Зеленський затвердив Стратегію розвитку правосуддя. Що буде з суддями КСУ?

Як повідомляється на сайті глави держави, в документі перераховано питання, які потрібно розв’язати для вдосконалення судової системи і здійснення правосуддя. Комісія з питань правової реформи і представники органів центральної та місцевої влади мають розробити план дій щодо реалізації Стратегії.

Стратегія передбачає зміну процедури конкурсного відбору кандидатів у судді КСУ, їх перевірки та відповідності рівню компетентності — ймовірно, для цього залучать міжнародних експертів. Буде запроваджено «механізм захисту суддів КСУ від політичного та іншого тиску» під час ухвалення рішень.

Також документ передбачає аудит системи місцевих судів і «посилення функціональної і процесуальної спроможності Верховного суду».

В Офісі президента повідомили, що для ефективної роботи Вищому антикорупційного суду потрібно виділити постійні приміщення, що відповідають будівельним нормам і стандартам безпеки.

Для окремих категорій справ збираються встановити обов’язковий досудовий порядок врегулювання суперечок — зокрема за допомогою медіації. Також Стратегія пропонує опрацювати питання запровадження інституту мирового судді.

У Стратегії сказано, що Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя будуть формуватись після відкритого конкурсу за участю міжнародних експертів. Також буде вдосконалено процедури перевірки доброчесності суддів КСУ і того, чи дотримуються вони професійної етики.

Конституційна криза в Україні

15 квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про конституційну процедуру, що дозволить удосконалити роботу КСУ.

27 березня президент Володимир Зеленський скасував укази експрезидента Віктора Януковича від 2013 року про призначення Олександра Тупицького і Олександра Касмініна суддями КСУ.

В указі сказано, що судді, «продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності і національній безпеці України, що порушує Конституцію України». Тупицький і Касмінін оскаржили указ Зеленського в Касаційному адміністративному суді Верховного суду.

Починаючи з грудня 2020 року, Олександра Тупицького двічі відсторонили від виконання обов’язків судді КСУ через підозри в кримінальному провадженні.

Тупицького підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 (завідомо неправдиві свідчення, пов’язані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі свідчень) Кримінального кодексу України. Тупицький не визнає себе підозрюваним — за його словами, судді КСУ має повідомити про підозру генпрокурор або виконувач його обов’язків.

У жовтні 2020 року Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних до декларацій, чим поставив під загрозу безвізовий режим з ЄС, міжнародну фінансову допомогу і євроінтеграційний напрям України.

Верховна Рада в грудні 2020 року ухвалила в цілому компромісний законопроєкт про відновлення кримінальної відповідальності. Відповідно до ухваленого закону, корупціонерів не саджатимуть до в’язниці. Максимальна санкція статті передбачає покарання до двох років обмеження волі.

3 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт про повернення тюремної відповідальності за брехню в декларації, але президент Володимир Зеленський пообіцяв його ветувати.