У російській Независимой газете, яка давно незалежна хіба що від здорового глузду, опублікували маніфест «російського рейху» – велику статтю одного з його ідеологів Владислава Суркова. Він – хтось на кшталт Мефістофеля, російського чорта, світоча імперської ідеології. Йому приписують якісь абсолютно диявольські здібності й надталанти, а тому прислухаються до кожного його чиху. Думаю, що в Україні мало хто прочитав цей текст – більшості це нецікаво. Але хто його знає, даремно чи ні.
Насамперед цей текст варто було б прочитати всім політикам на Заході. Не тому, що цей якийсь талановитий текст, а тому, що в ньому – людоїдська щирість представника свого племені. І тому, що там конкретно визначені цілі і завдання цього племені щодо подальшої дестабілізації світу, а також звіт про успіхи в підкоренні Заходу, і просуванні російської ідеології, переваги царизму як в Росії, так і в процесі гібридної війни із західним світом.
У цьому тексті Сурков розповідає, як Росія ламає шаблони західного світу, і як цей західний світ втомився від своєї демократії і свідомо-несвідомо тягнеться до російського царизму, безмежної влади, підпорядкування і месіанства. Я думаю, що багато в чому це сурковське бачення притаманне Путіну, тому людям, що аналізують, насправді варто прочитати, як там мислять, щоб позбутися зайвих ілюзій.
Головна думка статті в тому, що західні демократії себе вичерпали, а їх жителі самі бачать в Росії те, що втратили в собі. Бачать силу, зростання з грунту природної міці і антиглобалізму – на противагу тому глобалізму, який почав зароджуватися в світі і досить далеко просунувся до того моменту поки Росія не заявила про себе як про силу, що потягне людство в минуле.
У статті є один цікавий момент, в якому Сурков абсолютно правий і чесний. Він сказав, що режим Путіна грунтується на народі. Що його база – це так званий глибинний народ, як це називає Сурков. Ми ж можемо перефразувати в печерний – народ, який так і не вийшов з первісного ладу і продовжує жити в печері. Але ось тільки Сурков не правий в тому, що печера ця є світовим мейнстрімом.
Звичайно ж ні. Хіба що називати новим і месіанським життя за стандартами печери і людожерського племені. І взагалі, такий інтелектуальний підхід до влади і демократії абсолютно маргінальний для нормального світу, і, напевно, ще років 10 тому там нормально б це не сприйняли, як кілька років тому всерйоз не сприймали мюнхенської промови Путіна. А зараз Сурков про неї згадує.
Справа в тому, що їх ідеологи досить серйозно говорять про свої бажання і плани. Але світ, на жаль, цього не чує і продовжує залишатися в дурнях. Західна демократія дійсно програє за багатьма пунктами – Сурков тут згадує і Brexit, і багато інших речей. Він фактично підбиває список перемог Росії, але говорить, що це саме західне суспільство, дивлячись на Росію, таким стає. Мовляв, це їх потреба.
Звичайно ж ні. Це все брудні гроші. Брудні нафтові і газові гроші, які йдуть на підкуп політиків, інтернет-тролінг, Russia Today та інша зброя, якою Кремль б'є по Заходу. Кремль, який дійсно стоїть на базисі свого народу, якому потрібен Путін.
Проблема в тому, що Росія дійсно втрутилася в західне суспільство і ця їх печерна мораль, а також повне заперечення свобод – про що Сурков пише абсолютно спокійно – не дарма заразила Захід, і навіть чималу частину Німеччини. Знайомий німецький психолог якось сказав: «Мене запишуть в маргінали, тому я ніколи не скажу цього публічно, але я відчуваю, як німці почали тремтіти перед Путіним і Росією, і як вони починають знаходити в ньому якісь відгомони фюрерства». Як виявилося, багатьом німцям це лягло на старі дріжджі, які були закопані десь у дворі. Ось Путін їх і відкопує. А тому проросійськість Німеччини не тільки прагматична – realpolitik, а й ментальна.
Не думаю, що ця стаття випадково вийшла після того, як Німеччина і Франція домовилися про те, що їм потрібен Північний потік-2, і всупереч думці США вони будуть цього домагатися. Сьогодні дві найбільші держави Європи здаються перед Путіним, відкрито зраджують Україну, а Кремль вже починає загрожувати нам про те, що буде мати з нами справу на своїх умовах. І що нам на це каже Меркель?
Як виявилося, газопровід їм цінний, і вся ця риторика на підтримку України по суті своїй порожня. І отримавши цей потік собі прямо у вену системи своїх західних задоволень, їх політика щодо України може радикально зміниться, і до цього теж треба бути готовими. Це не привід падати на спину і підносити руки до неба, але знати про це потрібно. І зі своїм президентом Америка вже ніяк не зможе на це вплинути або зупинити (..).
Північний потік-2 – це серйозний троянський кінь. І в Європі цього або не розуміють, або куплені. Крім того, таким чином Путін намагається остаточно вивести Україну з системи поставок газу і на кабальних умовах підпорядкувати її структурі залежності Європи від російського газу і нафти. Потім він, звичайно ж, «аншлюсує» Білорусь, почне обкладати Україну всілякими умовами, а Захід буде смикатися.
І стаття Суркова, де він відкрито говорить Заходу, що той програв, і що, мовляв, ми будемо і далі творити те, що хочемо і це надовго – це декларація переможців у розумінні росіян. І зараз, на жаль, все виглядає саме так.
Детальніше у відеоблозі Айдера Муждабаева:
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени