Бліцкриг Талібану. Пояснюємо, що відбувається в Афганістані і чому наступ талібів після виведення військ НАТО шокував світ

Повернення повалених: що необхідно пам’ятати про талібів в Афганістані

Талібан — ісламістський рух, який домагається повного виходу з країни західних сил та встановлення в Афганістані диктату максимально суворих норм шаріату. Що таке режим талібів на практиці, Афганістан мав змогу побачити в другій половині 90-х років, коли Талібан контролював приблизно три чверті території країни. Щоденною реальністю для афганців стали голод, випадки масової різанини, тотальні побутові заборони (особливо для жінок, які втратили право на роботу й освіту), дискримінація релігійних і етнічних меншин, руйнування пам’яток культури попередніх історичних епох. Таліби захопили владу в країні на тлі хаосу, що панував в Афганістані після виведення радянських військ (1989) зі зруйнованої багаторічною війною держави. Тоді «уряд» Талібану визнавали лише три держави: Пакистан, Саудівська Аравія й ОАЕ, тоді як Радбез ООН з 2003 року вважає рух терористичною організацією. Режим талібів співпрацював з терористами Аль-Каїди, яка мала базу в Афганістані, та багато років відмовлявся екстрадувати їхнього лідера Усаму бен Ладена.

Теракти 11 вересня 2001 року в США спровокували американське вторгнення в Афганістан і повалення влади талібів. Ця війна затягнулася на 20 років і перетворилася для США, як пише Bloomberg, на спробу «розбудувати націю» — за підтримки американських військ і західного фінансування сформувати місцеві сили безпеки, а також підтримувати хитку політичну стабільність. До цих зусиль приєдналися півсотні країн, що сформували коаліцію сил НАТО. Однак основний тягар ліг на США: за два десятиліття в Афганістані загинули близько 2,4 тис. американських військових, а витрати Вашингтона оцінюються в $970 млрд.

Пік присутності США в Афганістані припав на роки президентства Барака Обами (140 тис. військових у 2011 році), при ньому ж Вашингтон почав поступово виводити свої війська з країни. Дональд Трамп, який спочатку підсилив присутність США в Афганістані, пізніше спробував укласти угоду з Талібаном: його адміністрація взяла зобов’язання вивести війська з країни до 1 травня 2021 року. Прийшовши до влади, 46-й президент США Джо Байден на своїй першій пресконференції назвав цю дату нереальною, проте відклав вихід з Афганістану ненадовго — до 31 серпня. США почали виведення військ наприкінці квітня 2021-го, нині ж процес завершено більш ніж на 95%. Паралельно з відходом американців сили НАТО також залишили територію країни. Виведення військ Байден вважає неминучим навіть на тлі нового наступу талібів. Раніше він неодноразово заявляв, що ціна присутності в Афганістані тепер занадто висока, і завдання США — зосередитися на захисті від тероризму, а не позбавити цю державу від талібів.

Слухайте подкаст на цю тему

Бліцкриг Талібану: чому про Афганістан знову говорить увесь світ

Ситуація в Афганістані почала загострюватися ще напередодні повного виведення міжнародних військ з країни. З одного боку, з вересня 2020 року в катарській Досі пройшли кілька раундів переговорів між представниками Талібану та владою Афганістану — спроба досягти компромісу, зокрема про мир після виведення сил НАТО. З іншого боку, цей малопродуктивний формальний діалог не зупинив сплеск насильства в країні: з осені 2020 року лише зростала кількість терактів й атак талібів, почастішали бої між бойовиками Талібану та урядовими силами в різних провінціях Афганістану. Майже в усіх афганських провінціях довелося запровадити комендантську годину.

Однак по-справжньому драматичною ситуація стала в липні-серпні 2021 року: масштаб агресії талібів перевищив усі прогнози військових аналітиків, що чекали наступу ісламістів на тлі відходу сил США й НАТО — але не настільки стрімкого.

До 20-х чисел липня в Пентагоні визнали, що вже понад 200 з 419 районних центрів Афганістану перебувають під контролем талібів, тоді як лише місяцем раніше захоплених Талібаном райцентрів було 81.

З перших днів серпня таліби перейшли в швидкий наступ на найголовніші та стратегічно важливі міста країни. У ніч на 1 серпня вони провели ракетний обстріл аеропорту Кандагара (другого за населенням афганського міста), 6 серпня вперше за п’ять років захопили столицю однієї з провінцій держави (місто Зарандж, провінція Німроз на кордоні з Іраном), а до 7 серпня — ще одну (Шеберган — столиця провінції Джаузджан).

За останній тиждень наступ Талібану став тотальним: столиці провінцій переходили в руки бойовиків одна за однією, загальна кількість захоплених центрів уже перевищила десяток. Значення міст, які опинилися в руках талібів, демонструє всю тяжкість удару по урядових силах Афганістану. Наприклад, захоплене південне місто Газні за 130 км від Кабула є важливою магістраллю, яка з'єднує столицю Афганістану з південними провінціями країни. А взятий 12 серпня Кандагар і взагалі був другим за значенням оплотом афганських сил безпеки після Кабула. Для Талібану ж Кандагар особливо сакральний: саме тут в 1990-х роках зародився цей ісламістський рух, число бойовиків якого зараз оцінюється в 75 тис. Сили безпеки Афганістану, за оцінками західних ЗМІ, на момент виведення західних військ налічували 300 тис. осіб. Однак вони виявилися нездатними протистояти наступу Талібану.

«Американські чиновники визнали, що вони дуже переоцінили здатність національних сил Афганістану стримувати талібів хоча б протягом року або близько того. За їхніми словами, колапс виявився майже миттєвим», — пише New York Times.

Що змушує урядові війська відступати так швидко

Впливові світові медіа у своїх аналітичних матеріалах називають кілька головних причин приголомшливих «успіхів» Талібану на тлі відступу урядових сил Афганістану.

Перша з них — дефіцит політичного і військового лідерства в країні, консолідованої стратегії протистояння талібам, а також слабкість уряду в Кабулі. «Афганські збройні сили — сформовані завдяки рокам навчання та фінансової підтримки США — тепер розгублені й деморалізовані. Місто за містом, солдати здаються або залишають свої пости. У деяких випадках таліби їхали з американською військовою технікою, зокрема зброєю та транспортом», — пише The Washington Post про наслідки цього чинника.

Друга причина — специфіка тактики талібів, які обстрілюють урядові війська з житлових територій, сіл і міст, що значно ускладнює завдання ударів у відповідь по бойовиках Талібану. Детальніше про це розповіла провідний іноземний кореспондент CNN Клариса Ворд, яка побувала на позиціях урядових військ Афганістану в Кандагарі за лічені дні до взяття міста бойовиками (відео нижче).

Третя — скорочення підтримки американської авіації на тлі виведення військ. Досі американські авіаудари протягом багатьох років залишалися найефективнішим засобом приборкання атак Талібану. Зараз же ситуація змінилася, і урядові сили Афганістану набагато менше покладаються на цю підтримку. ВПС США досі завдають удари з повітря й обіцяють продовжувати їх, але після відходу США з північної авіабази Баграм регіон дія таких атак обмежується півднем країни, пояснює NYT, оскільки польоти в північні провінції тепер пов’язані з логістичними труднощами, включно з необхідністю дозаправлення в повітрі.

Четвертий фактор — давня проблема неефективності механізмів створення Афганських національних сил безпеки (ANSF). Окрему статтю цьому фактору присвятила британська The Guardian, автор якої нагадує про те, що багаторічні спроби західної коаліції сформувати афганську армію були ослаблені не лише паралельною війною США в Іраку, але й частковою фіктивністю зусиль. «Армійські офіцери отримували зарплату на десятки тисяч «солдатів-привидів», імена яких значилися в [бухгалтерських] документах, але так і ніколи й не «матеріалізувалися», — пише видання. The Guardian також наводить більш ранню цитату Дугласа Люта, генерала армії США, який був головним радником з питань війн в Іраку та Афганістані в адміністраціях Буша й Обами. «Ми зекономили. Ми отримали ANSF [афганські сили безпеки], на які заслуговуємо. Якби ми почали з формування ANSF у 2002−2006 роках, коли таліби були слабкими та дезорганізованими, все могло б бути інакше. Замість цього ми вирушили до Іраку», — констатував Лют в одному з інтерв'ю.

Як скоро візьмуть Кабул? Що чекає на Афганістан тепер

11 серпня, констатуючи контроль Талібану над 60% території Афганістану, агентство Reuters писало про стратегічну мету талібів: захопити кордони на півночі, заході й півдні Афганістану, а потім впритул підійти до столиці країни Кабулу.

Ще в червні 2021 американська розвідка прогнозувала, що таліби захоплять афганську столицю лише через 6−12 місяців після виведення військ США. Однак останні події довели хибність цих висновків: співрозмовники Washington Post в розвідувальній спільноті США вважають, що Кабул буде взятий під контроль вже через 30−90 днів після повного виведення американських військ.

А високопоставлений співрозмовник NYT в адміністрації Байдена заявив: у Білому домі побоюються, що з дня на день бойовики можуть взяти під контроль вже оточене ними місто Мазарі-Шаріф, столицю провінції Балх. Це четверте за розміром місто Афганістану й економічне серце країни, падіння якого на тлі взяття Кандагара «може призвести до капітуляції афганського уряду до вересня», пише видання.

Що означатиме для афганців нова ера влади Талібану, сумнівів не викликає. «З районів Афганістану, захоплених талібами, надходять повідомлення про масові страти, напади на державних службовців і членів їхніх сімей, руйнування будинків, шкіл і лікарень, мінування значних територій. Жінкам тепер забороняється виходити з дому без супроводу чоловіка», — розповіла про ситуацію в уже захоплених регіонах верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет.

Відомо, що лише за останні тижні активних боїв десятки дітей в Афганістані було вбито, понад сотня отримали поранення.

Тим часом керівництво Талібану заявило, що буде домагатися законного визнання його влади над країною, і має намір прагнути до встановлення офіційних відносин з іншими державами, зокрема Росією та Китаєм.

Однак NYT, посилаючись на джерела в уряді США, констатує: Талібан втратить будь-яку легітимність, право вести переговори, а Афганістан — західну допомогу й підтримку, якщо бойовики атакують Кабул чи захоплять уряд силою.

CNN визнає, що зараз для Афганістану настали найнебезпечніші часи за останні 20 років.

«Американські дипломати продовжують висловлювати надію на те, що мирний процес [міжафганські переговори в Катарі] принесе свої плоди. Що представники Талібану, з якими вони розмовляють в Досі — старша, і можливо, зовні більш „м'яка“ група старійшин — мають намір змінити шалений марш „до перемоги“, який веде молодше покоління їхніх бойовиків. Критики відкидають цю надію і називають переговори фікцією, хоча деякі водночас зазначають, що досі є сенс тримати відкритими двері для переговорів, якщо така нагода випаде в майбутньому, — пише CNN. — Незалежно від того, хто має рацію, навдивовижу бачити, як зусилля США, які так довго володіли надзвичайною міццю в Афганістані, тепер зведені до закликів про мирне врегулювання».

Як реагує світ

Марних закликів до бойовиків Талібану за останні тижні дійсно прозвучали десятки.

Ще в середині липня понад 15 іноземних дипмісій в Афганістані закликали Талібан припинити військовий наступ (Австралія; Канада; Чехія; Данія; делегація Європейського Союзу; Фінляндія; Франція; Німеччина; Італія; Японія; Південна Корея; Нідерланди; Іспанія; Швеція; Велика Британія; США; представник НАТО). У заяві було зазначено, що дії талібів привели до загибелі цивільних осіб, пограбувань і руйнування життєво важливої інфраструктури.

24 липня США і Євросоюз опублікували нову спільну заяву, у якій звернулися до бойовиків з вимогою припинити наступ на позиції урядових сил. «Ми наполегливо закликаємо обидві сторони домовитися про постійне і всеосяжне припинення вогню; про основні принципи майбутнього афганської держави та деталі перехідних механізмів управління до досягнення остаточного політичного врегулювання», — було сказано в документі.

США і Євросоюз також закликали талібів дозволити доступ гуманітарної допомоги в захоплені райони, а також забезпечити безпеку дипломатичних місій, журналістів й аеропортів.

Пентагон заявив про «глибоке занепокоєння» ситуацією в Афганістані, а в Білому домі по-справжньому стурбовані й шоковані тим, що відбувається, розповів NYT високопоставлений американський чиновник. Настрій в адміністрації Байдена він описав як «поєднання тривоги та смирення» — перед обличчям краху афганських національних сил і наступу. За словами цього джерела, весь останній тиждень в Білому домі тривають регулярні щоденні обговорення ситуації в режимі відеоконференцзв'язку.

Зупинити кровопролиття і повернутися за стіл переговорів талібів закликала також Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет.

Тим часом низка країн вже готується до напливу афганських біженців: уряд Туреччини вирішив побудувати стіну на іранському кордоні для того, щоб стримати їхній наплив.

Чимало держав, зокрема США, закликають своїх громадян негайно покинути Афганістан через наступ Талібану. З аналогічним проханням до українців звернулося МЗС України, наполегливо рекомендуючи «утриматися від будь-яких поїздок до Афганістану до стабілізації безпекової ситуації, а тим, хто все ще перебуває в цій країні — негайно залишити її територію».

Також у відомстві зазначили, що в разі загрози життю чи здоров’ю або інших надзвичайних обставин українцям слід негайно звертатися до посольства України в Республіці Таджикистан, до зони відповідальності якого належить Афганістан.