Свої проти чужих

Щоб покласти край спробам влади повернутися до корупційного минулого, на вулиці Румунії вийшли понад півмільйона громадян. Учасники протестів переконані: їхня країна демонструє вражаючі економічні успіхи завдяки чисткам в лавах чиновників з брудними руками

 

Анна Павленко

 

 

В останній вечір січня уряд Румунії на пізньому засіданні ухвалив рішення, яке незабаром більша частина видань світу назвала скандальним. Суть рішення зводилася до звільнення від кримінальної відповідальності сотень засуджених та підозрюваних у корупції чиновників. Такий різкий поворот в країні, яка за останнє десятиліття досягла значних успіхів у боротьбі з корупцією, не міг не викликати реакції: вмить навколо будівлі уряду почали збиратися обурені громадяни.

Серед них була Делія Гросу, 23‑річна студентка Університету Бухареста. "Ми дуже злі через те, як ці хлопці ухвалили закон о десятій вечора",— обурена діями влади румунка. У той вечір вона простояла на площі разом з іншими незадоволеними до третьої ночі і повернулася на наступний день. Відтоді Гросу щодня бере участь у вуличних акціях.

Протести у Румунії тривають вже другий тиждень, збираючи сотні тисяч активістів у різних містах. Піку виступи досягли в неділю 5 лютого, коли, за оцінкою інформаційного агентства Reuters, на вулиці по всій країні вийшли 600 тис. осіб.

І хоча в цей же день уряд пішов на поступки і скасував скандальний указ, люди залишилися на вулицях: втративши довіру до уряду, вони вимагають його відставки.

"Всі тут бояться, що ми повернемося назад до найпотужнішої корупції і все зроблене за останні роки піде нанівець",— каже Гросу.

А зроблено було чимало: відтоді, як у 2013 році Національне управління по боротьбі з корупцією (DNA) очолила молода і амбітна Лаура Кодрута-Ковесі, за корупційні дії до відповідальності були притягнуті тисячі чиновників різних рівнів. Тільки в 2015 році DNA передало до судів кримінальні справи на понад 1,2 тис. службовців середнього і вищого рангу.

Успіхи Румунії зафіксував рейтинг сприйняття корупції неурядової організації Transparency International, згідно з яким країна протягом двох років піднялася на 12 позицій і за підсумками 2016 року посіла 57‑е місце зі 176, опинившись на одному рівні з Йорданією та Угорщиною.

Велика чистка дала додатковий поштовх для розвитку економіки: тепер Румунію називають найбільш швидкозростаючою економікою Євросоюзу — у 2016‑му її ВВП зріс на 5 %, підраховують у Міжнародному валютному фонді. Для порівняння: ВВП локомотивів Євросоюзу Німеччини та Франції, виріс на неповні 2%.

Всі тут бояться, що все зроблене за останні роки піде нанівець
Делія Гросу,
23-річна студентка Університету Бухареста

Після вступу до Євросоюзу в 2007 році Румунія розпочала реформи і поступово відновила свій економічний ріст, підкріпивши його потужним промисловим і аграрним експортом. У 2015‑му ця балканська країна вперше в своїй посткомуністичній історії перейшла від інфляції до дефляції, а сума інвестицій досягла чверті ВВП — найвищого показника в ЄС.

При цьому румунським реформаторам ще є над чим працювати. За даними статистичної служби Eurostat, у 2015 році на межі бідності залишалися 37% жителів цієї 21‑мільйонної країни. Зарплати румун — одні з найнижчих в ЄС: в середньому 2,5 тис. леїв ($ 607) в місяць. Та й корупції країна ще остаточно не позбулася, відзначають в Центральному розвідувальному управлінні США.

Саме тому румуни проявили таку жорсткість по відношенню до свого уряду, коли він спробував звернути з пройденого шляху. "Зараз уряд втратив довіру громадянського суспільства, європейських і міжнародних партнерів, і надалі будь-які відступи від курсу на подолання корупції будуть припинятися",— впевнена Чезара Грама, спеціаліст румунського аналітичного центру Експертний форум (EFOR), який займається дослідженням державної політики і реформи держуправління.

Надвечір 31 січня Румунію облетіла новина: уряд без голосування в парламенті прийняв рішення достроково випустити з в'язниць частину засуджених за корупцію, а також вилучити з кримінального кодексу статтю про зловживання владою зі шкодою для бюджету менше 200 тис. леїв ($47,5 тис.) Варто відзначити, що це чимала сума для Румунії, де річний дохід на душу населення становить вдвічі менше — $22,3 тис.

Своє рішення уряд пояснив бажанням розвантажити переповнені тюрми і встановити норми законодавства відповідно до окремих рішень Конституційного суду.

І хоча після п'яти днів масових протестів прем'єр-міністр Сорін Гриндяну заявив про скасування скандального указу, тисячі румунів продовжують виходити на вуличні акції, вимагаючи відставки уряду.

“Народний гнів викликала та підла і підступна манера, в якій був прийнятий указ,— вважає Костянтин Марза, 35‑річний житель столиці та IT-спеціаліст, який бере участь у протестах.— Порядок денний, як завжди, перебував у відкритому доступі, але ніяких указів в ньому не було".

"Вони прийняли указ вночі, як злодії",— обурюється 25‑річна Андреа Даугару, яка працює інженером. Вона стверджує, що готова протестувати доти, поки румуни не "звільнять свою країну від рук корумпованих політиків". Таким Даугару вважає в першу чергу Кабінет міністрів.

Втім, в учасників акцій серйозні супротивники. Ключовим лобістом скандального указу експерти називають Лвівіу Драгня, лідера Соціал-демократичної партії, що перемогла на грудневих парламентських виборах. У 2015 році він був засуджений умовно за зловживання під час організації референдуму про імпічмент президента у 2012‑му. Пізніше його звинуватили ще й у нанесенні державі фінансових збитків на суму €24 тис.

Новий закон дозволив би Драгню уникнути будь-якої відповідальності і навіть отримати посаду прем'єр-міністра, яка раніше була недосяжною для засудженого політика, відзначають аналітики. Сам же лідер правлячої партії називає багатотисячні протести "кампанією брехні і дезінформації".

У нього сильна підтримка — призначений в січні прем'єр-міністр Сорін Гриндяну. У той же час прийнятий указ змусив кількох членів уряду Румунії подати у відставку. Серед них генеральний секретар Даніел Шандру, який, йдучи, звинуватив прем'єра в тому, що той "перетворив держслужбу на службу особистим інтересам політиків з кримінальними проблемами".

Якби цей закон набрав чинності, сотні або навіть тисячі прокурорських справ були анульовані, оцінює масштаб лиха, якого вдалося уникнути, Арманд Госу, політичний експерт, доцент Університету Бухареста.

При цьому Госу певен, що своїми діями чиновники самі себе викрили. "Вони роблять все, щоб уберегти себе і залишитися безкарними",— вважає експерт.

За останні декілька років завдяки діяльності DNA за ґрати були відправлені сотні високопосадовців і успішних бізнесменів. У 2015 році відомство навіть звинуватило в підробці документів, відмиванні грошей та ухилянні від сплати податків чинного на той час прем'єр-міністра Румунії Віктора Понта.

Пізніше, в листопаді 2015‑го, піти у відставку Понта і його уряд змусили масові протести, які почалися в Бухаресті після трагедії в тутешньому нічному клубі. Тоді під час пожежі в переповненому приміщенні, де не дотримувалися протипожежних норм, загинули 48 людей, ще десятки отримали важкі опіки. Як з'ясувалося, своїм існуванням клуб був зобов'язаний корупційним схемам. У підсумку тисячі маніфестантів вийшли на вулиці з вимогою відставки уряду і гаслом Корупція вбиває.

Сьогодні багато жителів Румунії бачать боротьбу з корупцією одним з головних успіхів, яких досягла країна з моменту вступу в ЄС. І саме прогрес в очищенні чиновницького апарату вони пов'язують з економічними досягненнями своєї країни.

"Люди почали думати двічі, перш ніж зробити щось протизаконне: вони бояться, що про це дізнається поліція",— описує зміни у ставленні до закону студентка Гросу.

Її слова підтверджує Марза: у суспільстві зникло відчуття безкарності. "Ми зрозуміли, що боротьба [з корупцією] не безглузда",— говорить він.

Очищення країни відбувалося за участю її громадян. Всього через півроку після повалення кабінету Понти румуни знову вийшли на вулиці, цього разу — проти корумпованих закупівель у сфері охорони здоров'я.

Вони прийняли указ вночі, як злодії
Андреа Даугару,
25-річна інженер з Бухареста

Тоді журналістське розслідування розкрило злочинну суть бізнесу якогось Дана Кондря, чия компанія Hexi Pharma постачала дезінфікуючі засоби в румунські госпіталі. З'ясувалося, що підприємець розбавляв свої продукти, в деяких випадках — до однієї десятої від концентрації, зазначеної на етикетці, що могло призвести до смерті пацієнтів від стійких до антибіотиків інфекцій.

За кілька днів до судового слухання Дан Кондря потрапив в смертельне ДТП: його машина врізалася в дерево. За даними поліції, бізнесмен розігнав автомобіль майже до 100 км/год і навіть не намагався гальмувати. Тим часом журналісти-розслідувачі звинуватили керівництво медичних закладів в отриманні 30% частки при укладанні контрактів з Hexi Pharma. Тоді міністр охорони здоров'я подав у відставку.

Тепер румуни стверджують, що на тлі всіх цих зловживань в країні зростає довіра до антикорупційного DNA. Згідно з опитуванням, яке в кінці 2015‑го провів румунський центр соціальних досліджень INSCOP, рівень довіри до відомства досяг 60%, пропустивши вперед лише армію, жандармерію і церкву. Тоді як парламент отримав лише 11%, а політичні партії — 8%.

На думку Пола Айвена, старшого аналітика незалежної неприбуткової організації European Policy Centre, впевненість румунів в DNA підкріплена результатами роботи відомства. "Функціональна судова система і відданість боротьбі з корупцією — це позитивний сигнал, який приваблює іноземних інвесторів",— додає економічний аспект Айвен.

Окрім рішучого небажання румунів зменшувати темпи антикорупційної боротьби, аналітики бачать в румунській кризі ще й серйозне політичне підґрунтя. У протестах знайшов своє вираження конфлікт між різними гілками влади, а також протистояння всередині виконавчої гілки, вважає Госа з Університету Бухареста.

За словами експерта, в одному кутку політичного рингу сьогодні виявився парламент з більшістю, яка хоче внести зміни в кримінальне законодавство. А в іншому — судова влада, яка не бажає цього і прагне зайняти чільну позицію у відносинах із законодавчою і виконавчою владою.

У той же час конфлікт назрів і всередині виконавчої влади. Клаус Йоханніс — раніше голова Національної ліберальної партії, а з 2014 року президент Румунії — пішов в опозицію до уряду відразу після прийняття скандального указу про декриміналізацію.

Втім, і до цього стосунки Йоханніса і лідера соціал-демократів Драгня не вирізнялися приязністю. Перш ніж партія Драгня, яка отримала більшість в парламенті, подала на затвердження кандидатури членів уряду, Йоханніс натякнув: він не призначить прем'єром того, хто має проблеми з законом. У підсумку замість умовно засудженого Драгня прем'єрське крісло посів Гріндяну.

"За останні 25 років у Румунії пройшли реформи правосуддя, секретних служб, дослідних інститутів, армії, але не були реформовані всі політичні партії",— констатує Госа. У підсумку на політичній арені залишаються люди, пов'язані зі старим режимом, і до багатьох з них у правосуддя є питання, зазначає він.

Тим часом експерти попереджають: у ці дні багато чого залежить від того, як уряд керуватиме ситуацією. На думку Айвена з European Policy Centre, головне завдання урядовців — переконати населення, що вони не зведуть нанівець прогрес, досягнутий Румунією в боротьбі з корупцією та у досягненні верховенства права.

От тільки чи повірить народ політикам, які одного разу вже спробували його обдурити? “Я знов виходитиму [на протести]. Ми більше не довіряємо і хочемо, щоб вони пішли у відставку",— невблаганна Гросу.