5 вересня запрацював один із найбажаніших для західних партнерів України і місцевих активістів орган — Вищий антикорупційний суд. Він став останнім елементом у системі боротьби із топ-хабарниками і виноситиме вироки у справах, які ведуть НАБУ і САП
Іван Верстюк
К олись у чотириповерховій будівлі на столичному проспекті Перемоги, розташованій поряд Київського політеху, гніздилася українська корупція — там розміщувався офіс Брокбізнесбанку, яким володів молодий олігарх Сергій Курченко. З його справами досі розбираються правоохоронці, але у самій будівлі вони якщо і з'являтимуться, то з іншої підстави: тут влаштувався Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Суд народжувався у муках — західні партнери кілька років вимагали від президента Петра Порошенка його появи. Про ВАКС буквально благали представники Національного антикорупційного бюро (НАБУ), адже звичайні суди спускали на гальмах резонансні розслідування детективів щодо топових хабарників. А ВАКС — це вершина реформи, в основі якої стояли новостворені НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Порошенко був начебто і не проти запустити суд, але приблизно два роки тому сказав, що "антикорупційний суд є хіба що в Уганді". МВФ, ЄС і США вдалося дотиснути Порошенка лише до кінця його президентської каденції — Рада прийняла всі необхідні документи для появи ВАКС.
А 5 вересня цьогоріч президент країни, але вже Володимир Зеленський дав старт його роботі. Шостий голова держави, який раніше обіцяв, що "посадки корупціонерів почнуться восени", особисто був присутній на відкритті нового судового органу і публічно висловив надію, що той допоможе із "посадками".
ВАКС — це 27 суддів першої інстанції та 11 суддів апеляційної палати. Отримуватимуть, як розповіла голова суду Олена Танасевич, приблизно 76 тис. грн на місяць, але це без урахування податків. Антикорупційні експерти вважають, що подібний рівень зарплати утримає людей у мантіях від хабарів.
Юристка Анна Маляр зазначає: судді ВАКС матимуть чітку спеціалізацію — складні фінансові схеми з "віджиму" держкоштів. І це має зробити боротьбу з корупцією якіснішою, адже зараз подібні справи розглядають судді звичайних райсудів, які паралельно розривають шлюби або приймають рішення у справах про грабежі.
"Очевидно, що у ВАКС не буде 100% обвинувальних вироків", — наголошує Олена Щербан, учасниця правління Центру протидії корупції (ЦПК), який брав участь у розробці антикорупційної реформи. "Але і не буде тієї ганьби, яка була в райсудах", — додає експертка.
Н а додачу до будівлі банку ВАКС отримав одразу 3,5 тис. cправ, за якими він мав би винести рішення. Саме стільки, як виявилося, підпадає під його юрисдикцію за чинним законодавством, а саме — за десятьма статтями Кримінального кодексу, що присвячені різноплановій корупції.
"Ми підрахували: якщо всі ці справи перейдуть до ВАКС, він ляже", — каже Щербан. Рік піде тільки на підготовчі засідання, а вердикти можна чекати нескінченно.
Зеленський вирішив виправити ситуацію: голова держави подав до ВР законопроект, який передбачає, що ВАКС отримає лише ті справи, якими займалися НАБУ і САП. Зараз таких небагато — дві сотні. Всі інші численні розслідування вели СБУ, Нацполіція та ГПУ, а їхніми фігурантами могли бути і не топ-чиновники. 10 вересня парламент схвалив президентський законопроект у першому читанні.
Антикорупційний комітет Ради ще і погодив інший документ авторства Зеленського — про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Цю статтю в лютому, ще за Порошенка, Конституційний суд визнав не відповідною Основному Закону.
Нинішній президент пропонує, аби відповідальність усе ж наставала, якщо в корупційній схемі фігурує понад 14 млн грн. Документ у першому читанні вже схвалила Рада.
Щоправда, позитив цієї новації може зіпсувати її ж негатив. Висока планка виводить більшість справ НАБУ з-під кримінальної сфери, шкодує Ярослав Юрчишин, перший заступник голови антикорупційного комітету ВР і представник партії Голос. "Нам до кінця не пояснили, чому все робиться саме так, - додає він. — Думаю, це якась політична домовленість Офісу президента (ОП)".
Із точкою відліку в 14 млн грн суду уникне, наприклад, Костянтин Кулик, колишній прокурор зони антитерористичної операції, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні.
Але Галина Янченко, заступниця голови антикорупційного комітету і представниця президентської Слуги народу (СН), пообіцяла НВ, що потрібні для роботи ВАКС законопроекти завжди знайдуть підтримку в сесійній залі.
Сама вона сподівається, що новий орган за рахунок скорочення "непрофільного" навантаження зосередиться на важливих справах. За словами Янченко, зараз засідання судів загальної юрисдикції з антикорупційних справ у середньому відбуваються раз на місяць, а їх тривалість складає 30 хвилин. "Із такою інтенсивністю роботи вердиктів можна чекати десятиліттями", — каже депутат. ВАКС, на її думку, зможе працювати помітно швидше.
В меді нового суду є ложка дьогтю: деякі опитані НВ юристи бояться, що ВАКС може стати знаряддям у руках ОП, яким команда голови держави стане нищити політичних конкурентів. Таку думку, зокрема, висловив Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії Кравець і партнери.
Схожої думки дотримується і Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дім демократії. Мовляв, Зеленський любить влаштовувати показову прочуханку чиновникам, і було б добре, аби подібні шоу не мали продовження у стінах ВАКС.
А ще експерти хотіли б, аби новий орган визначив для себе правильний вектор роботи — не кількість, а якість розглянутих справ. "Критерій успішності суду — не стільки посадки, скільки сума повернутих грошей, — каже Юрчишин. — Адже корупційні злочини — це насамперед економічні злочини".
НВ спільно з експертами ЦПК відібрав вісім справ, які покажуть ефективність роботи ВАКС. Більшість із них потрапить до нового органу зі звичайних райсудів
Справа Миколи Мартиненка
Н АБУ підозрює близького до колишнього прем'єра Арсенія Яценюка ексдепутата Миколу Мартиненка (колись керував енергетичним комітетом ВР) у заволодінні грошима держкомпаній Енергоатом і Східний ГЗК. У першому випадку йдеться про 6,4 млн євро, в другому — про $17,3 млн.
Шевченківський райсуд Києва почав слухати справу Мартиненка у травні 2018 року. Але якщо спочатку засідання проходили щотижня, то тепер — значно рідше. У підсудного вже навіть закінчився термін дії запобіжного заходу — фактично він вільний.
Справа Руслана Журила
С АП звинувачує Руслана Журила, екскерівника державної Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), у продажі титанової руди компаніям-прокладкам із Австрії та Великої Британії за заниженими цінами. Ті натомість торгували нею вже за ринковою вартістю. Таким чином із рахунків ОГКХ протягом 2014-2016 років вивели майже 300 млн грн.
Справу неквапливу слухав Солом'янський райсуд столиці з січня 2017 року. Крапку в справі Журила суддям заважали поставити найнесподіваніші обставини — наприклад, перебої з електрикою в будівлі суду.
Справа "картатої ковдри"
Д етективи НАБУ, які свого часу заледве затримали колишнього головного податківця країни Романа Насірова, впевнені: протягом 2015-2016 років той без підстав видав розстрочку на сплату податків компаніям ексдепутата Олександра Онищенка. Збитки держави становлять близько 2 млрд грн.
Справу з березня 2017-го розглядав Солом'янський райсуд Києва — він же і передасть її до ВАКС. Водночас на окремому слуханні Окружний адмінсуд столиці вже виправдав Насірова, а ексголова ДФС за час процесу встиг через суд поновитися на посаді та навіть взяти участь у президентських виборах.
Бурштинна справа
К олишній депутат від БПП Борислав Розенблат і його колега з Ради восьмого скликання Максим Поляков, який входив до фракції Народного фронту, фігурують у "бурштинній справі", що прогриміла всією країною. НАБУ і САП встановили, що ця пара вимагала від якоїсь іноземної компанії гігантську винагороду за право видобутку бурштину в Україні. Розенблат нібито навіть отримав $200 тис.
Розслідування тривало три роки, в ньому брала участь спеціальна агентка НАБУ Катерина, яка працювала під прикриттям. Після довгої судової плутанини, що почалася у жовтні торік, справа Розенблата і Полякова виявилася у Печерському райсуді столиці. Тепер вона повинна потрапити у ВАКС.
Газова справа
Н ародного депутата восьмого скликання Олександра Онищенка антикорупційні органи звинувачують у створенні корупційних схем навколо держкомпанії Укргазвидобування. Завдяки їм він, на думку слідства, вивів понад 740 млн грн держкоштів, а загалом завдав державі збитків у розмірі 1,6 млрд грн. Онищенко, не чекаючи арешту, виїхав із країни ще у 2016 році. А його справа все ще жива, і рішення в ній немає — з лютого нинішнього року процесом займався Печерський райсуд Києва.
Одеська справа
С АП і НАБУ давно намагаються відправити одеського мера Геннадія Труханова за ґрати. Його звинувачують у заволодінні 185 млн грн із міського бюджету. Але 9 липня цьогоріч Малиновський райсуд Одеси виправдав Труханова: мовляв, деякі докази САП виявилися, на думку суддів, недійсними. Тепер САП оскаржить рішення першої інстанції у справі Трухановома в апеляційній палаті ВАКС.
Справа Дениса Антонюка
Д енис Антонюк, колишній топ-менеджер авіакомпанії МАУ, очолював Державну авіаційну службу протягом 2014-2015 років. НАБУ з'ясувало, що чиновник, діючи в інтересах МАУ, відмовив компанії Українсько-середземноморські авіалінії у праві польотів. Збиток компанії склав, за даними експертизи, 750 тис. грн.
Справа надійшла до столичного Печерського райсуду ще у вересні 2016-го і розглядається досі. Антонюк навіть встиг рішенням Окружного адмінсуду Києва повернути собі посаду голови Державіаслужби. Втім, виконувати свої обов'язки він так і не почав.
Справа Шпаків
К олишній депутат Василь Шпак і його син Микола, як стверджують слідчі антикорупційні органи, вивели з держкомпанії Украгролізинг, якою вони послідовно керували, 110 млн грн.
Справу вела Генпрокуратура, але в липні 2016-го за неї взялося НАБУ. Тоді ж матеріали розслідування потрапили до столичного Печерського райсуду, який так і не виніс у ній рішення.
Медійну програму в Україні фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і виконує міжнародна організація Internews.
Виготовлення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID Медійна програма в Україні, який виконує міжнародна організація Internews. Зміст матеріалів є винятково відповідальністю організації та необов’язково відображає погляд USAID, уряду США та Internews.
Internews — це міжнародна некомерційна організація в галузі розвитку засобів масової інформації з адміністративними центрами в Каліфорнії, Вашингтоні та Лондоні. Наша місія полягає в тому, щоб шляхом зміцнення місцевих засобів масової інформації в усьому світі надати людям новини та інформацію, яких вони потребують, створити можливості залучення ресурсів і громадян, щоб їхні голоси почули. В Україні ми є основним гравцем у сфері розвитку незалежного медіапростору із 1993 року. Нашими головними партнерами є провідні медіаорганізації, телерадіомовники, асоціації та інститути з розвитку незалежних медіа.