Сучасні авторитарні режими апелюють до минулого. Їх порядок денний простий: «сьогодні - це зіпсоване вчора». Мовляв, був такий собі «золотий вік», і тепер в нього потрібно повернутися.
«Духовні скріпи» - те, що ріднить будь-якого консерватора. Причому набір самих «скріп» рідко змінюється від країни до країни. Гомофобія. Моногамія і гендерні ролі. Релігійність. Ми звикли кивати на Росію, але вона лише одна з країн в довгому переліку поборників «традиційності».
Можна, звичайно, штурмувати цю цитадель забобонів. Можна говорити, що моногамні стосунки - це реальність того часу, коли середня тривалість життя була вдвічі меншою за сучасну. Що інститут сім'ї зазнав кризи в той момент, коли перестав бути економічно необхідний. Що сучасні люди вільні розпоряджатися своїм життям і своїм тілом так, як вважатимуть за потрібне, - пише Павло Казарін для Крим.Реалії.
Можна згадати, що пошук в релігії відповідей на запитання світобудови був вдалою ідеєю в ті часи, коли природничі науки лише зароджувалися. Що сьогодні нейробіологія дає куди більше відповідей на запитання про материнську прихильність, дружбу і самопожертву, ніж священні тексти. Зрештою, навіть любов - це, головним чином, підвищений рівень дофаміну і норадреналіну при зниженому рівні серотоніну.
Світ змінюється так швидко, що люди перестають встигати адаптуватися
Можна доводити гомофобам, що рівень поширення ЛГБТ в будь-якому суспільстві є статичним. Що гормональний сплеск на другому триместрі вагітності з великою ймовірністю призведе до того, що дитина буде належати до цієї групи. Що всі апеляції до «демографічної кризи» не мають відношення до рівності громадянських прав.
Зрештою, можна доводити саму ущербність віри в минулий «золотий вік». Наводити статистику щодо тривалості життя. Щодо переможених хвороб і запобігання епідеміям. Пояснювати, що життя будь-якого «скріпоносця» було б важким і мізерним, якби йому не пощастило потрапити в п'ять відсотків еліти.
Все це можна було б сказати. Але безрезультатно.
Тому що головний зміст міфу про «скріпи» і «минуле» – це втеча від змін. Тих самих, що протягом останнього століття лише набирають обертів.
Протягом століть реальність побуту залишалася непорушною. Знаряддя праці, щоденний уклад, уявлення про світ і норму були однакові протягом величезного періоду історії. А потім все змінилося. Побут наших бабусь разюче відрізняється від нашого. Світ змінюється так швидко, що люди перестають встигати адаптуватися.
«Скріпоносець» дарує своїй аудиторії індульгенцію. Він дозволяє їм нормувати самих себе. Свою неготовність дізнаватися нове. Своє небажання змінювати уявлення про світ. Інтелект - це здатність адаптуватися до змін. А «скріпоносець» виправдовує дурість і відсталість.
Він продає аудиторії міф. Про те, що вони – спадкоємці і носії правди. Про те, що в їх негараздах винні зміни, а не їх власна неготовність змінюватися. Він торгує простотою – тією самою, що гірша за крадіжку. Він дарує пастві відчуття безгрішності та образи – найсильніші ментальні наркотики з тих, що існують.
У минулому немає рецептів. Щоб їх там знайти – потрібно знову побудувати навколо себе середньовіччя. Будь-які спроби втекти у «вчора» з самого початку приречені. Можна скільки завгодно бити ткацькі верстати – але промислову революцію це все одно не скасує. Можна відмовляти своїй дитині у вакцинації – але це лише прирече її в разі нової епідемії.
Але біда в тому, що міф не можна перемогти фактами. Він завжди самодостатній – капсулює свого носія в міцну броню із забобонів і самовиправдання. Відмова від міфу рівноцінна виходу із зони комфорту. Тому що зажадає від свого носія діяльних зусиль. Позбавить монополії на істину.
Особливість в тому, що нашому світу немає ніякого діла до наших ілюзій. Він просто йде вперед зі швидкістю шістдесят хвилин на годину. І проблеми відсталих стають лише їх власним вироком.
Кожен вибирає по собі. І несе за це відповідальність.
Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени