Технології на службі бізнеса

Олег Щербатенко,
генеральний директор IT-Enterprise

Щоби втриматися на плаву в складний кризовий період, необхідно ставати ефективнішим, отже, змінюватися. Мета нашого проекту — спонукати українські компанії до внутрішніх перетворень. Зважитися на новий крок простіше, коли бачиш, що вже хтось успішно пройшов цей шлях.

Багато хто досі вважає, що для збільшення прибутку і виходу на нові ринки їм достатньо придбати нове обладнання або змінити технології виробництва. Колись це дійсно дозволяло швидко стати більш конкурентними у своєму середовищі. Але сьогодні навіть найсучасніше обладнання працюватиме неефективно, якщо в компанії погано збудовані внутрішні процеси.

Після 30 років роботи в бізнес-консалтингу я дуже впевнено можу сказати: для успіху важливі три складники — якісний продукт, конкурентна ціна та виконання компанією своїх договірних зобов'язань. ERP-система — це саме те, що допомагає поліпшити роботу будь-якого підприємства в цих трьох напрямках.

Історіями, які ввійшли до цього номера, ми хочемо показати, який ефект може дати реорганізація бізнес-процесів. Ви побачите приклади успішних змін у компаніях різних галузей, різних масштабів та організаційних структур.

Ліки в ампулах і супозиторії, таблетки, олійні розчини та вітаміни — все це у фармвиробника Лекхім було. Але цього виявилося замало, в компанії вирішили інвестувати в автоматизацію — і не шкодують

Технологічна революція у великому українському фармвиробнику Лекхім почалася після того, як кілька років тому член правління цієї компанії Валентина Мазурик відвідала семінар з автоматизації компанії IT-Enterprise.

Там розповідали про проекти, які вони вже впровадили в компаніях, зокрема фармацевтичних. "Ознайомившись з пропозицією, керівництво вирішило впровадити цей продукт на всіх своїх підприємствах якнайшвидше",— згадує Мазурик.

Як зазначає заступник генерального директора Ольга Печаєва, Лекхім до і після впровадження автоматизації — це дві абсолютно різні компанії.

Спочатку було діло

Акціонерне товариство Лекхім було засноване в далекому 1992 році. Сьогодні це група компаній, до якої входять фармацевтичні підприємства ПРАТ "Лекхім-Харків", ПРАТ Технолог і київська керівна компанія АТ Лекхім зі своєю невеликою роздрібною мережею аптек.

Лекхім-Харків спеціалізується на випуску ін'єкційних лікарських засобів в ампулах, м'яких лікарських засобів у формі супозиторіїв, таблеток і саше. Уманське підприємство Технолог спеціалізується на твердих лікарських формах: вкриті оболонкою таблетки, драже, капсули, а також виробляє рідкі лікарські засоби: сиропи, олійні розчини вітамінів, дезінфікувальні та інші зовнішні розчини. Збут готової продукції та постачання на виробничі підприємства здійснюється керівною компанією Лекхім у Києві.

“Ми починали наше виробництво із супозиторіїв. Це був 1995 рік, і в Україні не вироблялася така лікарська форма. Далі були тверді форми — прості таблетки, без покриття",— згадує Мазурик. Потім були таблетки, вкриті оболонкою, розчини, драже, складні форми, як-от таблетки з модифікованим вивільненням і пелети, вкриті кишковорозчинною оболонкою. Наступний етап — виробництво ін'єкційних розчинів в ампулах.

У результаті всіх цих зусиль компанія створила повний цикл обороту готових лікарських засобів — від сировини до кінцевого споживача. Її продукція експортується в усі країни СНД, а також в країни Південно-Східної Азії, Ближнього Сходу та Африки. Планується налагодити експорт у Південну Америку.

“За три найближчі роки ми хочемо ввести в нашу номенклатуру нові інноваційні препарати і молекули. Також ми постійно вдосконалюємо добре відомі дженерики. Наш план — це розширення експорту та наповнення портфеля новими ефективними препаратами",— каже Ольга Печаєва.

Саме ці плани підштовхнули Лекхім до впровадження автоматизованих систем керування бізнесом. Першим завданням стало об'єднання всіх підприємств групи в одному IT-просторі.

Допоміжна цифра

Автоматизація Лекхіму почалася з того, що фахівці компанії IT-Enterprise підготували описи бізнес-процесів фармвиробника — "як буде". “На підставі світових стандартів та найкращих практик малюються схеми, цілі функціонування бізнес-процесів, хто за що відповідає, хто бере участь, хто головний планувальник, як іде підготовка до процесу, яка схема взаємодії служб, як це все відбувається. Такий документ — це стандарт підприємства з функціонування всіх процесів",— розповідає заступник генерального директора IT-Enterprise Антон Авринський. Потім ці процеси треба налаштувати в програмному продукті та запустити його в експлуатацію, щоб система підтримувала роботу компанії як годиться.

Ольга Печаєва зазначає, що нові рішення компанія шукає постійно, оскільки бізнес корпорації зростає. За її словами, результат проекту впровадження системи IT-Enterprise на Лекхімі — це збільшення завантаження виробничих потужностей, прискорення реакції виробництва і постачання на зміну потреб продажів. Також це дозволяє знизити складські запаси сировини і матеріалів, готової продукції та незавершеного виробництва.

“Керівники затверджують бізнес-процес, і ми розуміємо, як цей процес повинен функціонувати в ідеалі. Далі система виступає інструментом контролю і забезпечення того, щоб процес функціонував саме так. Раніше це все доводилося контролювати вручну",— каже Авринський.

Реалізація проекту тривала близько року. Підґрунтям проекту стала система керування виробництвом і запасами. Потім були реалізовані проекти з автоматизації бюджетування та фінансів. Зараз у планах реалізація програми з керування якістю та нових підходів щодо керування складами. "Ми поступово йдемо до повної автоматизації",— каже Печаєва.

Одужання буде

Автоматизація поліпшила насамперед можливості планування, керування та контролю. І, таким чином, дозволила заощадити кошти і підвищити ефективність виробництва.

"Такі програми дисциплінують підприємство загалом, а також знижують роль людського фактора в керуванні",— каже Печаєва.

Важливим плюсом впровадження системи стало скорочення інформації на папері з одночасним прискоренням її передавання. З'явився новий швидкий канал обміну інформацією за допомогою комп'ютерних систем зв'язку з головним офісом і всередині підприємств. Зокрема, покращилася робота, пов'язана з передаванням замовлень на купівлю сировини та інших товарно-матеріальних цінностей.

Застосування інформаційної системи на складі дозволяє бачити сировину і матеріали, що надходять, в базі даних за серіями, із зазначенням термінів їхньої придатності, виробника, що програма використовує для розв'язання виробничих завдань.

АРХІТЕКТОР ЗМІН: Заступник генерального
директора IT-Enterprise Антон Авринський допоміг Лекхіму
втілити в життя найсміливіші мрії
  

Система дає можливість вчасно побачити дефіцит сировини і матеріалів на складах, залишки готової продукції та незавершене виробництво, норми витрат матеріальних ресурсів і багато іншого. Все це з переглядом в електронному вигляді з можливістю роздруковування за необхідності. Тепер можна простежити весь технологічний ланцюжок від надходження сировини і матеріалів у цех до їхнього використання у виробництві, при цьому користувачі інформовані про терміни придатності матеріальних ресурсів та їхніх виробників.

Програмне забезпечення дає змогу працювати із замовленнями покупців, прискорює складання накладних. Працює гнучка система знижок, як основних покупцеві, так і разових — на окрему поставку. Введена накладна швидко обробляється програмою на відповідність кількості замовлених і відпущених лікарських засобів.

У розділі програми Бюджетування забезпечено керування фінансовими ресурсами на етапі складання проектів планів бюджетів на майбутній рік і контроль за фактичним використанням затверджених лімітів протягом господарського року як з боку підприємства, так і з боку керівництва компанії. “Дуже важливий перехід від великих чисел до джерел. Завдяки програмі Лекхім може простежити витрачання коштів на кожному з підприємств аж до гривні",— каже Авринський.

Допомагає автоматизація й діставати важливі для фармацевтів сертифікати GMP, оскільки система IT-Еnterprise визнана міжнародними органами сертифікації.

Впровадження рішень IT-Enterprise — це один із чинників, який забезпечив групі компаній Лекхім впевнене зростання обсягів виробництва і реалізації продукції.

Нові технології дозволяють найстарішій українській будівельній компанії Київміськбуд конкурувати на майже мертвому ринку

Будівельні компанії в Україні сьогодні переживають украй лихі часи. За словами віце-президента холдингової компанії Київміськбуд Світлани Новохацької, ще недавно ніхто не брався за будівництво, якщо рентабельність була меншою за 100%, тобто якщо на вкладену гривню припадало менше гривні заробітку. А сьогодні 15% — це вже добре.

"Ми можемо собі дозволити будувати за таких умов, а меншим гравцям, звісно, дуже непросто",— каже Новохацька. За її словами, репутація і масштаби дають Київміськбуду певний запас міцності, щоб будувати і сподіватися на швидке поліпшення ситуації.

Утім, компанія розраховує не тільки на попередні заслуги та сподівається на світле майбутнє. Криза змушує її йти в ногу з добою. Зокрема, впроваджувати IT-технології, без яких вижити на ринку в занепаді стає практично неможливо.

Секрети великого масштабу

Криза, революція, війна — все це не привід для того, щоб знижувати оберти. Принаймні, так думають у Київміськбуді. 2014 року компанія здала 333 тис. кв. м житла, 2015-го — 319 тис. кв. м, за дев'ять місяців вже здано в експлуатацію 9 будинків загальною площею квартир у 175 тис. кв. м. До кінця року заплановано здати ще 27 об'єктів.

Є кілька причин, які дають компанії змогу залишатися на плаву в цей буремний час. Насамперед це масштаб. “Київміськбуд — лідер столичного ринку нерухомості. Можна сказати, що 70% житлової площі в Києві побудовано нами",— каже Новохацька.

Друга причина — це репутація. Компанія будує ось вже 60 років і за цей час жодного разу не підвела своїх інвесторів. І нарешті, 80% акцій Київміськбуду належить місту. Тобто у разі невиконання будь‑яких зобов'язань перед інвесторами тінь ляже на міську владу. А політики цього допустити не можуть.

Саме репутація дає змогу, на думку Новохацькою, триматися на плаву. Тому що багато хто сьогодні розглядає купівлю житла як спосіб врятувати свої гривневі заощадження від девальвації.

Але знайти, а головне утримати клієнтів за нинішніх умов непросто. Перемагає той, хто працює з ними ефективніше і швидше. Саме це завдання Київміськбуд розв'язує завдяки автоматизації своїх бізнес-процесів.

Хмарні технології

Ще якихось п'ять років тому IT-компаніям доводилося докладати чимало зусиль для того, щоб переконати забудовників використовувати інформаційні рішення для оптимізації роботи будівельних компаній. Але тоді справи у будівельників і без того були добрі — квартири розходилися як гарячі пиріжки. Все змінилося після кризи. "Прийшов час змінювати світ будівельного бізнесу: використовувати хмарні технології та інші ноу-хау IT-галузі",— каже Денис Марк, директор департаменту інформаційних технологій і зв'язку Київміськбуду.

ТОП-МЕНЕДЖЕР: Віце-президент Київміськбуду
Світлана Новохацька не втрачає оптимізму навіть
за найскладніших ситуацій
  

У компанії довго придивлялися до розробників автоматизованих систем планування, обліку й аналізу бізнес-процесів ERP (Enterprise Resource Planning — англ). Зрештою, вибір припав на компанію IT-Enterprise. "Продукт відповідав усім українським стандартам та законодавству, а розробник був якнайкраще знайомий з нашими реаліями",— пояснили вибір у компанії.

Завдання постало складне — потрібно було автоматизувати роботу в єдиній програмній базі в продажах квартир, документообігу, фінансах, бухгалтерському обліку, закупівлі, забезпеченні будівництва, керуванні персоналом в сотні організацій, об'єднаних в один будівельно-інвестиційний комплекс.

На перших етапах впровадження програми цьому певний час опиралися підрядники, але їх вдалося переконати в доцільності працювати з єдиною базою обліку. Довелося попрацювати і зі співробітниками, багато з яких важко відмовлялися від звичного планування поточних справ у паперовому органайзері та складання звітів керівництву в звичних програмах.

Але після перших місяців запуску проекту стало зрозуміло, що автоматизація була корисна компанії, а впровадження найкращих світових практик ведення бізнесу дозволяє Київміськбуду утримувати пальму першості на ринку.

Все буде цифра

Сьогодні всім будівельним компаніям України доводиться працювати так, ніби кожен день загрожує їм утратою клієнтів, і Київміськбуд тут не виняток. Із упровадженням єдиної для всього холдингу програмної системи, яка охоплює ключові процеси діяльності та керування бізнесом, боротися за інвестора стало простіше.

"Тепер у будь-якому відділі продажів Києва або області клієнт може в режимі онлайн дізнатися все про вподобану квартиру — за допомогою фільтрів вибрати поверх, кількість кімнат, метраж",— розповідає Андрій Мачковський, виконувач обов'язків директора департаменту реалізації нерухомості. Щойно квартиру бронюють, вона автоматично зникає із системи. Тому на сайті можна відразу побачити, які пропозиції доступні, а які — вже ні. "Ми готові укласти договір сьогодні на завтра,— уточнює Марк і каже: — А паперова тяганина давно в минулому". Тепер на заключному етапі підписання документів у системі автоматично вискакує підготовлений договір із номером, де вказані всі реквізити людини.

Утім, у Київміськбуді говорять, що впровадження ERP — це тільки початок. За словами Марка, наразі непомітно для широких мас у промисловості та будівництві відбувається четверта промислова революція. У найближчих планах Київміськбуду створення електронного кабінету інвестора, де буде представлена у режимі онлайн вся актуальна інформація про угоду аж до щоденної звітності з урахуванням зміни курсу долара, до якого прив'язані платежі.

А у віддаленій перспективі компанія готується до відмови від використання готівки. “У всьому світі є тенденція відмови від паперових грошей на користь електронних. Людям будуть ближчими безготівкові розрахунки. А наступний крок — купівля квартири в інтернеті за допомогою платіжної картки,— каже Марк.— Київміськбуд зробить все, щоб і тут бути піонером".

Нові технології й американський військовий досвід зробили з групи харківських пострадянських підприємств гравця світового рівня

Уперше про впровадження IT-технологій для керування бізнесом колишній радянський інженер, а нині голова правління одного з найбільших гравців українського авіаринку — компанії ПАТ ФЕД Віктор Попов задумався в 1999 році. Тоді його вразило, що ці технології допомогли оборонним підприємствам США вдвічі-втричі прискорити процес наукових розробок і створення нових продуктів, а також підвищити ефективність виробництва на 30-40%.

У результаті компанія, без продукції якої сьогодні не обходиться жоден літак або вертоліт у країнах СНД, запустила масштабний проект із упровадження автоматизованої системи планування, обліку та аналізу бізнес-процесів ERP (Enterprise Resource Planning — англ.). Сьогодні це дозволяє їй конкурувати з найбільшими гравцями світового рівня.

Народжені в СРСР

Історія компанії тісно пов'язана з харківським машинобудівним заводом ФЕД, заснованим у далекому 1927‑му. 1971 року на його базі було створене харківське машинобудівне об'єднання ФЕД, до якого також увійшли Вовчанський агрегатний завод, Первомайський машинобудівний завод і Харківське агрегатне конструкторське бюро.

Після розпаду СРСР об'єднання пережило низку трансформацій, в результаті яких з'явилося публічне акціонерне товариство ФЕД. Перебудова на ринкові рейки потребувала певного часу. Але вже у другій половині 1990‑х ФЕД повернувся до повноцінного виробництва своєї профільної продукції — авіаційних агрегатів, а за деякий час приєднався до міждержавної асоціації Союз авіаційного двигунобудування, який об'єднує більшу частину підприємств авіаційної промисловості колишнього СРСР.

За словами Попова, федівськими авіаційними агрегатами сьогодні оснащений буквально кожен літак або вертоліт, вироблений у країнах СНД. Компанія активно співпрацює з авіапідприємствами в Азії. Зокрема, зараз вона бере участь у тендері китайської державної авіаційної компанії AVIC на виготовлення гідравлічної системи для регіонального авіалайнера МА700. Конкурентами української компанії тут виступають такі гранди, як Liebherr, Goodrich, Mug та Parker.

У листопаді минулого року ФЕД вдалося вибороти перемогу в тендері на розробку і постачання теплообмінника для супутника французької компанії Thales Alenia Space. Для цього вона в 2014 році здобула міжнародний сертифікат якості авіаційної та космічної продукції. Цього року ФЕД закінчив сертифікаційний процес (атестацію, аудит) із присвоєнню європейського стандарту AS/EN 9100 в галузі проектування, розробки, виробництва та ремонту виробів авіаційно-космічної техніки.

Компанія постійно інвестує в технічну модернізацію виробництва та розробку нової продукції. Так, за підсумками 2015 року 25% від її загального обороту було вирішено інвестувати в розвиток підприємства. При цьому 10% коштів пішли на закупівлю нових верстатів, а 15% — на фінансування розробки нової продукції.

Заморські премудрості

Специфіка роботи ФЕД полягає в тому, що вироби, які випускає підприємство, дуже складні. Наприклад, один паливний насос-регулятор для двигуна вертольота складається з декількох тисяч комплектувальних. У зв'язку з цим процес планування виробництва такого виробу вимагає чіткої автоматизації. Для розв'язання цієї задачі харків'яни залучили українського розробника — корпорацію IT-Enterprise, у якої є досвід з розробки та впровадження систем класу ERP для вітчизняної промисловості.

За словами начальника IT-відділу ФЕД Сергія Соколова, раніше над комплектацією одного агрегату працювали цілі підрозділи. І за величезного обсягу інформації люди могли помилитися. А навіть одна помилка на такому виробництві найчастіше призводить до затримки складання всього виробу і зриву термінів відвантаження замовнику. Автоматизація процесу планування виробництва виробу дозволила уникнути помилок, а сам процес скоротився від декількох днів до декількох секунд. При цьому підприємство економить кошти, які раніше були потрібні на утримання величезної диспетчерської служби.

Система планування виробництва також дозволяє максимально ефективно сформувати графік роботи виробничого персоналу та уникати похибок, які могли стати причиною затримки виробництва. Завдяки впровадженню системи планування виробництва збільшення пропускної здатності підприємства досягло 19,6% — це означає, що на тому самому обладнанні можна виробляти більше продукції.

Планування дозволило оптимізувати логістику підприємства. Система визначає необхідну для виробництва того чи іншого продукту кількість сировини, а також інформує про її наявність на складі. Це дозволило відмовитися від закупівлі сировини з запасом, а отже — знизити витрати. Крім того, продукт IT-Enterprise повністю виключає можливість приховування розкрадань зі складу.

В. о. заступника голови правління з виробництва і логістики ФЕД Дмитро Шигалевський розповідає, що ERP-система допомагає підвищити відповідальність працівників, оскільки вимагає вносити відмітку про кожен факт виконання тієї чи іншої операції, передачу деталі на інше підприємство, отримання та повернення інструменту.

У майбутньому на ФЕД планується забезпечити такий виробничий процес, за умови якого вантажники розвозитимуть деталі верстатів, а необхідний вимірювальний інструмент і оснащення вже будуть наявні.

“За умови такого підходу бригадир матиме контролювати тільки якість. Уся підготовча робота виконуватиметься системою IT-Enterprise. Це наша остаточна мета, яка дозволить зробити процес оптимальним і максимально ефективним, а продукт — якіснішим",— резюмує Шигалевський.

Завдяки системі електронних закупівель можна економити до 40% коштів компанії, але це далеко не все, на що вона здатна

Впровадження системи ProZorro в державному секторі змусило заговорити про електронні закупівлі не тільки в бізнес-середовищі, але і в університетських кабінетах, і на політичних дебатах. Чим же добрі онлайн-тендери?

Онлайн у тренді

У квітні 2016 року електронні закупівлі для державних компаній стали обов'язковими — запрацювала тестована до того часу вже протягом року електронна система ProZorro. Всі держкомпанії повинні проводити через ProZorro всі закупівлі товарів на суму понад 200 тис. грн та робіт вартістю понад 1,5 млн грн.

Головна перевага електронних закупівель — можливість економити бюджети компанії завдяки прозорому конкурсу, максимальній кількості пропозицій і вільної конкуренції пропозицій на торгах.

За словами Артура Херувимова, заступника генерального директора держконцерну Укроборонпром, завдяки електронній системі зводиться нанівець корупційний чинник, а закупівля проводиться за оптимальною ціною. Наприклад, це дозволило Укроборонпрому за період з жовтня 2014 року заощадити 680 млн грн — у середньому понад 40 млн грн на місяць.

Торги бувають не тільки державними, але й комерційними. Через один з майданчиків, представлених на ProZorro — smarttender.biz — сьогодні проходить більше 90% всіх комерційних закупівель, завдяки чому українські компанії заощаджують сотні мільйонів гривень щомісяця.

Перші майданчики

IT-Enterprise була однією з перших на ринку, хто почав створювати систему електронних закупівель. Компанія є розробником ERP-системи (Enterprise Resource Planning — керування ресурсами підприємства). Електронний майданчик SmartTender IT-Enterprise запустила в 2010 році — тоді це була система для організації торгів на великих промислових підприємствах.

Серед перших клієнтів SmartTender були такі гіганти, як групи Ferrexpo, Інтерпайп, Азовмаш, Миронівський хлібопродукт. Розробка майданчиків під кожну компанію коштувала близько 1 млн грн.

З урахуванням післякризового періоду 2010-2011 ця сума була відчутною навіть для лідерів ринку. Однак, менш ніж через місяць компанії фіксували результати економії — інвестиція себе виправдовувала.

Щоб надати доступ до електронних торгів якомога більшій кількості учасників, у 2013 році IT-Enterprise розробила хмарне рішення для організації онлайн-закупівель з середньою вартістю пакета 6 тис. грн. Влаштований за моделлю оплати організатором торгів, майданчик швидко здобув десятки тисяч активних постачальників. За 2013-й на майданчику було проведено комерційних торгів на суму близько 4 млрд грн, а лише за перше півріччя 2016-го — на 89 млрд грн.

Сьогодні майданчиком користуються як маленькі фірми зі штатом з 15 осіб, так і великі закупівельники — наприклад, Укртатнафта. При цьому потреба в закупівлях у всіх різна. За рік, наприклад, компанія Київхліб провела через SmartTender 4,7 тис. тендерів, а не менш велика SoftServe — лише 50.
  

Приховані багатства

Компанії, які вже кілька років користуються електронними закупівлями, знають, що онлайн-торги — це лише невеликий елемент всієї системи керування закупівлями. Ще до проведення тендеру підприємство може заощаджувати до 40% закупівельного бюджету, якщо грамотно збирає дані про потреби компанії, розпоряджається запасами на складі, складає план закупівель тощо.

Те, що закупівлі — це більше, ніж тендери, знають не тільки представники бізнесу. “Мінінфраструктури було першим, хто запровадив систему ProZorrо. Однак сьогодні ми вже розуміємо, що тендери — лише один з етапів, а далі — не менш важливі питання фінансового планування та керування закупівлями",— зазначає заступник міністра інфраструктури Дмитро Роменський.

IT-Enterprise перенесла в SmartTender весь функціонал з наскрізного процесу керування закупівлями: класифікація товарних позицій, нормування, заявки, очищення потреби, план закупівель, бюджет закупівель, тендери, контрактація, замовлення, контроль надходження та використання, контроль оплат, аналіз, прогнозування.

"Керування закупівлями включає в себе всі етапи — від оцінки потреб, планування закупівель до врахування і прогнозування",— коментує Олексій Щербатенко, партнер з розвитку бізнесу IT-Enterprise, розробника платформи SmartTender.

"На відміну від інших майданчиків, акредитованих в ProZorro і представлених у комерційному секторі, ми не обмежуємо свої розробки онлайн-аукціонами, а надаємо нашим клієнтам кращі практики для підвищення їхньої конкурентоспроможності бізнесу і розвиваємо нову філософію керування підприємствами — "розумні закупівлі",— резюмує Олексій Щербатенко.

Втрата традиційних ринків збуту змусила компанію Інтерпайп переорієнтуватися на Захід і перебудувати свої потужності відповідно до світових стандартів

З недавнього часу залізничні колеса, вироблені для швидкісних поїздів на Інтерпайп НТЗ у Дніпрі, отримують унікальний QR-код. Він дозволяє в разі необхідності дізнатися, хто, коли і як робив цей виріб. Це обов'язкова вимога європейських залізниць і вагонобудівних компаній.

Ще кілька років тому в цьому не було необхідності. Більшість продукції продавалося на українському ринку. Але сьогодні вагонобудівні підприємства в нашій країні практично не працюють. Обсяг продажів коліс компанії на українському ринку впав із 131 тис. шт. у 2011 році до 14 тис. шт. у минулому. У 2013-2014 роках Інтерпайп також втратила традиційні ринки збуту — Росію і країни Митного союзу.

У цій ситуації компанія була змушена оперативно переорієнтуватися на західні ринки. А це вимагало інвестицій як у виробничі потужності, так і в IT-технології.

 
Роботи готові і чекають

У нових цехах Інтерпайп НТЗ у Дніпрі зараз панує незвичайна для промислового підприємства тиша. Нещодавно тут встановили високотехнологічне обладнання з механічної обробки, свердлювання, фарбування та маркування коліс і поки тільки тестують виробничий ланцюжок. Нові ділянки обладнані промисловими роботами, всі операції інтегровані в наскрізну IT-систему.

Але скоро про тишу можна буде забути. Завдяки новим потужностям компанія планує підкорити нові висоти — наростити обсяги експорту залізничної продукції, вийти на нові для себе ринки коліс для швидкісного руху колісних пар для вантажного транспорту.

На підприємстві також освоїли технологію складання колісних пар. Раніше її проводили за субпідрядом у європейських компаній, тепер нові потужності дозволяють робити частину збірки в Україні. Інвестиції в нові цехи склали $16,2 млн. Передбачається, що з їх допомогою Інтерпайп зможе наростити обсяги виробництва коліс для експортних ринків з 33 тис. до 49 тис. т, виробляти 10 тис. шт. чистових осей і збирати до 10 тис. шт. колісних пар на рік.

На сьогодні готовою продукцією Інтерпайп є переважно залізничні колеса та труби. У 2012 році компанія завершила будівництво металургійного заводу Інтерпайп Сталь, який дозволив їй самостійно забезпечувати свої заводи з виробництва безшовних труб і коліс круглою сталевою заготівлею. Тоді це була найбільша за роки незалежності України інвестиція у виробництво — більше $700 млн.

 
На західні колеса

Одночасно з інвестиціями у виробничі потужності в компанії почалися комплексні зміни у сферах закупівель, логістики, виробництва, фінансів, IT.

Інтерпайп однією з перших серед українських промислових компаній впровадила електронні тендерні закупівлі. Сьогодні всі без винятку закупівлі компанії проходять на її публічному тендерному майданчику tender.interpipe.biz. Будь-який постачальник може самостійно акредитуватися та отримати інформацію про проведені тендери. Як кажуть укомпанії IT-Enterprise, розробнику цього майданчика, саме вона стала одним з прообразів створення системи державних закупівель ProZorro. За словами Дениса Морозова, директора з економіки та фінансів Інтерпайп, за час використання цього майданчика компанія заощадила на закупівлі більше $20 млн.

Для модернізації виробництва Інтерпайп залучила західних менеджерів. Завдяки їхнім зусиллям функції операційної служби були централізовані, зараз йде уніфікація всіх процесів і процедур. За ініціативою Мауро Лонгобардо, операційного директора компанії, розпочався процес побудови системи керування ланцюжком поставок.

“У побудові ефективного робочого ланцюжка поставок визначальну роль відіграють IT-технології,— зазначає Лонгобардо.— Обов'язковою вимогою деяких клієнтів із США є можливість простежити кожен етап виробничого процесу". З цією метою компанія спільно з IT-Enterprise завершує проект з впровадження необхідного програмного забезпечення. Вже сьогодні інформаційна система дозволяє відстежувати, на якій стадії перебуває кожне розміщене замовлення.

Компанія Інтерпайп була серед піонерів автоматизованих систем планування, обліку й аналізу бізнес-процесів ERP (Enterprise Resource Planning — англ.) в Україні, згадує представник IT-Enterprise Андрій Лаврухін. За його словами, завдяки ERP доступність обладнання в металургії в середньому підвищується більш ніж на 10%, а витрати на його обслуговування скорочуються на 30%. З допомогою ERP також можна скоротити більш ніж удвічі обсяг складських запасів, а простого обладнання — в середньому на 70-75%.

Ефективність використання ERP підтверджує і досвід Інтерпайп. За словами Морозова, завдяки проекту з керування ремонтами компанія економить до 30% на обслуговуванні устаткування.

Нині паралельно в ERP-системі IT-Enterprise у Інтерпайп працюють 4 тис. осіб з 11,5 тис. співробітників. Система охопила всі підприємства компанії. Керування запасами і логістикою, ремонтами, фінансами, бухгалтерський та управлінський облік, керування персоналом — функції ERP-системи, які використовують Інтерпайп.

Але на цьому компанія зупинятися не збирається. Як відзначає директор з інформаційних технологій Інтерпайп Юрій Міняйло, “інформаційна система Інтерпайп постійно розвивається. Зараз ми працюємо над удосконаленням системи планування випуску замовлень по всьому ланцюгу поставок".