Питання це не пусте, а цілком закономірне. Багато хто сьогодні заговорив про те, що влада не чує народ, а коли влада не чує народ, як правило, в Україні відбувається революція. Але перш, ніж відповісти на питання про ймовірність революції, потрібно розуміти, чи потрібна нам сьогодні ця революція?
1 жовтня в Мінську був запущений процес реалізації так званої «Формули Штайнмайера». Частина суспільства сказала категоричне «ні» такому кроку влади і провела протестні акції в деяких містах України. Найбільше людей вийшло на Майдан Незалежності в Києві 6 жовтня. Протестувальники сформулювали вимоги до влади і дали на їх виконання 7 днів. Навряд чи ці вимоги будуть виконані, а тому слід очікувати продовження протестної хвилі з посиленням обурення.
На питання, чи потрібна Україні сьогодні нова революція, моя однозначна відповідь — ні, така революція не потрібна. Вона не потрібна з тієї простої причини, що новий Майдан не буде схожий на Революцію Гідності. У країні йде війна, через фронт пройшли десятки тисяч солдатів ВСУ і добровольців, на руках у людей сотні і тисячі одиниць зброї. Тому, якщо вже трапиться революція, вона буде без дерев'яних щитів і пластмасових касок. І найбільший ризик — втрата нашою державою суверенітету, адже немає ніяких гарантій того, що Путін не прийме рішення ввести війська не тільки на територію ОРДЛО.
Говорячи про можливість нової революції в Україні, потрібно розуміти, кому вона може бути вигідна. Однозначно, найбільшу вигоду від революції отримає Кремль, оскільки внутрішньополітична дестабілізація України є одним з ключових елементів гібридної агресії Росії проти нашої держави. Крім того, вигоду можуть отримати політики, які в гонитві за владою часто забувають про перспективи країни і ризики для її суверенітету. Тому, перш ніж виходити на Майдан з однозначним бажанням знести діючу владу, потрібно завжди думати про те, що може статися після того, як влада піде.
На сьогоднішній день ризик нової революції в Україні мінімальний. Активна частина українців ніколи не становила більшості населення. Тому не варто очікувати багатомільйонних мітингів, здатних змістити владу президента Зеленського. Інертна більшість схильна рухатися у фарватері мирного плану, виправдовуючи власну пасивність втомою від війни.
З іншого боку, прогнозування ймовірності революції — справа невдячна. Адже ніхто не може сказати, що трапиться вже навіть через п'ять хвилин. А часто саме випадковості, як і помилки, визначають подальший хід подій. Тому, президент Зеленський повинен будувати подальшу політику таким чином, щоб не допускати нових помилок. Як у політиці зовнішній, так і внутрішній. Можливо, навіть більше у внутрішній, тому що суспільство не розуміє, що саме чекає Україну в майбутньому і яким буде мир, який взявся реалізувати президент.
Основний ризик сьогодні бачиться не в масштабній всеукраїнській революції, а в окремих акціях з імовірним застосуванням сили і зброї, які можуть запалити вогонь нової війни між суспільством і владою. Так, президенту потрібно звернути увагу на комунікацію з ветеранами україно-російської війни, з представниками радикальних організацій і націоналістичних рухів. Не помічати їх буде великою помилкою. Адже ці люди знають як воювати і вміють це робити. Таких краще мати в друзях, ніж вести з ними боротьбу. Кожна нова внутрішня боротьба для України — це ще один крок до послаблення і так хиткої державності, завойованої кров'ю і життями наших громадян.
Чи буде нова революція, залежить в першу чергу від президента України. Говорячи про мир, потрібно ще пам'ятати про національні інтереси, які повинні завжди йти попереду поступок і того ж миру. Адже мир без врахування інтересів держави — це не мир, а завуальована форма капітуляції. А саме капітуляції України не пробачить ніколи і нікому. Незалежно від політичних поглядів, ідеологій і світогляду.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ