Від податків до зборів

У запалі боротьби за наповнення бюджету фіскальна служба стала №1 серед найкорумпованіших держорганів України

Олег Гавриш

.

.

Із кожного четвертого підприємця у країні співробітники Державної фіскальної служби (ДФС) вимагали хабар. Про це тепер знають у всьому світі, адже таку невтішну статистику хабарництва виявила й оприлюднила на початку жовтня міжнародна організація Transparency International (TI). Своє дослідження вона здійснила разом із консалтинговими компаніями GfK та PwC, опитавши понад 2 тис. українських бізнесменів.

ДФС, точніше податківці, які входять до неї, виявилися лідерами антирейтингу вітчизняних хабарників — 26,7 % підприємців зіткнулися з корупцією серед цієї категорії службовців. При цьому митників, що також входять до ДФС та посіли друге місце, частка хабарників істотно нижча — 6,3 %.

Понад половини підприємців під час опитування заявили, що ситуація з корупцією в ДФС за останні півроку не змінилась. А третина опитаних взагалі вважають, що справи у служби в цьому сенсі погіршилися.

У підсумку ДФС потягла на дно загальний рейтинг України за рівнем сприйняття корупції — дослідження TI показало, що за останні півроку він погіршився і становить мінус 0,8 бала за п'ятибальною шкалою.

Зростання корупції призводить до зниження інвестпривабливості, констатують у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Зараз цей показник в України негативний — 2,66 бали з 5 можливих, і це гірше, ніж було відразу після Євромайдану.

"Бізнес не відчуває, що стало легше. Всі, як і раніше, скаржаться на корупцію, і лідером за числом цих скарг залишається ДФС", — говорить Ганна Дерев'янко, виконавчий директор ЄБА.

Перевірки та сумнівні донарахування податків, кримінальні справи, відмова повертати ПДВ — ось типові скарги підприємців на податкову.

Вранці 21 вересня до харківського офісу компанії NIX Solutions прийшли представники податкової міліції. Оточили офіс, заборонили входити до та виходити з нього, забрали пропуски та вдарили в живіт співробітницю компанії. Адвокатів і юристів не пустили.

Як розповів Ігор Брагінський, президент NIX Solutions, озброєна слідча група приїхала з Києва для  обшуку за постановою Печерського райсуду. Всього до офісу з'явилися близько 20 міліціонерів, які цікавилися банком Vernum, який обслуговує компанію: з 875 співробітників компанії близько 100 обслуговуються там як приватні підприємці. У підсумку слідчий звинуватив NIX Solutions у відмиванні грошей через цю установу. До вечора перевіряльники зібрали та вилучили чотири коробки документів.

Буквально наступного дня до харківського офісу міжнародної IT-компанії Intego прийшли співробітники Держслужби боротьби з економічною злочинністю. Вони заборонили працівникам користуватись інтернетом і телефонами, погрожували вилучити сервери. Причина? Більшість програмістів, мовляв, оформлені як суб'єкти підприємницької діяльності та працювали на єдиному податку. Міліція діяла за зверненням ДФС.

Такі будні українського IT-бізнесу, який від серпня цього року накрило хвилею перевірок. Залякування, застосування сили і спецпідрозділів, зупинка роботи компаній і операційної діяльності, арешт рахунків, вилучення обладнання, блокування діяльності персоналу, вилучення особистих речей, псування майна — так живуть програмісти, розповідає Олександр Медовий, гендиректор AltexSoft і голова харківського IT-кластеру.

Формально перевірки здійснювала не податкова, але саме вона їх ініціювала.

Подібні дії зупиняють бізнес. "Це може бути як на день-два, так і на місяці. Відповідно, ми не виконуємо міжнародних контрактів, втрачаємо величезні гроші у вигляді штрафів і санкцій за контрактами", — говорить Дмитро Овчаренко, директор компанії SBT Systems Ukraine, яка займається консалтингом у сфері IT. За таких умов простіше домовитися відразу та заплатити на місці.

Із критикою дій податківців виступила навіть Адміністрація президента (АП). "Випадки в Харкові навіть мене шокували. Те, що перевірки відбувалися з певним порушенням законодавства, — це факт. Коли вилучають сервер, а потім б'ють співробітницю — це неприпустимо",— заявив НВ Дмитро Шимків, заступник голови АП.

Але від слів чиновника стан не змінюється, зазначає Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції. "Я поки не бачу конкретних дій з боку голови ДФС Романа Насірова для того, щоб покращити умови для бізнесу. Ба більше, призначення на посаду радника голови ДФС Геннадія Романенка, причетного до схем попередньої влади, говорить про те, що бажання щось міняти просто немає", — обурюється він.

Кількість скарг на податкову інспекцію за півроку зросла в геометричній прогресії. Про це говорить бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета. Ситуація настільки запущена, що імена багатьох заявників він навіть не ризикує розкривати перед високопосадовцями ДФС. "Дуже часто бувало так, що після звернення бізнесу з приводу фактів корупції замість того, щоб припинити її, чиновники зупиняли бізнес", — заявляє Шемета.

Його колега Тарас Качка, спеціальний бізнес-омбудсмен зі зв'язків з ДФС, розповідає про механізми появи корупції у фіскальних органах. Зазвичай все починається з перевірки, за результатами якої інспектори починають вимагати донарахувань податків на мільйони гривень. Отримують відмову та порушують кримінальні справи за фактом ухилення від сплати податків. А після за чималі гроші пропонують зняти претензії та закрити справу. “Я стикаюся з тим, що податківці називають біле чорним. Приклади донарахувань, штрафів і кримінальних справ, які зібралися в мене останнім часом, взагалі в жодну логіку не вкладаються", — нарікає Качка.

Щодня на його адресу надходить три-чотири нових звернення-скарги на дії представників ДФС. "У податківців є колосальна свобода дій щодо бізнесу і жодної відповідальності", — каже Качка. І наводить такий приклад: якщо рішення про податкові донарахування ДФС ухвалено, то далі вже підприємцю потрібно в різних органах домагатися їхнього зняття. Або платити мзду.

Великою проблемою залишається і повернення податку на додану вартість (ПДВ). 8,6 % всіх опитаних TI підприємців зізналися, що з них вимагали хабарі під час перевірки їхнього права на повернення ПДВ. Ще 3,3 % пропонували "підмастити", щоб отримати ці гроші. "І це тільки ті, хто відкрито зізналися. А скільки мовчать?" — запитує Качка.

Один з тих, хто не мовчить, — Денис Долинський, член наглядової ради Житомирської кондитерської фабрики — розповів НВ, що від березня до вересня 2015 року його підприємство заявило до відшкодування 43,5 млн грн ПДВ, однак станом на жовтень так нічого і не отримала. "Практично нікому з великих кондитерських підприємств за останній рік не вдалося отримати відшкодування ПДВ. А Вінницька кондфабрика, що входить у корпорацію Roshen президента України, отримала 63 млн грн, — обурений він. — Далі думайте самі".

Керівництво компанії скаржилося на ДФС у Генпрокуратуру, парламент, СБУ і навіть прем'єрові з президентом. Але у відповідь отримала лише те, що Долинський назвав банальними відписками, — нові абсурдні, не передбачені Податковим кодексом причини неповернення ПДВ. На його думку, керівництво ДФС таким чином схиляє підприємство до отримання відкату. Долинський уточнює, що на сьогодні його розмір зазвичай становить 20-35 % від суми відшкодування. "Ми категорично не згодні віддавати чесно зароблені гроші, яких потребує підприємство", — говорить він, нарікаючи, що податківці продовжують дотримуватися схем часів Віктора Януковича.

У податковій НВ підтвердили, що тиск на бізнес вони посилили. Але заради благих цілей. “Ми дійсно трохи збільшили тиск, щоб змусити людей не уникати сплати податків. Щоб не давати можливості мінімізувати, створювати фіктивні витрати, отримувати дутий ПДВ", — сказав Насіров.

При цьому в прес-службі ДФС не забули відзвітувати, що паралельно у відомстві відбувається активна боротьба з корупцією. Мовляв, з початку року проти власних співробітників у ДФС порушили 431 кримінальну справу, зокрема 69 — за фактом отримання хабарів. До кримінальної відповідальності притягнуто 11 осіб. У термінології Насірова це теж могло б називатися "трохи": адже загалом у ДФС працює 60 тис. співробітників.

І ще про "трохи": з 59 скарг, що надійшли за останній місяць на гарячу лінію ДФС на хапких співробітників відомства, лише 9 передали до прокуратури. Решта, як зазначають у відомстві, "не підтвердилися чи не були доведені".

Раз і назавжди стримати апетити податкових інспекторів, на думку Дерев'янко з ЄБА, можна, якщо знизити рівень оподаткування. Вона нагадує, що згідно з рейтингом Світового банку Doing Business, українські підприємства сукупно сплачують у вигляді податків 52,9 % прибутку, а середній аналогічний показник у країнах Європи та Середньої Азії становить 34,9 %. У Литві, наприклад, фіскальне навантаження становить 42,6 % прибутку. А в Польщі, яка останніми роками рвонула вперед в економічному плані, — лише 38,7 %.

Чим вище подібне навантаження, тим частіше бізнес вдається до податкової оптимізацієї: від трансфертного ціноутворення до договорів із єдиноподатниками. Досвід Грузії показав, що навіть різке зниження ставок не призводить до спустошення держскарбниці — навпаки, збори зростають. "Бо стає невигідно працювати в тіні. Так і виросла вдвічі оподатковувана база, — каже Павло Кухта, експерт організації Реанімаційний пакет реформ. — Але це взагалі вимагає сміливості, політичної волі".

Володимир Котенко, партнер компанії Ernst&Young, наголошує: держава в особі Нацбанку і Кабміну має також поступово здійснювати лібералізацію ринку готівки.
.

РОДОМ ІЗ БІЗНЕСУ:
Заступник міністра фінансів Олена Макеєва
радить підприємцям активніше судитися з податковою

.

Чиновники Мінфіну, якому підпорядковується ДФС, не втомлюються повторювати, що бізнес має навчитися захищати свої права у боротьбі з податковою у разі неправомірних перевірок. "Сьогодні чинний дворічний мораторій на перевірки бізнесу з оборотом до 20 млн грн. Якщо до вас приходять із перевіркою, вже можна йти до суду з вимогою її скасувати",— говорить Олена Макеєва, заступник міністра фінансів. Утім, вона тут-таки погоджується, що цю норму фіскали можуть легко обійти, якщо порушать кримінальну справу за надуманим приводом і почнуть перевіряти компанію вже за допомогою колег із міліції.

Для того щоб зупинити шквал позапланових перевірок, потрібно принципово обмежувати чиновників ДФС у праві на їх проведення, зазначає Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби. Для цього вона пропонує законодавчо закріпити норму, що ті, хто сплачує податки в межах якогось обумовленого коридору, обчисленого за ринковими показниками, можуть не перевірятися ДФС. "Десятиліттями не зустрічатися з контролерами", — уточнює Ляпіна.

А будь-яка перевірка має тривати максимум 10 днів і може бути продовжена максимум до місяця. Зараз перевіряти підприємство можна скільки завгодно. Мало того — якщо нічого не знайшла районна, може прийти міська податкова, і так за ланцюжком до самого верху.

"Для того щоб відновити довіру між бізнесом і владою, доведеться кардинально урізати повноваження держорганів, які зараз здатні, брутально кажучи, гнобити бізнес", — говорить Котенко з Ernst&Young. Подібне урізання призведе ще й до скорочення штатів, а отже, й до зменшення видатків бюджету.

Ідеальним, на його думку, був би варіант, коли податкові інспектори несуть фінансову і навіть кримінальну відповідальність за несправедливо ухвалені рішення та донарахування.

А ще, на думку Шемети, фіскальній системі не завадило б повне кадрове перезавантаження. На місці податкової має бути створений новий орган із молодих, чесних людей з новим мисленням, як сталося з патрульної поліцією.

"Старих поні не навчити новим трюкам. Тому якщо ми хочемо нову податкову, яка служитиме та допомагатиме платникам податків, нам доведеться повністю змінити нинішню службу", — говорить Котенко.

.