Очевидно, приводом для конфлікту стало те, що в Нідерландах відбуваються вибори, на яких, скоріше за все, ультраправі можуть отримати доволі великий відсоток голосів. Чинна влада розцінила можливий візит міністра закордонних справ Туреччини до своєї країни й агітацію за референдум, як втручання у внутрішні справи Нідерландів, відповідно, як гру проти діючого уряду. Це очевидно стало спусковим гачком для конфлікту. А далі вже пішла реакція і з турецького боку, і з голландського.
Звісно є більш глибинні причини: роздратування, що існує в Туреччині через доволі непослідовну політику ЄС щодо Туреччини. Воно вже давно визріло і лише зміцнюється, оскільки турки оцінюють заяви теперішньої влади Нідерландів як ворожі. Турецька влада вважає, що у такий спосіб Європа продемонструвала антитурецьку позицію і посилається на ісламофобію та проблему, пов’язану з мігрантофобією.
Треба також розуміти, що це ситуація, в якій все вигідно і туркам, і європейцям. Для Рютте (Марк Рютте – прем’єр-міністр Нідерландів – НВ) і компанії вигідно продемонструвати, що вони жорстко стоять на принципових позиціях і начебто запобігли якійсь провокації. І для Ердогана це також підкріплення його позиції по відношенню до Європи, він може на цьому прикладі пояснювати виборцям, чому його політика саме така, наприклад, говорити про "кричущі випадки дискримінації".
І та, і та сторона отримають з конфлікту певний зиск. Постраждає міжнародне право. Ми переходимо на новий рівень міждержавних відносин, де можливі такі випадки. Це егоїзм і опортунізм, які по суті перетворюються на загальний тренд у міжнародній політиці. Такий конфлікт – симптом опортуністичної політики європейців. Вони зациклюються на своїх внутрішніх проблемах в умовах втрати звичної атмосфери. Раптом з їхнім повітрям щось відбувається. І оця втрата звичної політичної атмосфери призводить до таких наслідків. Це все і є симптоми кризи.
В нинішній ситуації це можна було передбачити. Турецьким міністрам не варто було їхати в Голландію з тим візитом. Треба було, як мінімум, врахувати всі нюанси. І я думаю, що за допомогою державних каналів можна було досягнути певних результатів. Але вони цього не зробили, навпаки – було проведено демарш з боку турків. І вони нарвалися на ту саму доволі неадекватну реакцію з протилежного боку. Я думаю, що на початковому етапі треба було домовитися перед візитом. Принаймні отримати запевнення, що це буде прийнятним.