Не як у Трампа. Як проходить будівництво скандальної Стіни на українсько-російському кордоні

Події

10 квітня 2019, 18:01

Прикордонний проект Стіна готовий майже на третину. Державна прикордонна адміністрація станом на 2019 рік витратила 1 мільярд 300 млн гривень на будівництво фортифікаційних споруд на українсько-російському кордоні. 

Проект Європейський вал, також відомий як Стіна, має підвищити рівень безпеки на кордоні України з Росією. Його представив Арсеній Яценюк у часи свого прем’єрства у 2014 році.

Пізніше проект фігурував у низці корупційних скандалів, які розслідують правоохоронні антикорупційні органи. У 2017 році правоохоронці затримали вісім осіб, підозрюваних у розкраданні коштів, призначених для реалізації проекту Стіна.

Завершити будівництво Стіни обіцяють у 2021 році

Завершити будівництво Стіни обіцяють у 2021 році. Про це Слідство.Інфо розповів прес-секретар Державної прикордонної служби Олег Слободян.

За його словами, Стіна мала обійтися державі у 4 мільярда гривень. Завершити проект планували ще в 2018 році. За планом, щороку на проект мало виділятися трохи більше 1 мільярда гривень.

Проте, як він наголосив у коментарі Радіо НВ, фінансування одразу почало відставати від плану. І закінчення будівництва кілька разів довелося відтерміновувати.

"Роботи, проведені за ці кошти, пропорційні відсоткам від загальної вартості бюджету. Це не просто загороджувальний паркан чи транспортний рів, це комплекс інженерних фортифікаційних споруд, опорних пунктів, в тому числі сюди входить закупівля техніки. До кожної складової процесу виконано інший обсяг робіт. Проти транспортного рову по всій ділянці українсько-російського кордону прорито більше ніж на 60% […] Але менше зроблено робіт, що стосується технічного обладнання", – повідомив Слободян.

Водночас вже можна говорити про результати від цього проекту, додав він. Так, наприклад, на харківській ділянці, де все працює в комплексі, кількість порушень фактично зведена до нуля.

У 2018 році на будівництво Стіни витратили 500 мільйонів гривень. Гроші, що вже витратили на будівництво, виділяються з державної програми Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону, а також додаткових джерел фінансування.

Не лише стіна

Система може бути досить ефективною, водночас невдала назва проекту дозволяє спекулювати навколо нього, зазначив в коментарі Радіо НВ співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Люди сподіваються побачити таку стіну, як будує Трамп

Люди сподіваються побачити картинку такої стіни, як будує президент США Дональд Трамп на кордоні з Мексикою, чи такої, як є в Ізраїлі, зауважив Мельник. Насправді, це комплекс фортифікаційних, технічних споруд спостереження за кордоном. Її мета – не стільки протидія можливій військовій агресії, скільки попередження незаконного проникнення через кордон. 

"Коли буде завершено будівництво, передбачається, що цей комплекс – це не лише стіна, але те, що існувало і до цього, – патрулювання з особовим складом прикордонної служби. Патрульні літаки. Також на оснащення Держприкордонслужби поступають беспілотні апарати. У комплексі – це дозволить 24 години на добу мати повну картину того, що відбувається на кордоні. Якщо йде якесь порушення, групи оперативного реагування можуть у якийсь стислий термін затримати цих порушників або ж попередити проникнення", – наголосив Мельник.

Основне, що впливало на хід та якість будівництва проекту, – це нестача фінансування, додав він.

Мирний час

В активну фазу війни кошти на інженерне обладнання треба було би зосереджувати саме на обладнанні позицій Збройних сил України, висловив свою думку в коментарі Радіо НВ колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко.

Стіна дозволить затримувати невеликі групи порушників

Стіна ж потрібна принципово в мирний час, оскільки забезпечує контроль за кордоном і дозволяє затримувати невеличкі групи порушників.

"Розмова йде під час війни, що у нас 460 і більше кілометрів, які не контролюються, за рахунок того, що там ведуться бойові дії регулярними військами Російської Федерації й сепаратистами. Однак, кошти направлялися на Збройні сили, за які відповідає президент, і прем’єр, і прикордонна служба, під МВС, і бюджету силових структур – сектор безпеки і оборони. І 5% валового внутрішнього продукту ділиться навпіл просто по політичним підходам", – наголосив Романенко.

Водночас Стратегія національної безпеки передбачає, що 3% від ВВП має виділятися саме на сектор оборони, наголосив він.

Держприкордонслужба з 1 квітня відновила будівництво стіни на кордоні з Росією. В 2019 році планується облаштувати 50 кілометрів протитранспортних ровів і 40 пішохідних переходів через складні ділянки. На ці цілі в бюджеті передбачено 400 млн гривень.

Інші новини

Всі новини