23 вересня розпочинається перший офіційний візит Володимира Зеленського в Сполучені Штати Америки як президента України. І так сталося, що напередодні поїздки Україна опинилася в епіцентрі чергового скандалу. Тепер уже з яскраво вираженим американським підтекстом. Йдеться про телефонну розмову Дональда Трампа і Володимира Зеленського, яка мала місце 25 липня 2019 року. За інформацією неназваного джерела з розвідувального співтовариства США, Трамп вимагав від президента України розпочати розслідування проти газової компанії Burisma, в який працював син Джо Байдена Гантер. У свою чергу, Байден вже зажадав оприлюднити стенограму розмови Трампа і Зеленського, але поки що ні лідер США, ні президент України не поспішають цього робити.
У контексті цих подій, не зайвим буде звернути увагу Володимира Зеленського на такі речі.
По-перше, потрібно залишатися саме президентом України, а не намагатися сподобатися демократам або республіканцям. З високою ймовірністю кожна зі сторін-супротивників в США захоче перетягнути Зеленського в свій табір. Це недопустимо. Главі нашої держави потрібно зіграти в візантійську політику (розкласти яйця в різні кошики) і дати чітко зрозуміти, що без урахування і поваги до національних інтересів України, подальший діалог так і залишиться милою, нетривалою бесідою. Тому спочатку — системна робота щодо посилення секторальних і персональних санкцій проти РФ, фінансова і військова допомога Україні, питання реформ в Україні та їх підтримка офіційним Вашингтоном, а вже потім все інше. Зокрема й та телефонна розмова з Трампом.
По-друге, потрібно пам'ятати, що російське лобі в Америці куди ефективніше за українське. Це означає, що крім зустрічі з президентом Трампом, варто звернути увагу і на інших персон. Адже США — це насамперед інституції, а не централізація влади главою держави. Потрібно максимально наситити графік президента України найбільш корисними людьми в американській політиці. Конгрес, Сенат, Державний департамент, ключові фігури Білого дому, двосторонні зустрічі з іноземними лідерами в межах 74-ї Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку — все це має право на життя. Також, не слід забувати і про ЗМІ, які в Сполучених Штатах впливають не тільки на громадську думку, а й на формування позиції політичного, військового та фінансового істеблішменту. І не тільки американського.
Переграти масштабні витрати Кремля на роботу лобістів РФ у Америці можна асиметричною відповіддю українського президента, яка ґрунтуватиметься на кількості і якості зустрічей, а також досягнутих домовленостях (що мають як предмет переговорів, так і терміни виконання цих домовленостей).
І третя порада — Америкою обіграти Європу в контексті майбутньої зустрічі в нормандському форматі. Ні для кого не секрет, що зустріч в нормандському форматі може стати справжнім випробуванням для Володимира Зеленського. Франція і Німеччина безумовно будуть тиснути на Україну, щоб офіційний Київ прийняв умови за формулою Штайнмаєра, а також пішов на компроміси, яких так жадає Кремль. Своєрідним запобіжником від різких рухів Європи на її шляху до співпраці і «високої любові» з Росією може стати саме Америка. Вашингтон може нагадати Франції та Німеччині, що у війні на Донбасі практично кожен день Україна втрачає своїх громадян, а не гроші. Що в протистоянні з Росією, Україна захищає свою незалежність і суверенітет, а не бізнес-інтереси. І, врешті-решт, саме на Донбасі вже шостий рік поспіль йде боротьба демократії проти неоімперського авторитаризму, який, в разі перемоги, ніколи не зупиниться на кордоні з ЄС, а піде далі і, хто знає, постукає в будинок кожного з тих, хто сьогодні хоче закінчити війну по-тихому. І саме це можуть і повинні сказати США нашим спільним європейським партнерам. А там вже можна буде поговорити і про телефонні розмови, і про Байдена, і про Руді Джуліані. Головне залишатися самим собою і пам'ятати, яку країну ти представляєш на іншому континенті.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ