У зв’язку з дискусією про автокефалію релігійна напруга в країні зростає: Московський патріархат і Російська православна церква протидіють цьому процесу. Для них це ризик поступово втратити Україну та свій тутешній плацдарм "русского міра". Тому вони намагаються зробити все можливе, щоб цього не допустити. Звідси й напруга – це було найбільш помітно в липні, коли в Києві відбулися дві хресні ходи.
Зросла політична напруга: як на мене, патріарх Філарет поспішив заявити, що коли Київський патріархат матиме автокефалію, то отримає у власність території Московського. Зараз не час піднімати цю тему.
Згадаймо події 90-х – всі ці запеклі сутички у боротьбі за храми та інші релігійні об’єкти. А зараз, в умовах конфлікту з Росією та на фоні непростої і відносно нестабільної ситуації в країні напередодні виборів, нову хвилю боротьби за релігійну власність провокувати дуже небезпечно.
Перерозподіл церковної власності може спровокувати серйозні внутрішні конфлікти
Це питання треба вирішувати законодавчим шляхом – обережно і покроково. В іншому разі перерозподіл церковної власності може спровокувати серйозні внутрішні конфлікти. Не треба допускати цього – слід продумати стратегію, а ще краще тактику об’єднання православних церков.
Нам потрібен діалог, активна пропагандистська і не тільки робота, спрямована на поступовий перехід приходів Московського патріархату в об’єднану УПЦ.
Автокефалія Київського патріархату не означає автоматичне витіснення Московського – і об’єднання саме собою не станеться. Цей процес має відбуватись з подачі прихожан та зсередини церкви.
Очевидно, що керівництво УПЦ МП буде цьому протидіяти. Тож краще за все активно вести роботу передусім зі священиками низового, регіонального рівня. А затим, можливо, переходити на високий.
Об’єднання лежить передусім через діалог, а не примус.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени