Стара пісня про головне
1 січня 1970, 03:00
Мюзикл Ла-Ла Ленд не тільки зібрав рекордну кількість Золотих глобусів і готується зробити те ж саме з Оскарами, але й ознаменував нову еру в історії Голлівуду — еру неокласицизму і повернення до витоків
Олексій Бондарєв
Премія Золотий глобус не бачила такого тріумфу за всі 74 роки свого існування. Мюзикл режисера Дем'єна Шазелла Ла-Ла Ленд був висунутий на премію відразу в семи номінаціях і переміг у кожній з них.
Іншими словами, мюзикл не тільки отримав найбільшу кількість премій за всю історію, але і став рекордсменом за кількістю реалізованих номінацій.
Причому Ла-Ла Ленд захопив всі ключові номінації, перетворивши церемонію на бенефіс Шазелла і його команди. Ла-Ла Ленд отримав нагороду як Найкращий фільм року в категорії Мюзикл або комедія, а також за найкращу режисуру, головну чоловічу і жіночу ролі, сценарій і найкращу пісню.
Критики прийняли фільм із захопленням. Його назвали не тільки найкращою стрічкою 2016 року, але і найкращим мюзиклом з часів культового Чикаго. А деякі критики поспішили оголосити Ла-Ла Ленд поверненням до витоків Голлівуду — коли кіно було не тільки видовищним, але і дуже особистісним.
Голлівуд останніми роками активно пригощає глядачів ремейками і перезапуском старих франшиз. Інколи, як у випадку із Зоряними війнами, це приносить мільярди. Але не вирішує проблему кризи ідей в Голлівуді, зазначають критики.
А Ла-Ла Ленд — це дивовижний приклад переосмислення класичного жанру мюзиклу і вплетення його в канву сьогодення, відзначають вони.
Глядачі виявили рідкісну одностайність із критиками. Історія про кохання між офіціанткою, яка мріє стати актрисою, і піаністом, який марив про порятунок джазу як такого, при бюджеті $30 млн вже подолала позначку касових зборів у $100 млн.
Це при тому, що Ла-Ла Ленд вийшов в американський прокат лише 9 грудня, а у світовий — після Нового року. Так, в Україні мюзикл запущений 12 січня.
Попереду у тріумфальної стрічки ще місяці успішного прокату, причому інтерес до неї підігрівають 11 номінацій на премію Британської кіноакадемії. До того ж, на думку критиків, чимало номінацій Ла-Ла Ленд може отримати на врученні Оскара.
Секрет його успіху в тому, що це гарна картина, що дарує надію, яка вийшла у часи, коли в більшості фільмів немає ні краси, ні надії, упевнений американський кінокритик Мік ЛаСалль.
ТАНЦІ З ЗІРКАМИ: Свій бюджет в $30 млн стрічка Ла-Ла Ленд вже перевищила більше ніж в три рази
Виступаючи на церемонії вручення Золотих глобусів, творець образу одного з ключових персонажів у Ла-Ла Ленді Райан Гослінг сказав, що його премія за найкращу чоловічу роль насправді належить йому рівно в тій же мірі, що й режисерові Шазеллу і актрисі Еммі Стоун, оскільки успіх фільму є плодом їхньої колективної роботи.
Щось подібне зазвичай і вимовляють на таких церемоніях. Але у випадку з Ла-Ла Лендом, вважають критики, слова Гослінга відображають справжній стан речей.
Фільм став результатом ентузіазму молодого режисера, який, по суті, тільки починає свій шлях до голлівудських вершин, і зрілості двох акторів, для яких роки учнівства вже позаду.
31‑річний Шазелл прославився своїм дебютним фільмом Одержимість (2013), в якому демонічний диригент пресує молодого барабанщика. Фільм отримав головний приз фестивалю незалежного кіно в Санденсі.
Вже тоді критики назвали Шазелла новою надією американського кіно. Але ніхто не думав, що його шлях від перемоги в інтелектуальному Санденсі — території, вельми далекій від масового глядача — до тріумфу національного і міжнародного масштабу буде настільки коротким.
З ідеєю Ла-Ла Ленду Шазелл обійшов багато кіностудій. Тривалий час проект відкидали як неперспективний або вимагали радикальних змін у сценарії, наприклад, перетворення головного героя з джазмена на рок-зірку. Шазелл — затятий фанат джазу і сам непоганий барабанщик — навідріз відмовлявся йти на компроміси.
В результаті Ла-Ла Ленд вийшов дуже авторським проектом, несхожим на типові дітища голлівудського конвейєра. Причому Шазелл підійшов до його реалізації настільки творчо, що зміг пробити зазвичай непоборну стіну між артхаусом і мейнстрімом.
У цьому йому допомагав давній друг і соратник Джастін Гурвіц, молодий композитор, який відповідав за музичну сторону Одержимості і написав саундтрек до Ла-Ла Ленду. Саме Гурвіц запропонував запросити на роль друга головного героя джазового піаніста Джона Ледженда. Оскільки піаністом за сценарієм є головний герой, то Ледженд у фільмі грає на гітарі.
А головними соратниками Шазелла стали Гослінг і Стоун. 36‑річний Гослінг знявся вже більш ніж у 80 фільмах і телепостановках. Відносну популярність йому принесли трилери Фанатик (2001) і Відлік вбивств (2002). Але всерйоз про актора заговорили після мелодрами Щоденник пам'яті (2004).
Потім були Ларс і справжня дівчина (2007), Перелом (2007) і Валентинка (2010), розкривши Гослінга як серйозного драматичного актора.
У 2011 році вийшов гостросюжетний Драйв, а в 2013‑му — Мисливці на гангстерів, в яких Гослінг зарекомендував себе в екшен-сценах. Паралельно з цим він блиснув комедійними талантами в Цій безглуздій любові (2011) і Грі на пониження (2015).
Багатьом здалося, що гра на фортепіано, вокал, танці в дусі легенди Голлівуду Джина Келлі в Ла-Ла Ленді — це чергова нова грань таланту Гослінга. Однак насправді актор лише повернувся до витоків.
У дитинстві Гослінг починав саме з танців і співу. Він танцював у балетній трупі і був вокалістом у групі свого дядька, яка виконувала хіти Елвіса Преслі. Пізніше він брав участь у телешоу і навіть співав у дитячому бойз-бенді разом з майбутньою поп-зіркою Джастіном Тімберлейком.
Для Ла-Ла Ленда Гослінгу довелося навчитися лише одному — грі на піаніно. В одному з інтерв'ю він розповів, що до зйомок знав лише кілька акордів. Але Шазелл наполягав на зйомках довгими планами, тому глядач повинен був побачити, що грає сам актор.
28‑річна Стоун зізнається, що, знаючи про танцювальне минуле Гослінга, боялася не відповідати партнерові на зйомках і протягом багатьох місяців щодня займалася з тренером.
За плечима актриси — Прислуга (2011) і Бьордмен (2014), за роль в якому її вперше номінували на Оскар. В перерві між ними вона знялася у двох фільмах Вуді Аллена і двох частинах Нової Людини-павука.
Доля вже двічі зводила її на знімальному майданчику з Гослінгом у фільмах Ця безглузда любов і Мисливці на гангстерів. Однак це були прохідні ролі, а Ла-Ла Ленд став її тріумфом. Стоун замінила в проекті Емму Уотсон, зірку Гаррі Поттера, яка не змогла поєднати зйомки у Шазелла з роботою над іншою картиною. І занурилася в роль на всі 100 %. В одному з інтерв'ю актриса Стоун казала, що кожен день переглядала класичний мюзикл Ті, що співають під дощем, щоб краще відчути характер свого персонажа.
Всі ці зусилля не були даремними. Критики прийняли Ла-Ла Ленд із захопленням. На момент написання цієї статті на порталі Rotten Tomatoes, що складає рейтинг на основі безлічі рецензій у різних виданнях, мюзикл має показник 93% позитивних оцінок.
"Ла-Ла Ленд вдихнув нове життя у в'янучий жанр мюзиклу з вивіреною режисурою, потужними акторськими роботами і незрівнянною чарівністю", — підсумовує всі проаналізовані рецензії редакція порталу.
Практично такий же рейтинг — 93% позитивних рецензій — має Ла-Ла Ленд на іншому порталі —агрегаторі критичних відгуків Metacritic. А рейтинг мюзиклу на одному з найавторитетніших світових кінопорталів IMDb становить 8,8 з 10, і фільм з 62 тис. голосів посідає 21‑е місце в списку 250 найкращих фільмів усіх часів. Він уже випередив такі відомі фільми, як Мовчання ягнят, Сім, Місто Бога і Спасіння рядового Райана.
Кажуть, мюзикл помер. Скажіть про це своїм ногам, коли будете підтанцьовувати під час перегляду Ла-Ла ЛендуПітер Хауелл,
канадський кінокритик
Секрет у тому, що поставлений Шазеллом фільм віддає шану традиціям найкращих голлівудських стрічок 1940‑х і 1950‑х, зазначає американський кінокритик Мік ЛаСалль. "Фільм дуже барвистий, красивий, він запозичує багато технічних прийомів у класики, але в той же час не застряє в минулому, не стає кітчовим", — констатує ЛаСалль.
Ні, Гослінг і Стоун зовсім не тягнуть на нових Фреда Астора і Джинджер Роджерс, вважає Тай Бар, кінокритик газети Boston Globe, натякаючи на те, що центральна танцювальна сцена в Ла-Ла Ленді під нічними ліхтарями стилізована під голлівудську класику і виглядає не так переконливо.
“Але саме це переконало мене в тому, що Шазелл знав, що робить, — констатує Бар. — Гослінг і Стоун не дотягують в професіоналізмі, але вони дуже близькі до глядача. Вони танцюють і співають буквально трохи краще, ніж це зробили би пересічні глядачі".
Про інтимність Ла-Ла Ленду і здатності фільму зачіпати досить особисті струни в душі глядачів так чи інакше говорять багато критиків. Причому американський оглядач Майкл Скотт переконаний: Ла-Ла Ленд здатний зачепити найширшу аудиторію. "Не важливо, хто ви — любитель Зоряних воєн або безнадійний романтик, фанат джазу або той, хто постійно скаржиться, що справжнього кіно вже давно не знімають, Ла-Ла Ленд вам сподобається", — упевнений Скотт.
“Кажуть, мюзикл помер, — підсумовує канадський критик Пітер Хауелл. — Кажуть, мюзикл помер. Скажіть про це своїм ногам, коли будете підтанцьовувати під час перегляду Ла-Ла Ленду".
ПОСПІШАЙТЕ ПОБАЧИТИ: Критики називають Ла-Ла Ленд найкращою стрічкою 2016 року і найкращим мюзиклом з часів культового Чикаго