Останнім часом я майже припинив читати стрічку новин Facebook. Це почалося під час поїздки в Одесу. Виявилося, що в потязі «Інтерсіті+» Wi-Fi не передбачено. Тож я залишився наодинці зі своїми думками, попутниками та книжкою "На схід від Едему" Джона Стейнбека. Коли за добу потяг під'їжджав назад до Києва, я несподівано піймав себе на останній сторінці 800-сторінкого шедевру. Все, що для цього знадобилося, – дві поїздки на потязі без постійного відволікання на інтернет. Сконцентруватися та прочитати 800 сторінок виявилося просто і приємно.
Але ще більшим було моє здивування, коли після поїздки я зрозумів, що від вже автоматичної для більшості з нас думки "з'явився інтернет – треба перевірити стрічку новин" я відчув ледь помітне роздратування. Для себе я виділив три головних причини втоми від потоку Фейсбук-новин.
По-перше, алгоритми стрічки новин перетворили її на королівство кривих дзеркал. Ми бачимо ті пости, які зібрали більше лайків та репостів. Більше лайків і репостів збирають ті пости, які експлуатують вроджені особливості людської психіки. Емоції привертають більше уваги ніж факти. Прості однозначні гасла користуються більшою популярністю ніж різнобічний зважений аналіз. Скандал заходить краще ніж конструктивна дискусія, Автори, що пишуть в першому стилі, збирають більше лайків і підписників і стають ще більш популярними, – це замкнене коло. Ті ж, хто не хоче маніпулювати своїми читачами, часто змушені обмежуватися відносно невеликою аудиторією і втрачають мотивацію активно писати в Фейсбуці. Блогери про все це знають і пристосовуються до попиту та алгоритмів соцмереж. Фейсбук-популізм розквітає не менш рясним цвітом, ніж популізм на телебаченні. «Лідери балачок» в соціальних мережах набувають більшої інформаційної ваги ніж лідери дій.
По-друге, велика кількість популярних «лідерів думок» розбилася на політичні угрупування, які день за днем продукують приблизно одні й ті ж тези, що захищають поточну позицію їх «Фейсбук-партій», і мають мало спільного з їх особистою думкою. Гроші, вигода, ідеологія – мене, як читача, не особливо цікавлять причини цього явища. Але наслідки очевидні: щоб не самоізолюватися в інформаційній бульбашці, достатньо прочитати пости невеликої вибірки яскравих представників «Фейсбук-партій». Ну і, звичайно, це вбиває чесні обговорення. Дивно розраховувати на продуктивну дискусію з тими, для кого пости про «клятих антикорупціонерів» чи «злочинну владу» – це просто робота. Хоча, звичайно, я не маю на увазі, що вони отримують за пости якусь компенсацію: просто люди без конкретного місця роботи мають можливість писати по 10 постів на день роками, нічого незвичного, гортайте далі.
Нарешті, по-третє, шалений темп стрічки новин Фейсбуку не дає нам сконцентруватися на важливому і серйозному. Не дає глибоко зануритися в вивчення питання і серйозно аналізувати. Ми перестрибуємо від одного дріб'язкового скандалу до іншого інформаційного приводу-одноденки. Замість повільної глибокої роботи думки ми крутимо калейдоскоп емоцій, відчуваємо поверхове задоволення, як гравець, що грає на однорукому бандиті. Тягнемо за край екрану смартфону, щоб оновити стрічку і затримуємо подих: що випаде цього разу? Можливо, лише купа одноманітних постів про перший сніг, а можливо якийсь соковитий скандал, до якого нам, якщо подумати, немає жодної справи, але який розважить нас на наступні кілька хвилин. А там можна буде оновити стрічку ще раз і хто знає, що випаде тоді.
Якщо ви витрачаєте на одну книгу в середньому 10 годин і відмовитеся від однієї години соціальних мереж щодня на користь читання, то зможете за рік прочитати на 36 книг більше. А якщо відмовитеся від двох годин Фейсбуку, то на 73 книги більше. За останній тиждень я прочитав більше, ніж за місяць до того, як радикально обмежив час перегляду стрічки новин ФБ. І це при тому, що я все ще приділяю цьому хвилин 15 на день і окремо заходжу напряму на сторінки вузької групи дописувачів, що продукують якісний інформаційний контент. Політ розпочався вдало – буду доповідати, як підуть справи далі.
Текст опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени