Зустріч лідерів «групи семи» у французькому Біарріце закінчується навіть без спроби прийняти підсумкову декларацію. Підходи лідерів провідних західних держав рішуче відрізняються з найважливіших питань. Британія і Євросоюз дійшли до взаємних погроз в суперечках з приводу «Брекзіта». Франція і США заявляють про ймовірність торгових воєн між собою. Вашингтон рішуче розійшовся з європейськими союзниками щодо ставлення до Ірану. Гідне місце в цьому нескінченному списку взаємних претензій і розбіжностей зайняло питання про можливе повернення Росії в G7, нове перетворення її на «вісімку». Першим про таку можливість заговорив французький президент Еммануель Макрон в ході зустрічі з Путіним. Щоправда, він обмовився, що для цього Кремль повинен зробити кілька кроків у врегулюванні конфлікту з Україною (нагадаємо, що Москву виключили в 2014 році після анексії Криму та розв’язання «секретної війни» на Донбасі). Невгамовний Дональд Трамп пішов значно далі. Спочатку він заявив, що виключення Росії — це, мовляв, особиста помста Обами Путіну, якого російський президент «переграв». А в ході самої зустрічі, як повідомляють британські ЗМІ, він навіть посварився з європейськими лідерами, коли наполягав на поверненні Путіна. Господареві Білого дому в підсумку не вдалося відстояти повернення головного начальника Росії в компанію світових лідерів. Свою невдачу він як завжди приховав невиразними промовами: «Ми обговорювали це. У нас була дуже грунтовна дискусія щодо Росії і президента Путіна, жвава дискусія, але дійсно хороша. Подивимося». При цьому визнав, що згоди досягти не вдалося: «Я думаю, що робота триває. У нас є чимало людей, які хотіли б, щоб Росія повернулася. Я думаю, що це було б вигідно стосовно багатьох питань в світі. Я думаю, це буде мати позитивний характер». І додав інтриги, заявивши, що не виключає запрошення Путіна на наступну зустріч «сімки». Адже американський президент буде її господарем в 2020 році, і формально саме він розсилає запрошення до участі. При цьому коментатори розходяться в думках щодо того, в якій якості Трамп як господар Білого дому може покликати Путіна. Можливо, буде спроба зробити російського президента повноправним учасником зустрічі. Втім, є версія, що Путіна покличуть в якості «гостя». Приблизно в тому ж статусі, в якому в Біарріц був запрошений Макроном глава іранського МЗС, що, як кажуть, розлютило Трампа.
Насправді питання про повернення Путіна — не тільки про те, що «бомбування Воронежа», послідовна політика заподіяння шкоди російським громадянам обертається дипломатичними перемогами. Виженіть з Ради Європи, і росіяни втратять можливість скаржитися до Європейського суду з прав людини на беззаконня моєї влади — так зовсім нещодавно говорив головний російський начальник, звертаючись до західних «партнерів». Це питання самоідентифікації «сімки». Це вже не збори глав найпотужніших економічних держав: Китай перевершує всіх їх, за винятком США. Це і не клуб головних володарів військової могутності. Європейці наполягають на тому, що головне, що об'єднує «сімку» — ті самі «ліберальні цінності», про крах яких нещодавно просторікував Путін. Саме віра в пріоритет прав і свобод громадян формувала і формує відбір учасників G7. Саме розуміння цього пріоритету, чітке знання про те, що саме вони захищають, в минулі десятиліття дозволяло за будь-яких обставин лідерам західних держав виробляти єдину політику для вирішення будь-яких проблем, попри їхні складнощі.
Але зараз цей підхід, назвемо його ідеалістичним, піддається нападу з боку так званих «реалістів», виразником ідей яких виступає Трамп. Він упевнений, що будь-яка держава — егоїстична тварина. Світова політика — це війна всіх проти всіх. У цій нескінченній війні, як і у всякій іншій, можливі тільки тимчасові союзи, що будуються не на якихось там ефемерних «цінностях», а виключно на міркуваннях голої вигоди. Саме тому Трамп не втомлюється вимагати, щоб союзники по НАТО «оплачували» свою безпеку. Саме тому він наполягає на поверненні Путіна, адже «присутність Росії необхідно для обговорення таких питань, як Іран, Сирія і КНДР». Тобто, якщо називати речі своїми іменами, Москва повинна представляти у «вісімці» інтереси країн-вигнанців. При цьому, відповідно до світогляду Трампа, Росія може бути партнером у вирішенні важливих проблем і при цьому залишатися противником (причому противником військовим). Щойно США демонстративно випробували крилату ракету, закріпивши таким чином знищення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, щойно Білий дім ввів в дію черговий пакет антиросійських санкцій. Навряд чи американський президент чув про Пальмерстон, але він твердо слідує заповіту знаменитого британського прем'єра: «У Англії немає ні постійних союзників, ні постійних ворогів. У Англії є лише постійні інтереси». Світоустрій, побудований на цих принципах, призвів до Першої світової війни. У світі, побудованому на таких принципах, Володимир Путін відчуває себе мов риба у воді, укладає союзи, лицемірить, зраджує. Ось тільки «сімці» в цьому світі місця немає…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения НВ