуть шукати. А якщо шукатимуть, то, найпевніше, знайдуть.

Сергій Поярков,
художник

Особисто я вважаю, що в цьому проглядається рука Росії. Тому що це дуже грубе і показове вбивство, якщо можна так сказати, свого роду перформанс.

Мені здається, розрахунок був такий. [У 2000 році] вбили журналіста і засновника Української правди Георгія Гонгадзе, а в українському суспільстві є переконання, що до цього була причетна влада на найвищому рівні. Тому ще одне вбивство журналіста, який має відношення до розвитку Української правди і є [цивільним] чоловіком головреда видання, і повинно було підсвідомо запустити аналогічну установку. Що нібито до цього [вбивства] також може бути причетна влада. І відповідно, дестабілізувати ситуацію в країні.

Але це спрацювало інакше і об'єднало українське суспільство. В розумінні того, що це працює проти країни та проти суспільства. Адже це вбивство показує, що жертвою може стати кожен.

Світлана Заліщук,
народний депутат
від Блоку Петра Порошенка

Вбивство Павла Шеремета — нелогічне, незрозуміле і "неправильне", тобто таке, яке не вписується в межі здорового глузду. Його журналістська діяльність, судячи з усього, не могла бути настільки небезпечною. Побутові мотиви теж не виглядають досить вагомими. Якщо говорити про терор і залякування колег, то кандидатура Шеремета для цього теж не виглядає найкращою.
Ми, звісно, не слідчі і не маємо необхідної кваліфікації, але те, що бачиться з боку, виглядає абсолютно незрозумілим. Тому справжні причини вбивства ховаються десь за межами публічної інформації. Чи це було помилкове вбивство, тобто цілилися не в нього. Сподіваємося, що в Україні ще є слідчі, які в змозі це з'ясувати.

Віталій та Дмитро
Капранови,
письменники, видавці

Прошу не сприймати мій коментар як спробу якось очорнити пам'ять загиблого, але на місці слідчих я почала б з перевірки фінансових мотивів вбивства. Я не була особисто знайома з Павлом Шереметом і мало знаю про обставини його життя, але найчастіше в Україні замовні вбивства пов'язані з великими грошима. Політичних вбивств у нас вкрай мало, і вчиняються вони, зазвичай, за наказом російських спецслужб з метою викликати дестабілізацію в Україні.

Павло Шеремет здається мені невідповідною жертвою для цього: його вбивство саме по собі не могло призвести до серйозної дестабілізації. Ну, або чекаємо в найближчому майбутньому нових (майже напевно фальшивих) доказів причетності до смерті журналіста кого-небудь з топових українських політиків. Тоді все можливо.

Олена Білозерська,
боєць Української добровольчої армії,
блогер