Столиця людей

У Києві ударними темпами змінюють громадські простори. У підсумку завдяки грошам мерії і тиску активістів Київ став помітно більш дружелюбним

Галина Корба

Б уднього вечора в київському парку Наталка, відкритому в травні цього року на Оболонській набережній, багатолюдно. По брукованих доріжках їздять велосипедисти і ролери. Адепти більш спокійного відпочинку розстелили підстилки і організували пікніки на чистих газонах. Або ж зайняли — разом з нащадками — дитячі і спортивні майданчики, альтанки. Для синефілів тут окрема розвага — літній кінотеатр.

Лише кілька місяців тому всього цього не було. Було інше — занедбане урочище біля самого берега Дніпра.

Тепер же сам київський мер Віталій Кличко назвав Наталку "золотим стандартом" для столичних громадських просторів, порівнявши його з лондонським Гайд-парком.

Висока оцінка градоначальника невипадкова — столична влада чимало вклалися в створення парку. І тепер готові демонструвати його, як наочне підтвердження власної успішності.

Втім, головними ідеологами унікального для Києва проекту стали не можновладці, а десяток небайдужих городян з громадської організації Парк Наталка. Союз дуже різних людей — від професійних архітекторів до бізнесменів — три роки тривав до створення парку мрії. "Коли ми починали, тут був смітник і наркопритон. Ні лавок, ні освітлення, — згадує Наталя Чорногуб, глава правління організаціі.— Ми не знали жодного представника влади і насилу заручалися підтримкою місцевого населення".

Активісти оббивали пороги столичної мерії та Оболонської райдержадміністрації, а також влаштовували в занедбаному парку акції і фестивалі — аби привернути до цього місця побільше уваги.

І в підсумку домоглися свого. Мерія вклала 50 млн грн в реконструкцію перших 7 га з тих 42 га, які займає урочище. До кінця року на повноцінний громадський простір перетворять ще 19 га тутешніх заростей. "Цей парк показує, що можна самостійно налагодити комунікацію з владою і знайти спонсорів, — каже Ігор Шороп, глава організації Парк Наталка.— Громадянське суспільство стало сильнішим і може донести потреби людей наверх. Це головна перемога".

Столичні жителі все частіше змушують місцеву владу звернути увагу на свої потреби. І під цим натиском команда Кличка за останні два роки ударними темпами удосконалює транспортну інфраструктуру і громадські простори. В результаті місто оновлюється: на місці знесених МАФів з'являються сквери, ремонтуються парки і територія уздовж набережних. Цього року мерія має намір побити торішній рекорд по ремонту автомобільних доріг, а на найближче майбутнє Кличко і Ко планують велику реконструкцію Контрактової площі і будівництво нової лінії метро на Троєщину.

У більшості випадків до облаштування громадських просторів адміністрацію міста підштовхують активісти, але те, що мерія готова на такий запит відповісти, — вже прогрес, впевнений Олександр Сергієнко з Інституту міста. "У Києва є унікальний природний ландшафт, який останні 100 років використовувався неефективно, — говорить експерт. — У той час, коли публічні простори, парки і пішохідні вулиці вигідні для економіки і потрібні для суспільства. Це відповідь на питання, для кого взагалі це місто: для автомобілів чи для людей".

З літа цього року Київ "завагітнів" новим масштабним проектом: комунальна влада вигнала з Контрактової площі автомобілі та МАФи. З серпня весь її простір плюс вулиця Сагайдачного, що веде до Поштової площі, стали пішохідними. А на місці колишнього хаосу кіосків з'явився значний рекламний щит з докладним описом плану реконструкції головної площі Подолу.

Проект під назвою Київська вітальня групи столичних архітекторів переміг на відкритому конкурсі ще два роки тому. Але його реалізація стартувала лише цього літа.

Поки транспортні обмеження тут лише тестуються — якщо все вийде, влада обіцяє вже цього року взятися за справу серйозно. Простір Контрактової озеленять, облаштують комфортні зони публічного відпочинку, перебудують виходи з метро. А ще реконструюють будівлю Гостиного двору, який Кличко пообіцяв повернути в комунальну власність.

Всі ці зміни націлені не стільки на туристів, скільки на самих киян. Саме такі стильні "тусовочні" місця грають найважливішу роль в розвитку суспільства, впевнений Влодко Зотов, архітектор і співавтор проекту реконструкції Контрактової. "Головна особливість тоталітарних держав — це відсутність нормальних пабліків, — пояснює він.— Для становлення суспільства важливо, щоб можна було вийти з дому і опинитися в комфортному середовищі, відчувати себе людиною, відпочивати, займатися спортом, а головне — комунікувати з собі подібними".

Громадянське суспільство стало сильнішим 
Ігор Шороп, голова ГО Парк Наталка

Родзинкою оновленої Контрактової стане підземний археологічний музей, де можна буде побачити залишки давньоруського дерев'яного міста, виявленого тут археологом Михайлом Сагайдаком ще в 1980-х, під час будівництва метро. "Це єдине збережене майже в ідеальному стані місто такого типу на глибині всього 12 м. Там є вулиці, будинки, фундаменти. За цінністю воно рівнозначне Мачу-Пікчу", — говорить архітектор Віктор Герасименко, ще один з авторів проекту реконструкції. Музей — дорогий і трудомісткий проект, тому він з'явиться на площі в останню чергу, як вишенька на торті, додає архітектор.

Основні роботи по реновації Контрактової комунальники завершать до кінця 2018 року, прогнозує Володимир Прокопів, заступник столичного мера і секретар Київради. Суму, яку зажадають новації, в мерії поки не називають. Однак вона точно буде немаленькою.

Всі останні масштабні проекти благоустрою громадських просторів в столиці обходилися міській скарбниці в мільйони гривень. Зокрема, фонтани на Русанівці, відкриті цього року, коштували 6 млн грн, а облаштування тутешньої набережної — ще 7 млн грн.

Восени в Києві стартує реконструкція Гідропарку, який Кличко вже пообіцяв зробити українським Діснейлендом. На свій "мультяшний парк" місто виділило 11 млн грн.

І цими витратами справа не обмежиться. Влітку 2017-го в столиці відкрили першу чергу реконструйованого парку Кіото, а до травня 2018-го влада збирається провести реконструкцію зеленої території Володимирської гірки. Крім того, публічним простором стане також перший поверх столичної мерії з open space для відвідувачів, прозорими кабінетами для зустрічей з чиновниками, дитячою кімнатою і кафе. Площу перед мерією озеленять, поставлять лавки та інформаційні стенди про життя міста.

Втім, куди більше уваги столична влада приділяє дорогам. Без розвиненої транспортної інфраструктури досягти європейських стандартів Києву не вдасться, визнають в міській адміністрації.

У 2016 році столична влада капітально відремонтувала 200 км міських доріг з загальних 1.660 км. За підсумками 2017-го в мерії збираються перевищити цей показник, відремонтувавши ще приблизно 300 км. На це вже витратили близько 0,5 млрд грн.

А попереду — великі плани. Мерія хоче розвивати трамвайний транспорт. Також там планують побудувати нову розв'язку замість зруйнованого Шулявського шляхопроводу. А ще — створити велику кільцеву дорогу і до 2022 року закінчити багатостраждальний Подільсько-Воскресенський міст через Дніпро вартістю 7,5 млрд грн.

Вперше за останні чотири роки мерія повернулася і до теми метро. На правому березі команда градоначальника планує продовжити існуючі лінії до Новобіличів і Виноградаря, відкрити станцію Львівська брама і другий вихід станції Вокзальна.

Але головне — перспектива з'єднати Троєщину з цивілізацією: за словами Прокопіва, місто вже знайшло інвестора, який викладе 50 млрд грн на створення Подільсько-Вигурівської гілки (з'єднає Троєщину з правим берегом і включатиме 14 станцій). Гроші, мовляв, готова дати китайська компанія China Railway International Group (CRIG). Справа за Кабміном: той повинен тепер укласти відповідну міжурядову угоду з Китаєм.

"Проекти на кшталт будівництва метро — дороге задоволення, але без цього ніяк, — каже Сергієнко.— Це так само необхідно, як подача гарячої та холодної води".

Реалізувавши всі ці плани, команда мера буквально вдихне нове життя в місто, впевнені експерти. Столиця позбудеться транзитних вантажних машин, стане більш дружньою до пішоходів.

У плані розвитку інфраструктури влада може похвалитися певною системністю. Однак з громадськими просторами справа йде не так добре. Реконструкція окремих парків і площ — не частина цілісної стратегії, а скоріше точкові проекти, вважає Арсеній Фінберг, засновник туристичного стартапу Цікавий Київ. "Якби в місті був серйозний план розвитку на 25-30 років, було б і чітке розуміння, де і які простори повинні бути, що і як потрібно змінювати, — пояснює спеціаліст.— Але у нас адміністрація не займається глобальними питаннями, а скоріше підтримує низові ініціативи".

Навіть концепцію публічного простору на першому поверсі мерії розробили активісти громадської організації Агенти змін, яка, по суті, розробила технічне завдання для проекту.

Агенти змін відзначилися і іншими важливими ініціативами щодо облаштування міста. Наприклад, на волонтерських засадах створили найдетальнішу і повну карту основного міського транспорту в Києві, яку вже два роки використовує метрополітен. "Агенти" розробляють і адресні таблички в єдиному стилі, навігацію в метро, на станціях міської електрички і найпопулярніших столичних велосипедних маршрутах.

Запит суспільства на розвиток громадського простору шалений
Володимир Прокопів, заступник мера Києва

Ця ж організація спільно з найбільшим пошуковиком нерухомості Lun.ua замахнулася на ще більш масштабний проект — Київський стандарт. Це набір рекомендацій для забудовників і архітекторів: як будувати житлові комплекси з готовими громадськими просторами у вигляді затишних дворів, а не безликі кам'яні джунглі з нескінченними парковками. "Ми хочемо довести забудовникам, що робити правильно — економічно вигідніше, ніж робити так, як зараз, — пояснює активіст організації Юрій Грановський.— Довести покупцям, що незагромаджений машинами двір — це норма. І що його можна використовувати як продовження своєї квартири, а не як місце, яке потрібно швидко пробігти по дорозі з роботи додому".

Мислити подібним чином і замахуватися на схожі проекти у столичної влади поки не виходить. Але Прокопів запевняє: це тимчасово. Мовляв, на своїй останній сесії Київрада звернулася до парламенту з проханням змінити закон про регулювання містобудівної діяльності. Якщо Верховна рада прислухається до цієї ідеї, муніципальна влада зможе впливати на зовнішній вигляд житла, що будується та прилеглої інфраструктури. Це дозволить не просто виправляти в міру можливості вже наявні проблеми з публічним простором в спальних районах, а відразу створювати готові пабліки і якісне житло.

"Запит суспільства на розвиток громадського простору шалений, — говорить заступник мера.— Але у нас немає ревнощів, що ініціативи надходять знизу. Ми пишаємося цим і робимо все, щоб цей запит задовольняти".