Тиск, який зараз чиниться Трампом на Йорданію та Єгипет, безпрецедентний. Враховуючи той факт, що обидві країни у значній мірі залежні від американської допомоги, яка гарантує бодай якусь стабільність існуючих там режимів, загрози видаються катастрофічними. Проблема в тому, що в нинішньому «трампівському світі» традиційна робота з ризиками втрачає будь-який сенс.
Політика Трампа у значній мірі спрямована на формування атмосфери значної невизначеності, яку важко подолати звичними інституційними механізмами. Він буде постійно підвищувати ставки, збільшувати вимоги без урахування позицій своїх візаві. Не факт, що його погрози реалізуються. В таких умовах можливо краще відмовитися від переговорів взагалі, ніж потрапити у пастку зростаючих апетитів.
Останній кейс із палестинцями тому приклад. За пропозицію етнічної чистки Сектора Гази як «гуманітарного» акту для його відбудови слідує заява про неможливість повернення місцевого населення до своїх домівок. В самому Ізраїлі підтримка ідеї етнічної чистки досягає 73% і цілком можливо зростатиме далі.
Я хочу нагадати, що єдина реальна причина будь-якої етнічної чистки — це антипартизанські заходи для придушення опору. Наша українська історія має численні приклади таких злочинних дій — від голодомору до депортації сотен тисяч українців зі своїх етнічних земель в 1940-х роках минулого століття. Кримські татари пережили тотальну депортацію, яка багатьма країнами вже визнана як геноцид.
Коли маятник світової історії піде у інший бік не кажіть, що ми не знали.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV