У Великій Британії 8 березня майже ніхто не відзначає, хіба що сім'ї емігрантів з СРСР. Але за три тижні до Великодня прийнято святкувати Mother's Day. Західний світ давно охолонув до цього свята - частково тому, що вважає його проявом сексизму, почасти тому, що свято згенероване комуністами, хоч і було колись підтримане ООН. У 1921 році Радянський Союз офіційно затвердив 8 березня "міжнародним жіночим днем", в пам'ять про жіночу демонстрацію 1917 року, що поклала початок революції в Росії.
У минулому столітті, коли рух в честь 8 березня тільки зароджувався, в більшості західних країн відзначати день боротьби за права жінок було доречно: жінки боролися за рівноправність. А зараз рівноправ'я статей закріплено законом в більшості розвинених країн світу. Більше того - рівноправність статей закріплено в свідомості їх громадян, також, як і рівноправність рас, національностей, конфесій і сексуальної орієнтації.
Можна нескінченно сперечатися про наявність чи відсутність ознак сексизму в "міжнародному жіночому дні", але об'єктивно - в нашому суспільстві поки ніхто не припускає щирої перемоги жінок в боротьбі за рівноправність. Українки цілий рік готують, прибирають, перуть і виховують дітей, поєднуючи це з роботою, отримуючи в середньому на 20% менше, і при цьому встигають стежити за собою, знаходити час для чоловіка, подруг і навіть будувати плани на майбутнє. І все це аж ніяк не заради того, щоб раз на рік отримати букет квітів - як символ, що підтверджує їх красу, а по суті є примітивним тотемом рівноправності на один день.
8 березня не потрібно ні скасовувати, ні дозволяти - цей день потрібно просто проживати як хочеться, давши свободу вибору тим, хто святкує, і тим, хто не святкує - без взаємних докорів і звинувачень. Тому що головне питання не в сенсах святкування 8 березня в якості єдиного "міжнародного жіночого дня", а в принципах ставлення один до одного решту 364 днів на рік.
І найкращим подарунком цього дня, на мій погляд, є книга Lean In (Включайся), написана Шеріл Сендберг - операційним директором Facebook, що стала бестселером в США і навіть перекладена у 2015 році на українську мову. Ця книга про помилки і образи, доброту та підтримку, покарання за успіх, синдром самозванки, труднощі материнства і радості шлюбу. Рекомендую читати разом.
Текст опублікований з дозволу автора