У Китаї вже ставлять це запитання. Знаєте, куди веде світ Трамп?

За повідомленнями моїх колег із Times, вона читала Трампу лекцію про те, наскільки нелояльними були ключові члени Ради національної безпеки. Згодом Трамп звільнив щонайменше шістьох із них. (Не дивно, що минулого тижня в Пекіні багато китайців запитували мене, чи не відбувається у нас «культурна революція» в дусі Мао. Докладніше про це пізніше.)

І я можу сказати вам, що весь світ стурбований

Так, які шанси, що такий президент, схоже, готовий діяти в зовнішній політиці за порадою конспіролога, правильно зрозумів усю цю торгову теорію? Я б сказав, що вони мізерні.

Чого ж не розуміє Трамп з його переповненою претензіями інтуїцією? Час, у який ми живемо сьогодні, хоча й далеко не ідеальний і не однаковий, проте, на думку істориків, є одним із найбільш відносно мирних і процвітаючих в історії. Ми отримуємо вигоду з цієї мирної епохи багато в чому завдяки павутині глобалізації та торгівлі, що міцніє, а також завдяки пануванню у світі унікально прихильного і щедрого гегемона під назвою Сполучені Штати Америки, який перебуває у мирі й економічно переплетений зі своїм найбільшим суперником, Китаєм.

Інакше кажучи, світ був таким, яким він був останні 80 років, тому що Америка була такою, якою була: наддержавою, готовою дозволити іншим країнам використовувати її у своїх інтересах у торгівлі, тому що попередні президенти розуміли, що якщо світ ставатиме дедалі багатшим і мирнішим, а Сполучені Штати продовжуватимуть отримувати той самий шматок світового ВВП — приблизно 25%, — то вони однаково будуть процвітати, тому що загальний пиріг постійно зростатиме. Що, власне, і відбувалося.

Світ став таким, яким він став, тому що Китай вивів зі злиднів більшу кількість людей швидше, ніж будь-яка інша країна в історії, здебільшого завдяки гігантському, невтомному двигуну експорту, який скористався перевагами створеної США глобальної системи вільної торгівлі.

Світ став таким, яким він став, тому що Сполученим Штатам пощастило межувати з двома дружніми демократіями — Канадою та Мексикою. Разом ці три країни створили ланцюжок постачань, який зробив їх усіх багатшими, незалежно від того, що на багатьох товарах, вироблених у Північній Америці, могло б бути написано: «Зроблено разом США, Мексикою та Канадою».

Світ став таким, яким він став, завдяки альянсу між Сполученими Штатами та іншими членами НАТО і Європейського союзу, які за допомогою США підтримували мир у Європі від кінця Другої світової війни і аж до вторгнення Росії в Україну 2022 року. Це велике, процвітаюче трансатлантичне партнерство було опорою глобального зростання і безпеки.

Світ став таким, яким він став, тому що Америка мала таку державну робочу силу, яка вирізнялася компетентністю, непідкупністю і займалася фінансуванням наукових досліджень, що викликали заздрість усього світу.

Трамп робить ставку на те, що світ залишиться таким самим, яким був, — дедалі більш процвітаючим і мирним, — навіть якщо він перетворить Сполучені Штати на хижу державу, готову захопити територію, як Гренландія, і навіть якщо він надсилає меседж амбітним талановитим легальним іммігрантам: «Якщо ви все-таки приїдете сюди, будьте дуже, дуже обережні в тому, що ви говорите».

Якщо Трамп матиме рацію — що ми, як і раніше, будемо насолоджуватися економічними перевагами і стабільністю, які були в нас майже століття, навіть якщо Америка раптом перетвориться з доброзичливого гегемона на хижака, із найважливішого у світі прихильника вільної торгівлі на гіганта глобальних тарифів, із захисника Європейського Союзу на країну, яка говорить Європі, що вона сама собою, і із захисника науки на країну, яка виганяє таких провідних фахівців із вакцин, як доктор Пітер Маркс, за відмову йти на повідку у шарлатанської медицини, — я буду проти…

Але якщо Трамп виявиться неправий, то оскільки він посіяв вітер, американці, як нація, пожнемо бурю. Але те саме станеться і з усім іншим світом. І я можу сказати вам, що весь світ стурбований.

Коли я був у Китаї минулого тижня, кілька людей запитали мене, чи не збирається Трамп почати «культурну революцію», як це зробив Мао. Культурна революція Мао тривала 10 років — з 1966 до 1976 року — і зруйнувала всю економіку після того, як він наказав молоді своєї партії знищити бюрократів, які, на його думку, виступали проти нього.

Це питання настільки хвилювало одного високопоставленого китайського чиновника у відставці, що минулого тижня він надіслав мені листа з попередженням: Мао посилав своїх молодих партійців атакувати «всіх, хто міг думати — правлячу еліту, таку як Ден Сяопін, професорів коледжів, інженерів, письменників та журналістів, лікарів тощо». Він хотів, щоб усе населення стало тупим і примітивним для того, щоб він міг правити легко і вічно", — пише колишній чиновник. — Звучить трохи схоже на те, що відбувається у США? Сподіваюся, що ні".

Я теж сподіваюся, що ні — особливо з причини, яку озвучив Стівен Роуч, економіст з Єльського університету з великим досвідом роботи в Китаї. Коли відбулася культурна революція Мао, зазначає Роуч, Китай був здебільшого ізольований, і її наслідки відчувалися здебільшого в межах його кордонів. Схожа культурна революція, яка відбудеться в Сполучених Штатах сьогодні, зазначив Роуч, може мати «глибокий вплив» на весь світ.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV