Труднощі зростання

Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку — лідера складеного НВ рейтингу найнадійніших банків країни — розповідає про те, як змінила вітчизняну банківську систему криза, і називає 2016‑й роком неминучого зростання

Андрій Юхименко

.

.

Рік тому, коли Ощадбанк вперше очолив рейтинг найнадійніших банків країни від НВ, голова правління цієї фінустанови Андрій Пишний називав свою роботу "АТО у фінансовій сфері". За словами банкіра, Росія тоді не тільки нападала на Україну в Донбасі, але й атакувала її фінансову систему, намагаючись розхитати стабільність країни.

Проте за рік Пишний спромігся не просто зберегти лідерство свого банку в рейтингу, але і потіснити конкурентів у роздрібному сегменті, зокрема впритул наблизитися до ПриватБанку, свого головного конкурента на ринку електронних платежів.

Сьогодні Ощадбанк — другий за величиною активів банк країни, і тут його обійшов найбільший ПриватБанк. Хоча, на думку фахівців, Ощадбанк, який перебуває у державній власності, поки важко назвати повністю сучасним банком, він все ще має на собі відбиток радянського предка — Ощадбанку СРСР: старі відділення нагадують радянські ощадкаси. Однак банківські продукти фінансової установи відповідають сучасним стандартам.

За словами Пишного, Ощадбанк підніметься на новий щабель до 2017 року, коли буде реалізована розроблена спільно з міжнародною аудиторською компанією PwC стратегія, а українська банківська система остаточно здолає шлях від пострадянської до європейської.

Як близько Ощадбанк підібрався до цієї мрії за останній рік, НВ і поцікавилося у голови його правління.

— На вашу думку, криза в банківській системі вже позаду чи на нас чекають нові потрясіння?

— Система вже минула свої пікові навантаження. Але очищення, розв'язання старих, занедбаних десятиліттями проблем триває.

— Оцініть зміни системи з точки зору гравця ринку. Що змінилося за рік?

— Головна зміна — з'явилося більше персоніфікованої відповідальності.

— Але ж нікого навіть не ув'язнили...

— Не підбивайте підсумків зарано. Гадаю, що це невідворотно. Адже державі завдано мільярдних збитків. Та й вплив громадянського суспільства на уряд сьогодні колосальний. Будуть і гучні розслідування, і судові процеси. Головне — щоб була справедлива компенсація завданої шкоди. Загалом зараз відповідальність зросла, і рівень довіри до банківської системи підвищився.

— І на підставі яких цифр ви зробили такий висновок?

— Говоритиму на прикладі Ощаду. Ми відновили ресурсну базу та зупинили відтік вкладів. Клієнтська база збільшилася на 1,2 млн клієнтів. Депозитний портфель за 6 місяців виріс на 1,4 млрд грн. Ми достроково повернули 3 млрд грн рефінансування Національного банку та отримали безпрецедентні умови реструктуризації $1,3 млрд зовнішніх боргів. Навіть за таких умов я далекий від думки, що все ідеально. Як і в процесі одужання, ми змушені пройти через період загострення. На нас чекає серйозна робота щодо портфеля проблемних кредитів. Ми розраховуємо, що уряд і ВР ухвалять законодавчі акти, які дозволять банківській системі пережити цей складний період, зокрема закон про фінансову реструктуризацію. Але зміни, які відбулися в банківській системі, дозволяють створити прозорі європейські правила функціонування банківської системи вже 2015-17 рр. І я гадаю, що зростання почнеться саме з банківської системи.

— А коли це станеться?

— Хочу вірити, що ми вже минули точку неповернення. І якщо не буде чергової воєнної ескалації, то 2016‑й стане роком дуже повільного, поступового, але неминучого зростання.

— Яких утрат зазнав Ощадбанк через те, що в країні йде війна, зокрема у фінансовій сфері?

— Значних, як і вся країна. Загалом через АТО і погіршення якості кредитного портфеля банку довелося сформувати резерви на суму близько 9 млрд грн. Ми зараз перебуваємо на другому етапі стрес-тестування, яке проводить НБУ за програмою МВФ, і за результатами вирішимо, як чинити далі.

— Що, крім нарощування активів, ви змінили в банку за рік?

— Розроблено та затверджено стратегію розвитку банку на 2015-17 роки за участю консалтингової компанії PwC. Вона називається Мій банк. Моя країна. У її межах затверджено нову кредитну політику, нову стратегію керування ризиками, розпочато процес розробки автоматизованої системи оцінки якості активів — впровадження 39‑го стандарту міжнародної фінансової звітності. Триває централізація й уніфікація всіх внутрішніх процесів.

Ми практично з нуля побудували систему продажів, перепакували всю нашу продуктову лінійку, сегментували клієнтську базу. За півтора роки відкрили майже 150 відділень нового типу. Щотижня відкриваємо три-чотири нових. Серед них два інклюзивних, тобто пристосованих для людей із особливими потребами. У таких відділеннях банкомати розмовляють, рівень касового вікна знижений для зручності інвалідів-візочників, а менеджери й адміністратори говорять мовою жестів. У цих відділеннях і працюють люди з особливими потребами, зокрема молоді ветерани АТО. Найближчим часом такі відділення відкриються у Львові, Одесі, а згодом і у кожному обласному центрі.

— Але статистика показує, що ваш банк зачинив велику кількість відділень.

— Через анексію Криму та на окупованих територіях Донбасу ми втратили понад 600 відділень. Були змушені скоротити майже 6 тис. співробітників. Крім того, мережа якісно змінюється: ми об'єднуємо відділення і закриваємо їх там, де немає економічного ефекту. Ми розуміємо свою соціальну функцію і часто присутні там, де немає наших колег за ринком. Ось подивіться [показує фотографію], це наша нова розробка — мобільне відділення, яке працює на лінії зіткнення в Донецькій області — на нульовій точці, лінії фронту. Це гуманітарно-логістичний центр. Він повністю броньований і відповідає вимогам безпеки. Центр має автономне енергопостачання і зв'язок. Ще розроблено пересувне мобільне відділення на базі броньованого автомобіля КрАЗ. За кілька тижнів ми його презентуємо. Все це частина нашої мережі.

— Минулого року ви сперечалися із ПриватБанком через зарплатні проекти. Чим завершилася ця суперечка?

— Я завжди кажу, що ми відкриті для конкуренції. Ми заявили про себе клієнтам і почали діалог. А далі нехай люди самі вирішують, де їм краще обслуговуватися. За конкурентних умов за рік ми збільшили нашу клієнтську базу більш ніж на 1 млн осіб. Ми сьогодні номер два за обсягом електронної комерції та карткового бізнесу. 2013-го ми були на восьмому. Відрив від Приватбанку великий. Але я гадаю, що ми поборемося за лідерство.

— Чи робилося щось для того, щоб перевести зарплатні проекти силовиків до Ощадбанку?

— У країні, де йде війна, це питання безпеки. Військових і правоохоронців має обслуговувати держбанк. Є нормальний конкурентний процес. Клієнти довіряють банківській гарантії. За останніми двома депозитними програмами ми залучили відповідно 10 млрд і 8 млрд грн. У нас є вагомі аргументи.

— Крім роздробу, на Ощадбанк покладали чимало державних зобов'язань. Наприклад, кредитувати "Нафтогаз". Ви і далі виконуватимете цю функцію або все ж стаєте банком для населення?

— Ощадбанк — універсальний банк. У межах нашої стратегії є три мети — банк держави і для держави; банк мільйонів і для мільйонів; і банк номер один серед системно важливих. І ось перший напрямок саме й включає в себе ті проекти, про які ви говорите. Ми учасники понад 20 державних програм. Ми уповноважений банк із обслуговування гуртового ринку електроенергії, Пенсійного фонду та інших проектів. За три місяці ми видали понад 20 тис. кредитів — вийшли на промислові масштаби: близько 500 кредитів на день. Другий напрямок — це власне наповнення змістом такого поняття, як державна гарантія. У країні є Міністерство фінансів України, а державний Ощадбанк, ми вважаємо, за наявності держпідтримки та держгарантії має всі шанси стати міністерством фінансів українців.

— Це якийсь соціалізм. Є банк, що його підтримує держава. А що робити решті установ, які не мають такої підтримки?

— Те, що ми перебудовуємо роботу Ощадбанку, який, власне, ніколи не продавав банківських продуктів, ви називаєте соціалізмом? Банк планує масштабну програму з кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу. Який соціалізм? Навпаки, я вважаю, що країна має дати людям можливість розвивати свій власний бізнес. А частка малого та середнього бізнесу у валовому внутрішньому продукті має бути не 10%, а 60%. І після цього громадянське суспільство зовсім інакше висуватиме вимоги до політиків. І тоді якість українського парламенту буде зовсім іншою. І наші діти житимуть у справді європейській країні. Бо голосуватимуть головою!

На жаль, Ощадбанк можна було порівняти з мікроскопом, яким протягом 20 років цвяхи забивали. І зараз ми будуємо економічно обґрунтований діалог з урядом, щоб банк став ефективним ринковим інструментом для запуску економічного двигуна країни.

— Я кажу тільки про те, що люди несуть гроші до вас, бо ви даєте стовідсоткову держгарантію. А в решти гравців ринку цієї конкурентної переваги немає.

— Якщо ви так вважаєте, то ми провели непогану роботу. Ще півтора роки тому мало хто знав, що таке державна гарантія і що вона взагалі існує. Мало хто розумів, чим відрізняється державний банк від приватного. Ми показали українцям, що держава повинна і може бути відповідальним власником.

— Яка робота провадиться щодо компенсації збитків, яких ви зазнали в Криму?

— Ми почали судовий процес. Я підписав претензію, адресовану президенту та прем'єр-міністру Російської Федерації, в якій орієнтовно попередньо сума збитків від анексії оцінюється в $600 млн. Імовірно, цю суму переглянуть у бік збільшення. І значного. На нас чекає складний, затяжний юридичний процес. Ми готові, наші інтереси представлятимуть чи не кращі міжнародні юристи, які були архітекторами перемоги у справі ЮКОСу проти РФ.

— Після революції часто говорили про те, що в Ощадбанку було багато проблемних кредитів, виданих впливовим людям, пов'язаним із колишньою владою, зокрема Андрію Клюєву. Чи є у вас план, як повернути ці гроші?

— З цими активами, як і з будь-якими іншими, ми зобов'язані працювати. Що ж до кредитів, виданих у Криму, то це кошти, які дійсно були видані компанії Activ Solar (належить Андрію та Сергію Клюєвим). Щодо цієї заборгованості в судах за нашими позовами вже ухвалено рішення про їхнє стягнення. Є вже судові приписи. Але виконання цих приписів проблематичне.

— А чи є ще якісь проблемні кредити, крім компанії Solar?

— Так, є проблемна заборгованість за Брокбізнесбанком, за якою сьогодні відбуваються судові розгляди. Вони дуже складні та тривалі. Ми зараз вимагаємо стягнення офісних центрів, які перебувають у заставі, промислових об'єктів. Ми воюємо. Є ще і позичальники в Слов'янську, які намагалися, коли туди зайшли бойовики, отримати і отримали судове рішення про визнання недійсними кредитних договорів з Ощадбанком. А ми за півтора роки судів змогли розв'язати ситуацію і отримати рішення на користь банку.

— Йдеться про якогось дрібного позичальника?

— Не такого й дрібного — 1,3 млрд грн. Стягуємо з найбільшого підрядника Укравтодору — Південзахідшляхбуду.

— Які шанси все це повернути?

— Воюємо за кожну копійку банку.