«Ми могли б сказати, що токсичною людину роблять акти насильства, фанатизму, ниття, злостивості, корисливості, брехні, або відсутності емпатії: всі типи поведінки, які викликають у інших біль. Такі люди отруюють все, що їх оточує: романтичні стосунки, дружбу, трудові відносини», – розповідає Морган.
Вона каже, що сучасне суспільство одержиме ідеєю токсичності: токсичні відносини, токсичні друзі, токсична маскулінність, токсичне начальство, токсичні колеги, токсична енергія. Але, незважаючи на знецінення слова і гору онлайн-тестів, які обіцяють розповісти вам, токсичні ви чи ні, важливо подумати ось про що.
«Якщо ти всіх навколо вважаєш придурками, то справа не в них, а в тобі»По-перше, будь-який тест «Дайте відповідь на ці 10 запитань, щоб дізнатися, чи токсична ви людина» може обіцяти просвітити вас, але токсичність – це не тип особистості і вже поготів не діагноз.
По-друге, щоб зрозуміти і оцінити власну поведінку, важливо збагнути, як ми оцінюємо поведінку інших.
«Припустимо, я міркую, чи не токсична я людина. Отже, спочатку мені потрібно запитати себе: що означає для мене токсичність?», – говорить автор.
«Ми часто вважаємо, що всі люди сприймають речі так само, як ми. Вибори в США – хороший приклад такої помилки. Люди певного мислення, вважаючи неприйнятними тих, хто ображає меншини, сподіваються, що інші відчувають те ж саме. Таким чином, багато хто вважав, що дискримінаційні заяви Дональда Трампа не дозволять йому стати президентом. Хіба його расизм, знущання над людьми з обмеженими можливостями – не живе визначення токсичності? Але понад 59 мільйонів американських виборців, схоже, думали інакше», – підкреслює Морган.
Тому вона пояснює, що сприйняття токсичності у кожної людини відрізняється; до того ж, часто ми оцінюємо людину через призму свого бачення, приписуючи їй певну мотивацію і на основі цього робимо висновок про її токсичність.
«Як казав мені батько, «Якщо ти всіх навколо вважаєш придурками, то справа не в них, а в тобі», – згадує автор.
Потрібно багато чого враховувати, коли ми оцінюємо «неправильну» поведінку – включно з нашою власною. Можливо, краще запитати по-іншому: «Чи розумію я?». Чи розумієте ви, що відчувають у спілкуванні з вами інші люди? Чи розумієте ви, що робите.
«Розуміння дає вам варіанти. Якщо у вас є проблеми зі спілкуванням, буде правильним поговорити з людиною про це. В такому разі у вас з'явиться можливість зрозуміти, як виправити становище», – підсумовує автор.
Повну версію колонки Елеанор Морган читайте на сайті The Guardian