Трамп фактично наказав нашому незалежному і такому, що заслуговує на довіру, державному відомству, яке займається економічною статистикою, брехати так само безсовісно, як робить це він сам.
Він звільнив Еріку МакЕнтарфер, затверджену Сенатом голову Бюро статистики праці, за те, що вона принесла йому економічні новини, які йому не сподобалися. А протягом кількох годин після цього сталася друга за небезпекою подія: високопосадовці Трампа, найбільш відповідальні за управління нашою економікою, — люди, які у своїх приватних компаніях ніколи б не подумали звільнити підлеглого, який приніс їм фінансові дані, що їм не сподобалися, — беззастережно підтримали його.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Вони мали сказати Трампу таке: «Пане президенте, якщо ви не переглянете це рішення — якщо ви звільните главу бюро статистики праці за те, що вона принесла вам погані економічні звістки, як у майбутньому будь-хто буде довіряти цьому відомству, коли воно буде публікувати хороші новини?» Натомість цього вони одразу ж стали його вигороджувати.
Як зазначила газета The Wall Street Journal, міністерка праці Лорі Чавес-ДеРемер виступила на телеканалі Bloomberg TV і заявила, що, незважаючи на те, що тільки-но опублікований звіт про зайнятість був переглянутий у бік зниження за травень і червень, «ми спостерігаємо позитивне зростання зайнятості». Але щойно вона за кілька годин дізналася, що Трамп звільнив директора Бюро з праці, який їй підпорядковується, вона написала в X: «Я цілковито згідна з @POTUS у тому, що наші дані щодо зайнятості мають бути справедливими, точними і ними в жодному разі не можна маніпулювати в політичних цілях».
Гнилий характер Трампа тепер становить проблему для всієї економіки США
Як запитав WSJ: «То дані щодо зайнятості, які вранці були „позитивними“, до полудня були сфальсифіковано?» Звісно, ні.
У той момент, коли я почув про те, що зробив Трамп, у мене виникли спогади. Це було в січні 2021 року, і щойно надійшло повідомлення про те, що Трамп, програвши вибори 2020 року, намагався чинити тиск на республіканського держсекретаря Джорджії, щоб той «знайшов» для нього достатню кількість голосів — рівно 11 780, за словами Трампа, — для скасування результатів президентських виборів, і навіть погрожував йому «кримінальним переслідуванням», якщо той не виконає його вимогу. Згідно з аудіозаписом розмови, тиск було вчинено протягом годинної телефонної розмови.
Різниця, однак, полягає в тому, що тоді ще існували так звані чесні республіканські чиновники. І тому держсекретар Джорджії не погодився сфабрикувати відсутні голоси. Але цей вид республіканських чиновників, схоже, повністю вимер під час другого терміну Трампа. Тож гнилий характер Трампа тепер становить проблему для всієї економіки США.
Скільки державних чиновників у майбутньому наважаться передавати погані новини, знаючи, що їхні начальники — такі люди, як міністр фінансів Скотт Бессент, директор Національної економічної ради Кевін Гассетт, міністерка праці Чавес-ДеРемер і торговельний представник США Джеймісон Ґрір — не лише не захищатимуть їх, а й фактично принесуть їх на поталу Трампу, щоб зберегти свої робочі місця?
Ганьба кожному з них — особливо Бессенту, колишньому менеджеру гедж-фонду, який усе добре розуміє, але не втрутився. Який же боягуз. Як сказала попередниця Бессента, Джанет Єллен, колишня міністерка фінансів і також колишня голова Федеральної резервної системи — і по-справжньому чесна людина — моєму колезі з Times Бену Касселману щодо звільнення з Бюро статистики праці: «Такого можна було б очікувати тільки в банановій республіці».
Важливо знати, як це сприймають за кордоном. Лондонський трейдер облігаціями Білл Блейн, автор популярної серед фінансових експертів розсилки Blain’s Morning Porridge, заявив у понеділок: «1 серпня може увійти в історію як день, коли ринок казначейських облігацій США помер. Мистецтво інтерпретації американської макроекономічної статистики ґрунтувалося на довірі. Тепер її втрачено. Якщо даним більше не можна довіряти — чому тоді взагалі можна вірити?»
Потім він уявив, який вигляд могла б мати його розсилка Porridge у травні 2031 року. Починатися вона, за його словами, буде з «посилання на пресреліз Міністерства економічної правди Трампа, раніше відомого як Міністерство фінансів США: «Під керівництвом президента Трампа економіка США продовжує зростати рекордними темпами. Дані щодо зайнятості від Міністерства правди, дочірньої компанії Truth Social, свідчать про повну зайнятість по всій країні. Напруженість у бідних міських районах досягла історичного мінімуму. Усі випускники вишів отримали високооплачувану роботу у розширюваному виробничому секторі Америки, через що багато великих компаній зі складу Trump Inc повідомляють про серйозну нестачу робочої сили».
Якщо ви вважаєте, що це надумано, то ви явно не стежите за новинами у сфері зовнішньої політики, тому що таку тактику — підганяння інформації під політичні потреби Трампа — уже застосовують у сфері розвідки.
У травні директорка національної розвідки Тулсі Ґаббард звільнила двох високопоставлених співробітників розвідки, які були відповідальні за оцінку, що суперечить твердженням Трампа про те, що банда Tren de Aragua діяла під керівництвом венесуельського режиму. Їхня оцінка підривала сумнівну правову основу, на яку посилався Трамп, — рідко використовуваний Закон про ворожих іноземців 1798 року — щоб дозволити видворити підозрюваних членів банди з країни без належного судового розгляду.
І тепер цю тенденцію до свідомого самообману й ігнорування реальності поширюють на інші сфери уряду.
Одну з провідних американських кібервоїнів, Джен Істерлі, яка була директоркою Агентства з кібербезпеки та безпеки інфраструктури під час адміністрації Байдена, було відсторонено від посади старшого викладача у Військовій академії США у Вест-Пойнті минулого тижня міністром армії Деніелом Дрісколлом після того, як Лаура Лумер, ультраправа конспірологиня, написала, що Істерлі була «кротом» (шпигуном) епохи Байдена.
Прочитайте це речення ще раз, дуже повільно. Міністр армії, діючи за вказівкою шаленого шанувальника Трампа, скасував призначення на посаду викладача — причому, як вам скаже будь-хто, — одного з найдосвідченіших кібервоїнів Америки, яка не належить до жодної партії і сама є випускницею Вест-Пойнта.
А коли закінчите читати, прочитайте відповідь Істерлі на LinkedIn: «Будучи незалежною людиною впродовж усього життя, я служила нашій країні в мирний час і в бойових умовах за республіканських і демократичних адміністрацій. Я очолювала місії в країні та за кордоном, щоб захистити всіх американців від жорстоких терористів… Усю свою кар'єру я працювала не як партійна діячка, а як патріотка — не в гонитві за владою, а на службі країні, яку я люблю, і на вірності Конституції, яку я заприсяглася захищати і відстоювати від усіх ворогів».
Потім вона звернулася з напуттям до курсантів Вест-Пойнта, яких їй не доведеться вчити: «Кожен член Long Gray Line знає молитву кадета. У ній є такі слова: „Вибирати важке правильне замість легкого неправильного“. Ця фраза — така проста, але така сильна — була моєю дороговказною зіркою понад тридцять років. У залах засідань і командних пунктах. У тихі хвилини сумнівів і в публічних актах лідерства. Робити правильний, але важкий вибір — ніколи не просто. У цьому-то і весь сенс».
Саме цю жінку Трамп не хотів бачити вчителем нашого наступного покоління бійців.
І ця етика — завжди обирати важкий шлях правильної поведінки замість легкого шляху неправильної — це етика, про яку Бессент, Гассетт, Чавес-ДеРемер і Ґрір нічого не знають — не кажучи вже про самого Трампа.
Ось чому, дорогий читачу, хоча я і вроджений оптиміст, але вперше я вірю, що якщо поведінка, яку продемонструвала ця адміністрація лише за перші шість місяців, буде продовжена й посилена впродовж усіх цих чотирьох років, Америка, яку ви знаєте, зникне. І я не знаю, як ми зможемо її повернути.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікація повної версії тексту заборонена.
Переклад NV