Трамп дав добро на жорсткий варіант. Як Путіна примусять до миру
Погляди3 травня 2025, 11:50
Перші сто днів Трамп абсолютно точно хотів вирішити все миром, по-хорошому, він намагався задобрити Путіна, дати те, що Путін хоче. Він вступив із Путіним у прямі переговори. Вони обмінювалися люб’язностями, поговорили телефоном. Тобто Трамп хотів дійсно вмовити Путіна укласти мирну угоду. Я думаю, що Трамп щиро хотів домогтися цього, але не вийшло. Ми бачимо, що не вийшла ця дипломатія.
Пам’ятаєте, коли під час зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Овальному кабінеті Джей Ді Венс, американський віцепрезидент, сказав: «Ви повинні дати дипломатії шанс»? Дали шанс дипломатії, дали шанс хорошому ставленню, вийшло, що шанс цей не спрацював. Путін відмовляється по-хорошому робити, хай там що.
Ну й американці, 2 травня, вустами прессекретаря держдепартаменту США, сказали, що ми, як і раніше, прихильні до мирного розв’язання цього конфлікту, ми допомагатимемо і робитимемо все, що можемо, але не збираємося літати по всьому світу на перший поклик, щоб виступати посередниками на зустрічах. Тобто американці кажуть, що дипломатія, яку вели дотепер,
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
така активна, закінчується. Плюс американці, цитата: «очевидно не знімають жодних санкцій, які зараз діють щодо Російської Федерації». Тобто, санкції проти Росії залишаться чинними, це дуже важливий момент.
Раніше такі жорсткі слова на свою адресу чула тільки Україна. Україні вказували, наказували, звинувачували в чомусь і таке інше. Зараз уже обом. Тобто в цьому сенсі ніби зрівняні Росія й Україна, і це добре, тому що Україна була ніби нижчою, менш цінною була для американської дипломатії, ніж Росія. Європейська преса пише зараз, що Макрон і Зеленський зуміли переконати Трампа, що Путін просто морочить йому голову і не збирається закінчувати війну, не збирається підписувати жодні мирні угоди.
Раніше такі жорсткі слова на свою адресу чула тільки Україна
Ну і в мене завдяки цьому є досить тверде переконання, що в районі десь дня перемоги в Європі над нацизмом, тобто, 8−9 травня, Трамп викотить Путіну ультиматум/пропозицію. Суть там буде така, що — або ви, росіяни, на честь великого свята нашої спільної перемоги над Гітлером, просто зараз укладатимете з Україною всеосяжне перемир’я, тобто, припиняйте бойові дії в небі, на морі, на суходолі на невизначену кількість часу, ну або хоча б на 30 днів, або я, Дональд Трамп, із цієї історії йду, я більше займатися не буду, займатиметься Конгрес, займатиметься держдепартамент мій. Тобто, це з мого завдання перетворюється на завдання моїх підлеглих, рівень знижується. Путін, ти хотів зі мною розмовляти? Ні, зі мною більше не будеш розмовляти, будеш розмовляти з Марко Рубіо або з Конгресом.
А що ж Конгрес? Які нібито види у Конгресу на завершення війни? Там, знаєте, є сенатор Ліндсі Грем, який останнім часом розвинув доволі серйозну активність і підбив уже 60 або навіть 73 своїх колег по Сенату на те, щоб запровадити, як він висловився, санкції-каліцтва проти Російської Федерації. Що за санкції, які «калічать»? Мається на увазі введення 500% мит на купівлю будь-яких товарів із тих країн, які купують російську нафту. Насамперед, природно, маються на увазі Індія і Китай. Ось, 73 сенатори, майже три чверті в будь-якому разі, це більше, ніж необхідно для подолання президентського вето.
Трамп, знаєте, насправді може сказати: я виступаю проти цих санкцій, я взагалі за те, щоб вирішувати все без санкцій, але Сенат, бачите, подолав моє вето, я що тут можу вдіяти? Тобто, зберегти хороші стосунки з Путіним, спробувати, принаймні, він може. Ну, а ухвалення таких санкцій, як ви розумієте, проти головного російського експорту, буде як удар ногою в живіт, та ще й із розбігу для економіки Росії. Конгрес хоче дати Росії з ноги в живіт, ось так ось він бачить це врегулювання. Що ж Держдепартамент США? Держдепартамент сказав нам, що він посередником не буде, кудись там по виїзду їздити не буде, буде, а що ж він робити буде? А ось що, дивіться, що світова преса нам уже сьогодні пише: Євросоюз і США домовилися скоординувати нищівні санкції проти Москви за зрив мирних переговорів. Європейський Союз розробляє черговий 17 пакет санкцій проти Росії і координує введення нових обмежень із владою США, про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. За підсумками (увага) зустрічі з главою Держдепартаменту США Марко Рубіо.
По суті справи, і європейці дадуть іще однією ногою у все той-таки нещасний живіт економіці Російської Федерації. Бачите, Ліндсі Грем, Марко Рубіо і європейці втрьох, як би навіть без Трампа, збираються вже просто мочити російську економіку. Звичайно, їм треба було це робити три роки тому, ну, добре, хоч так, ніж узагалі ніяк. Тобто, ось ідеї в них такі. Що сталося в Америці, чому замість спроби задушити в обіймах Путіна ось відбувається те, що відбувається?
На мій погляд, Трамп перші 100 днів дав діяти тій своїй частині своєї команди, яка виступає за співпрацю з Росією, яка з Росією в хороших відносинах. І після закінчення цих 100 днів, коли результату жодного немає, коли рейтинг Трампа почав обвалюватися просто не щодня, щогодини, Трампу набридло, що Путін його не просто ігнорує, Путін йому, можна сказати, в душу плює, а то ще і щось гірше робить. І в результаті Трамп вирішив: не вийшло по-хорошому, давайте по-поганому, і поставив на цю справу Марко Рубіо, відомого в Білому домі у Вашингтоні, скажімо так, яструба з російського питання. І Марко Рубіо отримав додаткові повноваження, до речі, для втілення своєї затії в життя. Чому?
Тому що радника Трампа з національної безпеки, Майкла Волца, звільнили 1 травня, і Марко Рубіо, глава Держдепартаменту, отримав ще й повноваження радника з національної безпеки. Востаннє щось подібне було майже 50 років тому, коли Генрі Кіссінджер поєднував посади радника з національної безпеки і держсекретаря. Тоді це призвело до цілої серії великих американських перемог на міжнародній арені. Тому я думаю, що, мабуть, Трамп вирішив: не вийшло так, як спочатку замислювалося, давайте спробуємо ось так, як у Кіссінджера було. І Рубіо отримав можливість стати новим Кіссінджером.
Рубіо, найімовірніше, Трампу пообіцяв, мовляв, дай мені цю роботу, дай мені можливість показати все, на що здатний, і я змушу Путіна ухвалити перемир’я, я доб’юся цього клятого перемир’я, і все буде так, як ти хочеш, дорогий Дональде. Ну і Трамп бачить, що його до цього підхід по-хорошому не спрацював, і сказав, найімовірніше, Рубіо: давай діяти, але якщо що, одна умова: Нобелівську премію миру отримуватиму я, не ти. Я думаю, Рубіо радий старатися просто через те, що йому може приз крутіший, ніж Нобелівська премія, дістатися. Він, якщо у нього все вийде, і він змусить Путіна підписати мирну угоду, Марко Рубіо може стати наступним президентом США. Тому що з таким грандіозним зовнішньополітичним успіхом у портфелі, він, звичайно, може претендувати на роль дійсно великого світового лідера.
Є навіть, до речі, чутки вже, що Марко Рубіо 9 травня особисто приїде до Москви на парад пояснити Путіну, які перед Путіним відкриваються перспективи в тому разі, якщо він погодиться чи не погодиться на перемир’я. Ну, суть у тому, що якщо не погодиться, то тоді буде запроваджено ось ці санкції, які калічать, і заборону на торгівлю російською нафтою, будуть і бойові ракети, і літаки для України, і різке охолодження стосунків між США і Російською Федерацією, хоча й зараз вони не ідеальні, будуть іще гіршими, буде відмова від повної нормалізації стосунків з Америкою. Коротше кажучи, Путін не отримає від адміністрації Трампа нічого, крім нових проблем, хоча він, звичайно, спочатку розраховував на якісь дуже великі плюшки від Трампа. Він сподівався, що з приходом Трампа до влади Росія почне вигравати на міжнародній арені.
Але якщо Путін погодиться на перемир’я, то тоді, я думаю, Рубіо йому пообіцяє і відновлення нормальної роботи посольств, відновлення перельотів, відновлення обслуговування літаків Boeing в Америці. Тобто, від Путіна вимагатимуть укладення перманентного припинення вогню — мирної угоди.
Якщо я все це не вигадав, то Трамп дійсно дав дозвіл на жорсткий варіант, а ми бачимо поки, що все вкладається в цю канву. Тому, що Трамп, очевидно, образився на Путіна. Путін не оцінив гарного ставлення до себе, Путін не оцінив навіть того, що Трамп потужно дуже наїхав на Зеленського під камери в Овальному кабінеті Білого дому. Путін це сприйняв як належне. І тепер, я так розумію, Трамп хоче змусити Путіна платити за те, що той так погано до нього поставився.
Більше слухайте у відеоблозі Івана Яковини на Radio NV