Та здається, що на цьому захист інтересів Кремля з боку американського президента не закінчився. За словами двох анонімних дипломатичних джерел, яких цитує видання BuzzFeed, під час традиційного обіду в рамках саміту президент США скористався можливістю виправдати дії Володимира Путіна зі захоплення українського півострову Крим. Згідно з джерелами BuzzFeed, Трамп сказав своїм колегам по Великій сімці, що Крим є російським, «тому що всі його жителі говорять російською».
Якщо він справді таке сказав, то складно переоцінити, які наслідки будуть мати ці цитати для американського лідера. Ось так нинішній президент США оцінює першу примусову анексію на території Європи з часів Адольфа Гітлера. Не може бути і мови про те, що Трамп недостатньо поінформований про ситуацію в Україні. Навпаки, він публічно висловлювався щодо Криму ще задовго до проголошення наміру взяти участь в президентських виборах, а після того як Трампа стали підозрювати у змові з Кремлем, кримська тема і зовсім стала ключовою в американській політиці щодо Росії. Трамп добре знає, що виключення Росії з G8 cтало прямою відповіддю на її дії в Криму, і вже напевне має усвідомлювати, яке величезне значення російське вторгнення має для майбутнього міжнародного законодавства. І теза про те, що він вирішив знехтувати цими побоюваннями в дискусії з іншими світовими лідерами, просто не вкладається у голові.
Однаково тривожно усвідомлювати, що Трамп досі повторює слова Кремля. Попри той необмежений доступ до даних найкращої розвідки на планеті, американський президент віддає перевагу новинам та аналітичним зведенням з недолугих сайтів та промосковських джерел. Цитати американського президента, у яких він прирівнює російськомовне населення України до Росії, наче витягнуті з методички, якою керується Кремль для обґрунтування нападу на Україну. Від початку російського вторгнення у 2014 році, Москва заявляла, що виступає на захисті російськомовних українців. Коли російські війська були розгорнуті по всій території Криму та захопили контроль над півостровом, кремлівські ЗМІ на всі боки розповсюджували казки про українських націоналістів і примарних фашистів, які вагонами рушили на південь країни чинити тиск на російськомовних кримчан. Та ж історія трапилась на сході України, де російські гібридні сили розпочали нинішній конфлікт, змальовуючи себе як рятівників російськомовного населення, на яке, як вони говорили, очікує неминучий геноцид.
Тривожно усвідомлювати, що Трамп досі повторює слова Кремля
Ці заяви ніколи не користувалися великим авторитетом поза альтернативними реаліями російських ЗМІ, та давно випали з поля дії міжнародних радарів. Та здається, що ідея про те, що російськомовне населення України за своєю природою являється радше росіянами, ніж українцями, досі знаходить відгук у самого Трампа. Складно уявити, що хтось міг дійти до таких висновків без зовнішнього заохочення, насамперед від лідера нації, яка досі розмовляє мовою своїх колишніх імператорів. Насправді, поняття про мову як індикатор політичної приналежності немає жодного сенсу в світі, де іспанська, арабська, англійська та десятки інших мов у аполітичний спосіб переступають кордони та насолоджуються своїм офіційним глобальним статусом. Якщо ми будемо виходити з віри Трампа у виключне політичне значення російської мови, то вимальовується величезний знак питання навколо статусу багатомільйонних потужних російськомовних верств населення Ізраїлю, Німеччини, та і самої Америки, не говорячи вже про територію колишнього СРСР.
Можливо, найбільш переконлива відповідь на твердження Трампа лежить всередині самої України, де підйом патріотизму російськомовного населення став однією з ключових тем руху опору. З перших днів вторгнення Кремля, російськомовні українці в один голос осудили такі дії та відхилили російську пропозицію їх захищати – їй не раділи, і ніяк не потребували. Коли весною 2014-го вторгнення перейшло з Криму на материкову Україну, російськомовні українці були на передовій масової мобілізації, в ході якої виникли тимчасові добровольчі батальйони, налаштовані захищати країну. З того часу Україна створила одну з найбільш чисельних регулярних армії в Європі, де більшість досі становлять російськомовні. Те ж стосується і військових втрат, від яких найбільш страждає традиційно російськомовне місто Дніпро.
Відходячи від теми передової лінії конфлікту, розвінчувати міф про прокремлівське російськомовне населення України, правду кажучи, ніколи не було потреби. У той час як на вуличному рівні російська мова досі користується популярністю в більшості українських міст та містечок, жоден українець не скаже, що це якимсь чином корелює з геополітичними симпатіями. Це те ж саме, що запідозрити англомовного ірландця у симпатіях британцям. І найбільш промовистим прикладом тут є столиця України. У той час, як українська мова є звичайною справою на вулицях Києва, російська, безумовно, залишається домінантною мовою міського життя. Це робить Київ найбільш чисельним російськомовним містом світу поза межами Росії. Звичка говорити російською не завадила жителям української столиці стати авангардом двох патріотичних пострадянських революцій. Мовою рухів обох майданів, які цуралися контролю Росії над їхньою країною, була, здебільшого, російська. Так само, як і в нинішніх окопах на сході України.
Якщо президент США і справді прагне покласти край конфлікту в Україні, йому було б краще навідатись до Києва та на самому собі відчути, що таке російськомовне місто. Він може зустрітись з російськомовними кримськими татарами, які живуть у вигнанні після окупації їхньої батьківщини, чи навідати російськомовних солдат, які лежать на відновленні у військових госпіталях Києва. Як варіант, він може також дослухатись до своїх радників, які, без сумніву, усвідомлюють природу конфлікту в Україні й ту відповідальність, яку несе Росія за вторгнення, окупацію та анексію земель свого сусіда.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікенсона. Републікаці. повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени