Відставка Арсенія Яценюка – очікувана подія. Більше того, вже давно було зрозуміло, що відставка прем'єра неминуча: уряд з настільки низьким рівнем підтримки з боку населення нескінченно довго працювати не може.
Процес відставки Арсенія Петровича затягнувся лише внаслідок тривалих торгів та переговорів щодо кандидатур на посади, що звільнилися, які потрібно було розділити і задовольнити ними всіх. Зрештою, з метою економії вирішили поділити на двох – БПП і Народний фронт. Голосування парламенту за Володимира Гройсмана як за нового голову уряду, по суті, вирішене питання. Якщо Яценюк пішов у відставку, значить, всіх домовленостей досягнуто.
Відповідно, створюється нова конфігурація парламентської більшості з двох фракцій, де БПП є основним гравцем, а Народний фронт – його сателітом, який підтримує всі рішення «старшого брата», оскільки з такими рейтингами у них просто немає іншого виходу. В іншому разі – вибори, на яких їм нічого не світить.
Новий уряд також сформують на базі двох коаліційних фракцій. Великою підтримкою з боку населення він не користуватиметься. Навпаки, його будуть критикувати з усіх боків. Яценюк, наприклад, вступаючи на посаду прем'єр-міністра, мав досить серйозні позиції для проведення реформ. Спираючись на широку підтримку населення, він міг приймати ті чи інші складні рішення. Однак, він досить швидко розгубив цю підтримку.
Володимиру Гройсману, який найімовірніше очолить новий уряд, такого вотуму довіри ніхто не давав – його доведеться добиватися. Проте, зробити це буде складно. Становище Кабміну спочатку стає нестабільним і хитким. Як тільки частина депутатів БПП вирішать голосувати окремо, коаліція не зможе ухвалювати будь-які рішення. У подібній ситуації їм доведеться домовитися з тим же Опозиційним блоком, а це ще більше підірве довіру до нового уряду.
Уряд Гройсмана – значною мірою є продуктом компромісу олігархів, які пішли на співпрацю, щоб не допустити великих пертурбацій на нинішньому етапі. Відповідно, Кабміну доведеться «відкуповуватися» від олігархів частками в державних корпораціях, приватизації тощо. Іншими словами, продовжать розбазарювати державну власність.
Цей уряд можна охарактеризувати як тимчасовий, і проіснує він, судячи з усього, до наступних парламентських виборів, імовірність яких істотно зросте восени цього року, коли посилиться соціальна напруга. Зіткнувшись з небезпекою великого соціального вибуху, президенту доведеться піти на дострокові парламентські вибори.
Іншими словами, Кабмін буде не дуже стабільний, не дуже ефективний, і створюється лише з однією метою – виграти час і підготуватися до нових парламентських виборів.
Більше точок зору тут