У вже далекому сьомому скликанні парламенту працював такий собі депутат-регіонал Віталій Журавський. Якось одного разу його колегу по фракції зачепили журналісти. У помсту депутат Журавський придумав законопроект про наклеп, який передбачав кримінальну відповідальність за будь-які, навіть оціночні судження у ЗМІ і не тільки у статтях, але і в коментарях. Коли у регіонала запитали, а навіщо він це задумав, він хитромудро відповів, мовляв, заради захисту результатів майбутніх парламентських виборів, щоб захистити свідомий вибір громадян.
На дворі стояв 2012 рік. Партія регіонів ухвалювала закони без особливих обговорень та опору опозиції, легким підняттям руки покійного Михайла Чечетова разом з комуністами і фракцією Володимира Литвина.
Але з цим законом так не вийшло.
Всі розуміли, що нічого спільного з захистом вибору громадян закон Журавського не має. Це була банальна помста регіоналів – журналістам.
Залишається чекати, як провалиться ця спроба обмежити свободу слова
Закон викликав відповідну реакцію. Акція протесту головних ЗМІ в країні стала національною – журнали та газети виходили з порожніми обкладинками. Журналісти влаштували обструкцію всім, хто підтримав закон у першому читанні, і після кількох тижнів регіонали відступили. Закон зняли з розгляду, а сам Журавський став парією для всіх ЗМІ та через кілька років став жертвою сміттєвої люстрації.
Минуло шість років. Сьогодні Сергій Пашинський та Іван Вінник ініціювали свій закон Віталія Журавського. Як і тоді, ми всі розуміємо, що нічого спільного з захистом обороноздатності країни цей закон не матиме. Це банальна помста злодіїв – журналістам. Тепер залишається чекати, як провалиться ця спроба обмежити свободу слова. У такому протистоянні з журналістами ще ніхто не вигравав. А ось імідж країни і нерви собі зіпсувати можуть.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени