Туман першого туру

Погляди

1 квітня 2019, 18:31

Олена Сотник

Правозахисниця, народний депутат VIII скликання, директорка RasmussenGlobal Ukraine, радниця віце-премʼєра з європейської інтеграції

Хто ж кому маріонетка?

Країна, економіка якої поділена між декількома ключовими олігархами. Країна в якій 74% населення споживають інформацію через ТВ-канали, які також всі розподілені між цими людьми. Країна, в якій політичні ліфти для лідерів закриті в цивілізованому сенсі, виключення післямайданівська історія ... не вірю у випадковості й тому дякую тим, хто наштовхнув на думку розібратися.

Березень 2017. Перша ластівка. З`являється інформація про «закриту соціологію АП», яку «колишній глава фракції БПП та політтехнолог Ігор Гринів презентував під час однієї з нарад на Банковій». Мова йде про заміри президентських рейтингів, які зробили соціологічні служби "Социс" і "Рейтинг". 

За інформацією УП, згідно з даними,  за Порошенка проголосували б 13,2% виборців серед тих, хто визначився з кандидатом і планує взяти участь у виборах. На другому місці з мінімальним відривом в рамках похибки – лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко з 12,9%, а закриває трійку лідерів співак, лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук з результатом в 12,3%.

Листопад 2017 закріплює Святослава як потенційного кандидата – ми бачимо його вперше в публічній соціології. На той момент результати соціологічного дослідження, проведеного спільно Центром соціальних і маркетингових досліджень "Социс", Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою "Рейтинг" і Центром Разумкова за підтримки Комітету виборців України давали  третій результат після Порошенко та  Тимошенко. Це період, коли підтримка Порошенко серед населення різко падає і показник його основного опонента стає загрозливо високим.

На тлі соціології починають з’являтися різні версії та сценарії, одна з них:

«Все просто: перший, хто став включати його в опитувальники, був Гринів, – говорить джерело. – Він діє за аналогією з 2013 роком, коли в анкети включалися різні люди, які теж говорили, що поки не йдуть на вибори. І таким чином вимірювалося поле людей, яким що влада, що опозиція не до душі. Це навіть не ті, хто проти всіх, а хто хотів би когось нового. У 2014 році Порошенко зайняв цю нішу, Гринів її намацав і виміряв. Вакарчук – це моделювання ситуації і настроїв, які були в 2013 році. Гринів ці настрої вимірює. Мова не йде конкретно про Вакарчука, а про кандидата, який буде цікавий Банковій. Людина яка не забере голоси у президента, але позабирає у всіх інших. Необов’язково це буде Вакарчук. Хоча не виключено, що і він”.

Хоча з мого розуміння ситуації найближча до реальності ця: “Слава не бажає бути технічним кандидатом від Адміністрації президента. Він може піти на вибори, але тільки якщо буде розуміти, що у нього вистачить ресурсів перемогти. Підігравати ж Порошенкові він не має наміру. Це абсолютно точно в його плани не входить”, – сказали в оточенні Вакарчука.

Ресурсів для перемоги, якщо ти дійсно бажаєш бути незалежним, потрібно багато: від медіа (всі рейтингові сьогодні у власності олігархів) до структури, яка по всій Україні буде захищати твої результати. На жаль, ні першого, ні другого у Вакарчука не було, тому моя думка, що він не пішов, бо тверезо оцінив свої можливості та можливу ступінь компромісу для себе, хоча недооцінив готовність окремих лідерів думок та політичних процесів мобілізувати зусилля навколо нього.

«Если ты да, то я тоже да»

А вже в грудні того ж 2017 року з`являється нове опитування та нова політична фігура – партія «Слуга народу» та її публічний лідер Володимир Зеленський. Мова йде про спільне опитування Центра Разумкова та Фонду демократичні ініціативи. Цікаво, що на тому етапі партія Зе вже «рейтингується», а сам Володимир як кандидат в президенти не згадується, до речі, як і Вакарчук. Всі дані можна подивитися за посиланням.

Основне з опитування: якби парламентські вибори відбулися у грудні 2017 року, найбільшу підтримку отримали б наступні політичні сили: партія «Батьківщина» (11%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9%), «За життя» (9%), «Громадянська позиція» (7%), «Самопоміч» (7%), «Опозиційний блок» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%). Також до 5%-ї підтримки близькі партія «Слуга народу» (4%) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (3%). Натомість 17% потенційних виборців ще визначили своєї позиції.

Тоді ж, в розрізі даного соціологічного опитування, що співпало близько до дати реєстрації політичної партії «Слуга народу» (початкова назва була інша і мені більше подобається), про нову політичну силу починають писати ЗМІ.

Далі ж сюжет почав набирати інтриги й вже дослідження 2018 року почали формувати чітку тенденцію: дані Рейтинг у на 26 квітня 2018 та дані КМІС на травень 2018

Чи був це з самого початку сценарій Коломойського стверджувати я б не стала, а от те, що у другій половині 2018 прилетів «Чорний лебідь» для Ігоря Валерійовича і він змушений був активізуватися – це однозначно. І медійна складова тут стала визначальною, як і той факт, що Вакарчук не взяв участі у перегонах. 

Що тепер?

Якщо ви вважаєте, що все вирішиться після другого туру, то тут я маю вас розчарувати. З двох причин. Перша причина: третій кандидат у рейтингу перегонів, а точніше кандидатка, вже очевидно зайняла вигідну перемовчу позицію. Заява Юлії Володимирівни про невідповідність результатів голосування за кандидатуру Порошенко і паралельно визнання перемоги Зеленського – це меседж про можливий союз та домовленості. «Я не зриваю вибори – ти гарантуєш ключові фігури в орбіті президентських призначень». Наприклад, міністр зовнішніх справ та очільник однієї з силових структур, цілком може стати предметом перемовин.

Далі більше: президенту Зеленському потрібна фракція, на яку можна спиратися принаймні з точки зору блокування сценарію змін до Конституції в частині президентських повноважень, а можливо й консолідації нової коаліції. 

Причина друга: Володимир зіштовхнувся з ситуацією, коли після всебічного ігнорування та насмішок з боку супер-спеціалістів та експертів, він перетворюється на центр їх майбутньої реалізації та кар’єрного влаштування. 

Тепер ті хто критикував перетворюються у чергу тих, хто готовий підтримувати та допомагати. І як з цього вибрати дійсно достойних та ефективних в команду ще той виклик. 

Я думаю, що вже за 10 днів ми побачимо цікавий перебіг та розстановку сил, але те, що нас очікує багато цікавих подій, я в цьому не сумніваюся. 

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени 

Інші новини

Всі новини