Одіозний, токсичний і колись зручний. Яким мером був Труханов і чому Зеленський саме зараз позбавив його контролю над Одесою — аналіз NV

Історія перша — паспортна

За даними СБУ, Труханов отримав закордонний паспорт РФ 15 грудня 2015 року, уже після початку російської агресії проти України й тимчасової окупації Криму та частини Донецької і Луганської областей. Документ з двоголовим орлом на обкладинці, як повідомили в спецслужбі, був виданий строком на 10 років і наразі є чинним.

Ще у 2017 році представники Труханова, за даними СБУ, звертались із заявою до російських уповноважених органів, і суд Московської області скасував чинність його внутрішнього російського паспорта. Разом із тим суддя постановив, що скасування чи відмова особи від документа «не тягне за собою позбавлення громадянства РФ, набутого особою на законних підставах». Тобто Труханов і досі залишається громадянином країни-агресора. Він також має, за даними СБУ, ідентифікаційний код, який відображається у базі даних федеральної податкової служби РФ.

Водночас Христо Грозєв, відомий міжнародний журналіст-розслідувач видання Bellingcat, повідомив у Х: російський паспорт Труханова, зображення якого опублікувала СБУ, — підроблений і, ймовірно, «походить від активних заходів Росії проти чинного мера».

Проте джерела NV у силових структурах надали редакції копії інших документів, що додатково підтверджують отримання Трухановим російського паспорта. Зокрема, йдеться про виписки з офіційних реєстрів РФ та про різноманітні відповіді російських федеральних органів на офіційні запити.

До того ж, за словами одного з цих джерел, мер неодноразово міняв російські паспорти. Говорячи про це, співрозмовник редакції послався на заяву одеського адвоката та військового Вадима Оксюти, за даними якого у Труханова було три внутрішніх паспорти РФ і один — радянський: мовляв, майбутній мер у 1992 році після розвалу СРСР служив у російській армії та набув громадянство РФ, що встановлено судом.

Сам Труханов одразу заперечив наявність у себе російського паспорта та заявив, що оскаржуватиме рішення про позбавлення громадянства України у різних інстанціях, включно з міжнародними. А ще він запевнив, що залишатиметься на посаді мера, доки його не відсторонить міська рада.

Проте Зеленський вже створив військову адміністрацію в Одесі на чолі з Лисаком, який до цього моменту керував Дніпропетровщиною, а раніше служив як у центральному апараті СБУ, так і в обласних управліннях Служби — в Одесі, Вінниці, Ужгороді, Житомирі та Дніпрі.

Історія друга — про місцеву владу

Формальним приводом для позбавлення Труханова українського громадянства стала петиція до президента, яка за лічені дні - з 13 жовтня — набрала необхідну кількість голосів, пояснив NV Володимир Фесенко, політолог та директор Центру політичних досліджень Пента. А та, своєю чергою, з’явилась після нещодавніх повідомлень про наявність у мера Одеси російського паспорта.

Ще одним поштовхом для рішучих дій Зеленського, на думку експерта, стала вереснева одеська трагедія, — коли через аномальну зливу загинули щонайменше 10 містян.

«Можливо, в Офісі [президента] вирішили, що Труханов недостатньо ефективно співпрацює з обласною адміністрацією у розв’язанні тих проблем — і по захисту міста у зв’язку з ударами [російських ракет та дронів], і у випадку трагедії зі зливою», — сказав Фесенко.

Проте його колега по цеху Ігор Рейтерович озвучив NV інші причини, які могли змусити Банкову взятись за Труханова.

Зокрема, мер Одеси міг остаточно перестати влаштовувати центральну владу. «Багато років його не чіпали, а він демонстрував максимальну лояльність до Офісу, — сказав експерт. — Я не пам’ятаю жодного його виступу, де б він критикував щось в контексті децентралізації. Навпаки, все було достатньо спокійною та максимально лояльно».

Також, за словами Рейтеровича, нині ОП вдалося знайти людину, яка зможе взяти під контроль усі процеси в Одесі та області - як формально, через військову адміністрації, так і фактично.

Третьою причиною політолог назвав продовження загального наступу Банкової на ідею децентралізації. «Всі „офісні“ телеграм-канали писали: Труханова скинули, скоро і [мера Києва Віталія] Кличка скинемо, — пояснив Рейтерович. — Типу давайте приберемо ключові фігури у великих містах-мільйонниках, а поставимо своїх людей».

Позбавлення Труханова громадянства саме зараз, через десяток років після першої появи інформації про можливу наявність у нього паспорта РФ, Роман Вербовський, юрист Центру протидії корупції (ЦПК), у розмові з NV пов’язав із тим, що ОП та СБУ намагаються перейняти контроль над регіонами. «У багатьох областях очільниками обласних військових адміністрацій є колишні посадовці СБУ. І виглядає так, що Офіс президента хоче перейняти контроль над Одесою», — пояснив експерт. Адже в цьому місті генерується багато фінансових потоків та існують великі корупційні ризики.

Ще однією причиною зняття Труханова деякі співрозмовники NV назвали можливу підготовку до виборів.

Хоча народне волевиявлення під час війни проводити ніхто не планує, контроль над таким колосальним електоральним регіоном, як Одеса, дуже важливий для політиків, запевнив Рейтерович. «Я думаю, що висновки після 2020-го, коли вони [чинна влада] програли всі обласні центри, зроблені, — додав експерт. — Тепер хочуть в інший спосіб, користуючись правовим режимом воєнного стану, повернути їх під свій контроль».

А Вербовський вважає, що підготовкою до виборів можна вважати не зняття Труханова з посади для призначення керівником Одеси іншої людини, а саме позбавлення мера громадянства. «Це доволі популістичний хід, — переконаний представник ЦПК. — Звісно, хотілося б, щоб Труханова звільнили через обвинувальний вирок суду, а не через таке рішення».

Тим часом Віталій Безгін, депутат від Слуги народу (СН) та член комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, не пов’язує процеси, що зараз тривають в Одесі, з підготовкою до виборів та намаганням взяти місто під контроль.

«Я не бачу, яким чином це [впровадження військової адміністрації] впливає на політичні розклади в тій же Одесі чи Одеській області, щоб називати це боротьбою за владу. З тим же успіхом тоді можна це зробити повсюдно», — уточнив депутат СН.

Фесенко також не погоджується з теорією про підготовку до виборів, адже, за його словами, наївно вважати, що новий очільник Одеси, ким би він не був, зможе швидко завоювати авторитет та забезпечити голосування за Зеленського.

Історія третя — про «зручного мера»

Підхід Зеленського до Труханова був таким самим, як і у його попередника Петра Порошенка, пояснив Фесенко: шостий президент досить швидко зрозумів, що з Трухановим можна домовитись.

У Одесі, за словами Фесенка, є тіньові гравці й різні угрупування та прошарки місцевого бізнесу, які час від часу конфліктують. У місті також поширені гострі ідеологічні суперечки. Зеленський просто не зміг знайти ефективних управлінців і тому, мовляв, вирішив, як і Порошенко, що краще працювати в режимі мирного співіснування з Трухановим.

«Труханов лояльний, не конфліктує, в більшості питань співпрацює з центральною владою. Він одіозний, токсичний, зокрема з точки зору корупційних справ, але політично лояльний і зручний, — переконаний Фесенко. — Якщо з ним воювати, то місто може стати некерованим, може посилитися рівень конфліктності».

До певного часу основних гравців подібний статус-кво, на думку політолога, влаштовував, попри деякі протести громадськості та інформацію про російське громадянство Труханова.

Нинішню ж ситуацію Фесенко пов’язує з тим, що у Зеленського «урвався терпець».

Історія четверта — про складне майбутнє Одеси

Безгін пояснив, як центральна влада може прибрати Труханова від керма одеської влади.

Перший варіант передбачає зміщення мера з посади безпосередньо міськрадою. Тоді секретар ради — а це представник СН — стане виконуючим обов’язків мера.

Другий — той, що зараз реалізує президент: створення ОВА. Далі очільник держави має внести відповідну постанову до Верховної Ради, а депутати можуть передати повноваження Одеської міськради та міського голови начальнику військової адміністрації.

«Тут питання не стільки в посаді мера, скільки в тому, у кого будуть важелі управління. Може бути сценарій, коли паралельно буде існувати військова адміністрація населеного пункту, яка буде займатися питаннями безпеки і оборони, і міська рада, яка буде займатися питаннями господарства, функціонування міста і всіма самоврядними повноваженнями», — розповів Безгін, зазначивши, що поки невідомо, який варіант остаточно впровадять в Одесі.

А Рейтерович припускає, що з утворенням військової адміністрації та перебранням нею частини повноважень міської ради може початися певна «підкилимна історія»: перерозподіл фінансів, компаній, ліцензій, субвенцій та підрядів. «Бо в Одесі великі гроші, великий бюджет. Очевидно, що там боротьба за все почнеться відразу», — додав він.

За словами експерта, якщо ж припускати, що в Одесі існують певні корупційні схеми, то у нової адміністрації буде два шляхи — знищити їх або очолити.

«Якби в них [у влади] було бажання боротися з корупцією, то вони б це зробили набагато раніше. І позбавили б Труханова громадянства раніше, якби була формальна причина», — вважає Рейтерович. Але оскільки долю мера вирішили змінити лише зараз, варто, на його думку, очікувати хіба що показового закриття деяких корупційних схем, що були безпосередньо пов’язані з Трухановим. «А все інше — далеко не факт», — додав політолог.

Історія п’ята — про складне минуле Труханова

Труханов — фігура майже легендарна. Колишній депутат Партії регіонів на початку 1990-х був пов’язаний з одеським кримінальним угрупованням Олександра Ангерта й Олександра Жукова, про що NV написав ще у жовтні 2021-го, пославшись на слова місцевого громадського діяча Михайла Кузаконя. З часом Труханов став обережнішим, але не в усьому. Зокрема, продовжив контактувати з Володимиром Галантерником, найвпливовішим представником двох згаданих вище «авторитетів» у південному місті-мільйоннику.

Сам Труханов зв’язки із Ангертом та Жуковим заперечував, проте NV отримав тоді довідку з одеського аеропорту, яка показує, що 26 березня 2014 року, за два місяці до виборів мера, Труханов був одним із чотирьох пасажирів приватного літака, які разом з Ангертом летіли з Одеси до Києва.

У згаданому вище ФБ-дописі Саакашвілі розповів, що у 2014-му Ангерт «посадив» Труханова в крісло мера, а згодом той виграв двоє виборів «завдяки своїм московським політтехнологам і більш як $30 млн від Ангерта та Галантерника».

За словами екскерівника області, Труханов є співвласником Євротермінала в Одеському порту, володіє понад 20 квартирами та гелікоптером. На додачу Саакашвілі назвав мера «російським сепаратистом».

Нині ж, окрім паспортних «пригод», ім'я Труханова фігурує, як нагадав Вербовицький, щонайменше у двох кримінальних справах.

Одна стосується заволодіння майном при купівлі у вересні 2016 року Одеською міськрадою будівлі місцевого заводу важкого кранобудування Краян. За версією обвинувачення, мер та низка інших учасників цієї схеми заволоділи 93 млн грн.

Тоді ж, у 2016-му, було зареєстроване відповідне кримінальне впровадження, а з 2020-го справа перебуває у суді. Саме підготовче провадження тривало понад 2,5 роки через те, що учасники обвинувачення не з’являлись на засідання. Наразі справа слухається по суті, — триває дослідження доказів. «Але говорити про те, що там найближчим часом буде вирок, не варто, бо під час розгляду справ по суті існує набагато більше способів затягнути розгляд», — пояснив юрист ЦПК.

Друга справа, у який фігурує Труханов та Галантерник, стосується заволодіння понад 689 млн грн місцевого бюджету та землею територіальної громади Одеси, щоб передати її під забудову. Її скерували до суду лише у грудні 2024-го. Наразі проходить підготовче провадження. «Там дуже багато учасників, і те, що скоро там буде вирок, теж сподіватися не варто. Це дуже довгий процес, — зауважив юрист ЦПК. — За цей час мобілізувався один з обвинувачених, самого ж Галантерника судять заочно, бо він взагалі не в Україні».