Реформи в Україні – це як вірші Незнайки в однойменному творі. Всім подобалося, коли він складав про інших, але всі жахливо ображалися, коли доходила черга до них.
Так, давайте зробимо все справедливо. Але про нас в самому кінці. Почніть з якоїсь іншої сторони. І взагалі, «поки Ахметов не сидить».
Сьогодні протестують нотаріуси. Тому що їм не можна складати іспити. Навіть після того, як їх упіймали на гарячому (а це зазвичай рейдерство), для повернення в систему їх просять всього лише скласти іспит – і це вже призводить до масових протестів.
Протестують представники медичних ВНЗ, тому що їх студентів змушують складати справжній іспит. А це злочин. Тим більше, що злісна Уляна Супрун змушує складати цей іспит навіть іноземців та дітей відомих лікарів, яким раніше треба було просто сидіти іноді на іспиті і за це вже можна сказати спасибі. Не будуть же вони лікувати. А якщо будуть, то не главу ж ВНЗ.
Протестують ФОПи, тому що не платити податки – це законне право українського бізнесу. Навіть якщо ФОП – це інструмент малого бізнесу, а в Україні будують великий.
Євробляхери протестують за своє священне право їздити на розвалюхах і не платити податки. Ці взагалі святі.
Готові вийти на протест представники базарів – тільки спробуй примусити їх працювати виключно за чеком. Фіскалізація буде рівнозначна геноциду малого бізнесу. І можна додати ще тисячу і одну причину – чому.
Так от, влада в Україні щиро вважає, що бере своє. Вони навіть не підозрюють, що виглядають жадібними корупціонерами. Ні, вони вважають, що це справедливо. Вони боролися за цей пост, деякі заплатили за нього, а тепер мають право отримувати свою частину пирога. І якби могли, теж вийшли б на протест. Перед американським посольством, найімовірніше. З вимогою залишити суверенне право на корупцію.
В Україні неправильно побудована вся система. Докорінно неправильний соціальний договір. Зараз він полягає в тому, що «ми тут крадемо і владі красти не заважаємо». А повинен стати – ми всі граємо за правилами.
Так от, грати за правилами – дуже важливо. І важливо змусити владу грати за правилами. Але і самим при цьому бути готовим грати так само. Не можна вимагати одночасно вести реформи, боротися з корупцією і наполягати, щоб твоє особисте болотце ніхто не осушив. Тому що особисте болотце – це частина одного великого українського болота. І осушити треба все.
Так, осушити треба все відразу. Одним пакетом. Бажано.
Але в цей пакет треба включати як створення незалежної служби фінансових розслідувань, аналітичної служби, яка забере у СБУ, поліції, прокуратури, податкової поліції право приходити до бізнесу, так і фіскалізацію, яка вдарить по контрабанді.
І треба розуміти, що створення Служби фінансових розслідувань зробить безробітними дуже багато людей, які, щоправда, будуть дуже багатими безробітними людьми, а після фіскалізації впаде заробіток у дуже багатьох маленьких підприємців. Тому що зараз те, що не потрапляє в бюджет – втрати від контрабанди, потрапляє в їхній особистий сімейний бюджет. І це не тільки бюджет митника або депутата, а й сотень ФОПів, через які контрабанда продається. І боротися з контрабандою можна тільки якщо з самого початку, на березі, сказати, що готовий до того, що це буде зроблено. І що проти цього протестуватимуть. І що це справедливо і правильно.
Але в цей пакет треба включати як боротьбу з офшорами (правила BEPS нам на допомогу) і легалізацію азартних ігор, так і прикриття схем за ФОПами, коли великий бізнес використовує схеми, створені для підтримки бізнесу малого.
І не можна вимагати тільки боротьби з офшорами. Тому що коли вимагаєш щось тільки собі, то в процесі торгівлі доведеться залишити щось і для влади. І гра за правилами – це коли конкуренція і загальні правила гри перш за все, а значить не можна хитрувати і побудувати свій бізнес через ФОП, щоб обігравати того, хто грає за правилами і платить податки повністю.
І ще. Важко зрозуміти, як одні і ті ж люди вимагають боротися з офшорами і ввести в Україні податок на виведений капітал. Тому що по суті, за ефектом на бюджет, це одне й те саме. І офшори погані тільки тим, що бізнес не платить податки. А не тим, що гроші залишаються незрозуміло де, за кордоном. І гра за правилами передбачає, що гроші перестануть йти в бюджет замість особистих рахунків на Кайманах, але ніяк не передбачає, що особистий рахунок на Кайманах заміниться на особистий рахунок в Україні.
Це системний підхід. Коли буде зруйновано сьогоднішній, згубний компроміс. І досягнуто новий. Спочатку дуже незручний компроміс. І для влади, яка позбавляється багатьох грошових потоків. І для суспільства, яке втрачає додатковий дохід. Але в довгостроковій перспективі виграють всі.
І олігархи, капіталізація яких може вирости в десятки разів. І суспільство, яке буде жити в більш успішній країні. З набагато більшими можливостями. І з пенсіонерами, яким буде вистачати на пенсію і яких набагато важче буде купити популістським обіцянками. А значить міцним господарникам буде складніше потрапити у владу.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени