Прагнення знань

Підштовхувані кризою і необхідністю шукати нові ринки і партнерів, українські підприємці і топ-менеджери кинулися вчитися робити гроші. У результаті число студентів бізнес-шкіл за рік подвоїлося

Олег Гавриш,
Вадим Макеєв

Відома бізнес-мудрість про те, що криза — найкращий час для розвитку, застосовуваний не тільки до юридичних осіб, але і до окремих громадян. Доведено тими українцями, які за останній рік буквально переповнили аудиторії вітчизняних бізнес-шкіл в надії отримати диплом магістра бізнес-адміністрування (МВА).

Представники навчальних закладів відповідного профілю бадьоро рапортують про півтора-двократне зростання числа слухачів за рік. "2015‑го в нас був абсолютний рекорд за кількістю учасників, які розпочали своє навчання як на МВА, так і на програмах управлінського розвитку",— розповідає В'ячеслав Геращенко, маркетинг-менеджер Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS).

Ба більше, зріс попит і на корпоративні освітні програми — за останній час KMBS розробила і провела їх для різних організацій — від Нацбанку України до Новопечерської школи.

 Ваш список контактів збільшується 
Іван Компан,
професор KSE 

Юлія Тичківська, віце-президент Kyiv School of Economics (KSE), пояснює, що у період криз популярність бізнес-освіти завжди зростає. У помітного числа підприємців з'являється більше вільного часу, при цьому за складних економічних умов вони шукають нові можливості, зв'язки та ніші. Все це підштовхує діловий клас сідати за парту.

У нинішнього сплеску популярності MBA є і ще одна причина. Традиційні зв'язки з Росією руйнуються, і експортери намагаються переорієнтувати поставки на нові ринки. При цьому багато вітчизняних компаній не можуть вийти на них тому, що не мають відповідних менеджерів, які спілкуються мовою глобального бізнесу і розуміють світові стандарти корпоративного керування. "А МВА дозволяє розв'язати цю задачу",— каже Тичківська.

У результаті бізнес-освіта, яка існує вже 20 років в Україні, починає по‑справжньому набирати силу, констатує Софія Опацька, декан Lviv Business School (LvBS).

І цей процес, на її думку, триватиме. Адже в країні змінюється фундаментальна модель ведення справ. Мовляв, в минулому бізнес мав вигоду від "короткострокових інвестицій": коли заносили валізу грошей і вирішували питання у податковій, на митниці або в інших місцях. За останні два роки ситуація змінилася. “Бізнес все частіше відмовляється від корупційно-адміністративних методів. І хоче розвиватися стійко і на довгу перспективу,— каже декан LvBS.— Тому кількість клієнтів у нас зросла".

"Освіта — це завжди не тільки знання, але й розуміння нових можливостей",— вважає Ірина Тихомирова, президент бізнес-школи МІМ-Київ. У цьому сенсі MBA для українського бізнесмена, та ще й у кризу,— унікальна можливість.

Минулого року в усій Україні на MBA вступили приблизно 250 осіб. У абсолютних цифрах це небагато. Але з урахуванням того, що 2014‑го таких було близько сотні, а всього цей ступінь у країні мають не більше 8 тис. осіб,— чимало.

До того ж навчання в бізнес-школі — дороге задоволення. Вартість одного предмета або курсу останнім часом у перерахунку з гривні знизилася приблизно до $1 тис. з колишніх $2-2,5 тис. Але для отримання ступеня MBA потрібно здолати 9-15 таких курсів, тому середня вартість навчання коливається в межах $10-30 тис.

У глобальному рейтингу Eduniversal, який готує французька консалтингова компанія SMBG, Україна представлена шістьма бізнес-школами міжнародного рівня: Міжнародний інститут менеджменту (МІМ), Київський національний економічний університет, Міжнародний інститут бізнесу, KMBS, KSE та LvBS. Окрім них, в країні працюють представництва міжнародних шкіл, які видають дипломи західного зразка,— британська Единбурзька бізнес-школа та німецька IBR.

Усі ці навчальні заклади заявляють про різке зростання числа слухачів. Йдеться насамперед про людей, що ведуть справи в Україні. “Ті, хто хочуть будувати свій бізнес за кордоном, зазвичай отримують західну освіту,— пояснює Опацька.— Хто хоче розвивати бізнес тут, той і освіту набуває в Україні".

Вона розповідає, що в LvBS практично немає учасників з транснаціональних корпорацій: клієнт школи — це перш за все вітчизняний підприємець. "Проте у нас навчаються чимало власників, бізнес яких має українське коріння, але працює глобально",— додає декан.

А ще, за словами Опацької, у Львові стала дуже популярною спеціальна програма для власників малого бізнесу.

В останні кілька місяців програмами бізнес-шкіл стали активно цікавитися і вітчизняні держструктури. Тичківська з KSE розповідає, що її школа запустила кілька курсів, орієнтованих на підготовку держуправлінців: спільно з Національною поліцією, Міністерством економіки, Мінфіном, а також НБУ.

Підлаштовуючись під вимоги ринку, ряд гравців розширюють коло своїх програм, запускаючи проекти, які дають те, що шукають слухачі на MBA, але в стислому вигляді. Так, Києво-Могилянська бізнес-школа запустила минулого року проект KMBS IDEA days — щоденні вечірні майстер-класи та управлінські дискусії на різні теми — від бізнесу до філософії. В них на меті — дати можливість слухачам генерувати нові ідеї, знайомитися з колегами та обмінюватися досвідом. Минулого року такі заходи, за словами Геращенка з KMBS, відвідали понад 2 тис. осіб.

Навчання на ступінь MBA — це не тільки дорого, але і складно. В Едінбурзькій бізнес-школі, наприклад, до кінця дистанцію проходять лише 70% студентів. “Навчатися непросто: курси об'ємні, необхідно розв'язувати значну кількість кейсів [спеціальних практичних завдань]",— каже Наталія Кривда, академічний директор підрозділу цього навчального закладу у Східній Європі.

За словами учасників ринку, навчаючись на МВА, потрібно бути готовим не тільки відвідувати заняття, але ще й 2-3 години на день витрачати на додаткову самостійну роботу. І якщо це робити без відриву від основної діяльності, навчання розтягується на кілька років. Утім, під час кризи клієнти бізнес-шкіл мають більше вільного часу і вчаться інтенсивніше.

Іван Компан, професор KSE, розповідає, що в бізнес-школи йдуть за трьома ключовими речами: практичними знаннями, дипломом, який може дати шанс отримати хорошу посаду, і головне — за контактами. “Ви навчаєтеся в одному класі з бізнесменами, підприємцями, менеджерами, топ-менеджерами. І ваш список контактів значно збільшується",— зазначає він.

У деяких випадках це коло корисних знайомств розширюється ще більше. Юрій Вітренко, директор з розвитку бізнесу НАК Нафтогаз України, випускник престижної бізнес-школи INSEAD, пояснює: серед колишніх студентів цього закладу є неписане правило — завжди відповідати на електронні листи один одного. “За весь час мені не відповіла лише одна людина з тих, з ким я вчився,— розповідає він.— Та й та була з Росії".

Зостання числа клієнтів бізнес-шкіл збіглося з неприємною для галузі новацією від Міністерства освіти: у минулому році відомство виключило MBA зі списку спеціальностей. "Українських державних дипломів МВА тепер не буде",— пояснює Тихомирова.

Утім, як зазначає Геращенко, для охочих отримати цей найпрестижніший у бізнес-середовищі ступінь звання магістра ділового адміністрування — це не про дипломи. "Ми зараз бачимо за своїми клієнтами, що для переважної більшості керівників диплом як такий точно не стоїть на першому місці",— говорить він.

Думати про "папірець", коли економіка, а разом з нею і бізнес зіткнулися з потужними викликами, точно ніхто не буде. А ось отримати знання, відповідні тим, які мають MBA, захоче дедалі більше українців. “Чим менший ринок, тим професійнішими мають бути його гравці, щоб вижити в періоди економічних спадів і застоїв. Тож зараз саме час навчатися",— упевнена Яна Ібрагімова, стратегічний директор Школи державного управління CAPS.

Пробуджене в українцях прагнення до ділових знань — це не короткий тренд, а гра надовго. Євроінтеграційні процеси, ускладнення міжнародної бізнес-практики, непроста поведінка фінансового ринку, формування нового людського капіталу — все це, на думку Кривди з Единбурзької бізнес-школи, вимагає адекватного досвіду. А його український підприємець зможе отримати, лише закінчивши МВА.

Яремчук зазначає, що в майбутньому в бізнесі будуть затребувані нові професії: кластерний менеджер, спеціаліст зі складності, менеджер із розробки сценаріїв майбутнього. "Підготувати людей таких спеціальностей може тільки бізнес-школа",— говорить він.

А Компан вважає, що майбутнє MBA по‑українськи повністю корелює з процесами реформ. "У ситуації, коли успіх бізнесу визначається близькістю його керівників до політичної та бюрократичної верхівки і вмінням розв'язувати питання, коефіцієнт корисної дії МВА досить обмежений",— упевнений професор. Але навіть невеликі успіхи у реформуванні економіки та інтеграція України в західне суспільство створять стійкий попит на керівників, які володіють сучасними методами керування компаніями. "Це саме те, що може запропонувати якісна бізнес-освіта",— підсумовує Компан.