Стратегія швидкого зростання

Саме економіка є больовою точкою для України — тією сферою, де досягнуто критично мало і звідки надходять основні загрози

Валерій Пекар, підприємець,
викладач Києво-Могилянської
бізнес-школи, співзасновник
платформи Нова країна

С удіть самі. У військовій, дипломатичній, внутрішньополітичній сферах є безумовні успіхи. Ворог зупинений, армія модернізується, в дипломатичному протистоянні з агресором на стороні України практично весь світ. За чотири роки вдалося уникнути великих соціальних потрясінь і почати перезавантаження — зі змінним успіхом — практично всіх основних інститутів держави.

У той же час в економіці значних успіхів немає, а негативні явища накопичуються. Хоча саме економіка служить джерелом ресурсів та для війни, і для соціального світу, і для реформ. Саме бідність є основною причиною глухого невдоволення, яке в будь-який момент може вилитися на вулиці.

У 2014 році економіка отримала сильний удар, що валить з ніг: війна, втрата традиційного російського ринку, окупація Донбасу і анексія Криму, багацько переселенців. І відтоді не оговталася від нього.

Мляве економічне зростання на рівні приблизно 2,5% після такого удару означає, що для відновлення втраченого добробуту рівня 2013 року знадобиться ціле покоління. Однак є проблема серйозніша. Низьке зростання зазвичай супроводжується стабільністю цін, у нас же ціни ростуть. На горизонті маячить найнеприємніше — стагфляція, тобто стагнація в поєднанні з інфляцією. Низьке зростання економіки, високе зростання цін і високе безробіття — найбільш вбивче поєднання чинників. Саме тому Нацбанк нещодавно підвищив облікову ставку, посилаючи сигнал уряду, парламенту і суспільству: Х'юстон, у нас проблеми. Діагноз відомий: занадто сильне втручання держави в економіку, підвищення соціальних зобов'язань в умовах поганого бізнес-клімату, що стримує ділову активність.

Мої поїздки по країні і зустрічі з місцевим бізнесом в різних містах чітко вказують на кілька ключових больових точок і точок зростання.

Найважливішою больовою є безпека бізнесу. Безліч силових структур під усілякими приводами фактично займаються збиранням данини і загрожують в будь-який момент зруйнувати щоденні бізнес-процеси. Давно варто ліквідувати всі економічні підрозділи силових структур і створити єдину службу фінансових розслідувань — не силовий, а аналітичний орган.

У світі повно країн, що показали стрімкий економічний прорив всього за 15-річний інтервал: Південна Корея та інші "азіатські тигри" у 70-ті, Ізраїль у 80-ті, Польща і багато інших країн Східної Європи в 90-ті. Але це не трапляється саме собою. Потрібні рішучі кроки.

У нашому випадку лише кілька продуманих, але сильних рішень дозволять запустити швидке зростання і вивести Україну в число привабливих економік. Це прискорена прозора приватизація: більшість держпідприємств вже давно не представляє стратегічного інтересу і може бути негайно продано через електронні аукціони (що дозволить, до речі, звільнити величезну кількість чиновників, зайнятих сьогодні управлінням держвласністю). Це земельна реформа: прийняте багато років тому тимчасове рішення про мораторій постійно продовжується на догоду місцевим "баронам", а тим часом тіньовий ринок землі прекрасно функціонує. Це введення податку на виведений капітал замість фактично непрацюючого податку на прибуток: одночасно і стимул для інвестицій, і удар по корупції, оскільки саме тут сьогодні зосереджене свавілля податківців. Це рішуча дерегуляція, оскільки 95% нормативних актів незрозуміло що і навіщо регулюють. Це реформа оподаткування праці: сьогодні пострадянська система стримує розвиток нової економіки, в якій саме високооплачувана творча праця є основною статтею витрат.

Нинішня політична еліта вже почала готуватися до наступних виборів і вибрала стратегію високих соціальних зобов'язань. Підвищені зарплати і пенсії, активні соціальні реформи повинні довести виборцям, що влада піклується про них. В умовах стагфляції ця стратегія завершиться провалом. Стрімке зростання цін швидко з'їсть всі підвищення і зажене бідних в ще більшу убогість. Ці люди стануть легкою здобиччю популістів, які очолять багатотисячні демонстрації голодних, чітко вказуючи їм ворога. Все закінчиться швидко і дуже болісно.

Додайте до цього величезні виплати за зовнішніми боргами в найближчі роки і ви побачите, що нам потрібне прискорене економічне зростання — 6-7-8% в рік і навіть більше. Інакше з ями не вибратися. І починати потрібно негайно.