Записано в рамках виступу Сату Кахконен на Першому інвестиційному форумі в Маріуполі RE: THINK. Invest in Ukraine
Досі Світовий банк зосереджувався на попередженні та пом’якшенні негативних наслідків конфлікту на Сході України для людей. Ми зосереджувались на роботі в громадах, а тепер треба думати масштабніше — створювати спільне бачення і стратегію ревіталізації, відновлення цього регіону. Наші експерти наполегливо працюють в цьому напрямку, і дійшли до двох висновків.
Перш за все ми вважаємо, що майбутнє Донбасу не може бути таким, як минуле. Я кажу так тому, що довгий час Донбас був індустріальним осердям України. Так склалось історично, це факт. Та дні, коли регіон слугував рушієм України, вже були злічені. Ще перед 2014-м Донбас капіталізували субсидіями, які не створювали заохочування до модернізації, змін в індустрії, і вже тоді прийшло перше відчуття того, що треба рухатись інакше.
Друге, що для нас зрозуміло: Донбас — це життєво важлива частина України. Що би не робили в Україні, це впливає на Донбас і навпаки. Ми спостерігали це п’ять минулих років. І останній з них провели в роздумах над джерелами зростання для цілої країни. Ми дійшли до трьох тез:
1. Україна має бути більш продуктивною.
2. Україна має краще пов’язувати зовнішній та внутрішній ринки.
3. Україна має розвивати конкуренцію і обмежувати зосередження капіталу в одних руках.
Усі ці три тези так само застосовуються і до Донбасу.
Перше — продуктивність. Україна і Польща мають приблизно однакову кількість населення, але частка Польщі у ВВП Європи у чотири рази більша, ніж України. Так, ви маєте менший запас капіталу, ніж Польща. Та якщо копнути глибше, то ми побачимо, що різниця пояснюється тим, як Україна користується чинниками продуктивності - працею і технологіями. І ми дуже раді, що нинішня адміністрація та уряд це визнали, розпочавши дуже засадничу і всеосяжну освітню реформу. Це критично важливо для Донбасу, так як регіону потрібні бізнес-навички для модернізації економіки. І в цьому ми дуже щільно співпрацюємо з урядом.
Другий стримувальний чинник — зв’язки між зовнішнім і внутрішнім ринком. Україна — дуже відкрита економіка, але в основному експортує метал та зерно. Це товари, що не обов’язково ведуть до впровадження технологій та навичок. І Україна на цьому втрачає. До того ж, не надто ефективно працює, так як є дуже багато стримувальних логістичних чинників. Усунути їх — дуже дорого, особливо для сільського господарства.
Загалом майбутнє зростання України піде від сільського господарства, і щойно ви відкриєте ринок землі, як станете великим рушієм виробництва харчів для цілого світу. Такою ми бачимо Україну для світу в майбутньому, і хочемо, щоб Україна такою ж бачила себе. Та це вимагає більших інвестицій, що особливо важливо для Донбасу, позаяк майже 10% орних земель в Україні знаходяться там, зокрема в Луганській області. Ми підтримували владу в розвитку втілення стратегії логістики і нині готуємось до інвестицій в Луганську область, щоб підтримати реабілітацію місцевих і регіональних шляхів, аби фермери і ферми мали доступ до ринків. Вони мають бути готові до відкриття ринку землі.
І ще — конкуренція. Бо це, можливо, найважливіше, що треба зробити, щоб полегшити зростання. І не тільки на Донбасі, а й у цілій Україні. Для Донбасу це критично важливо, так як конфлікт створює додаткові обмеження і стримування для інвесторів. Ми підтримуємо уряд в антикорупційній діяльності, так само і зусилля з демонополізації в різних галузях.
Все, що стосується Донбасу, стосується й цілої України. У цього регіону лише є особливі потреби, бо певною мірою Донбас інакший — на ньому позначились роки війни, швидкі демографічні зміни. Ми не хочемо ухвалювати килимовий підхід, коли все, що стосується України — це єдине рішення для Донбасу. Ми розпочали дослідження в різних українських регіонах, аби краще розуміти, що може спрацювати для Луганської та Донецької областей, і як вони можуть скористатись рушієм реформ — тим турборежимом, що зараз працює в Україні. У рамках дослідження ми запитуємо, наприклад, чи є сенс розбудовувати колишні попередні ринки та громади, і які є побажання. Щойно ми закінчимо, то краще знатимемо, що підтримувати і куди інвестувати.
Це дослідження — наш подарунок Україні. Бо ми сподіваємось, що покажемо, як найкраще розвивати регіон, і цим певною мірою керуватимуться усі наші партнери. Та ми не чекаємо результатів, і вже підтримуємо Донбас. Вважаючи, що сільське господарство — це майбутнє для України, ми вкладаємось у дороги. Це слушно і дуже важливо для Заходу та Сходу країни, і сприяє як освіті, так й іншій роботі.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ