Влада окупованого Криму вирішила передати у федеральну власність частину острова Тузла – того самого острова, який 15 років тому росіяни намагалися забрати в України, не звертаючи особливої уваги на те, що острів – частина того самого, «братнього» і «сакрального» півострова Крим. І ось почали забирати зараз, по шматочках.
Може виникнути питання: а навіщо? Адже окупований вже весь Крим. І весь Крим «приєднаний» до Російської Федерації та всупереч закону, здоровому глузду, справедливості та історії (і резолюції Генасамблеї ООН) згаданий у Конституції держави-загарбника. Навіщо ж росіянам красти у Криму Тузлу?
Відповідь на це питання, по-моєму, проста: страх окупанта. Точніше, тваринне якесь розуміння, що Крим російським не залишиться надовго, що вкрадене доведеться віддати. Так чому б, поки не пізно, не відхопити у вкраденого Криму все, що погано лежить. Чому б просто не наказати зрадникам (чиновникам, які зрадили свою країну) віддати хоча б Тузлу?
Нічого нового в такій тактиці немає. Формально «радянські» Латвія, Естонія та Литва були такими ж республіками Радянського Союзу, як і всі інші. [...]
Окупація є окупація
Чому після Другої світової війни, коли частина Східної Пруссії, історична Мала Литва, була передана Радянському Союзу, її зробили областю Російської Федерації – хоча з цією республікою вона не мала ні спільних кордонів, ні історичних зв'язків. А з Литвою – мала. Саме там сформувалася літературна литовська мова, саме там народився великий Донейлайтіс, саме там надрукована перша литовська книга і перша литовська граматика. І, тим не менш, Кенігсберг став Калінінградом, а не Караляучасом. У цього знаменитого міста навіть імені російського зроду не було. А литовське – було завжди.
Так чому ж? А тому що, думаю, теж боялися. Тому що розуміли, що рано чи пізно доведеться віддати. Так чому б не вкрасти у балтійських країн територію, яку потім можна залишити в Росії? Своєю країною для «кремлівських старців» – щоб вони там не розповідали про «інтернаціоналізм» – завжди була саме Росія. А все інше – колонії, захоплені території, майбутні вороги.
Те ж саме ми спостерігаємо й зараз. Для Путіна і компанії, впевнений, які б казки вони не розповідали своїм вірним підданим, Крим – це Україна. Вони просто взяли цю територію і її жителів – як і Донбас, Придністров'я, Абхазію або Південну Осетію – у заручники. [...] Осетинів розганяли, не давали їм обрати свого президента під час «Сніжної революції». Донбас просто щодня знищують. А в Криму влаштовують репресії, намагаються зламати кримськотатарський народ і крадуть шматки території.
Окупація є окупація.
Повну версію колонки читайте на Крим.Реалії
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени