Склянка води для Жириновського від Собчак

Погляди

1 березня 2018, 15:32

Віктор Шендерович

Російський письменник-сатирик, теле- та радіоведучий

Цей текст – не спроба моралізаторства. Це – лише спроба вгадати, які обрії лібералізму очікують за поворотом

Треба визнати, що вигляд Жириновського, який отримує в прямому федеральному ефірі в обличчя склянкою води, та ще в дні пам'яті Нємцова, дещо спокутує вульгарність всього передвиборчого явища Ксенії Анатоліївни Собчак. Але одне запитання, пов'язане з цим сюжетом, здається мені аж ніяк не риторичним...

Коли, багато років тому, стався архетипний епізод, що ліг в основу сьогоднішнього (а я майже не сумніваюся, що нинішній кидок водою в обличчя Жириновського був підготовлений і цілком осмислений саме в цьому контексті), я міркував про принципову неможливість для пристойної людини дебатувати з цим паном. Саме в силу очевидного парадоксу: Жириновський, плескаючи водою в обличчя опонента, нарощує свій рейтинг (у своєму електораті), а інтелігент, який зробив те ж саме, свій рейтинг (у своєму електораті) обвалює.

Ситуація, в цій парадигмі, свідомо безвиграшна, говорив я, пропонуючи (і практикуючи) в цих випадках гігієнічну дистанцію від об'єкта. Бо на полі вульгарності й хамства його все одно не переграти, а ставши поруч, ти автоматично опиняєшся саме на цьому полі.

Моральний закон всередині Жириновського подібний кантівському небу над головою

І ось – просимо голитися! З боку ліберальних цінностей прийшла особа з сильним розважливим мозком і без інтелігентських комплексів – і урила Жириновського на його хамській території. Будучи при цьому жінкою, що особливо відчутно для тварини. Урила – і, безумовно, збільшила на цьому свій рейтинг!

У цьому й полягає зміна пейзажу.

Бо моральний закон всередині Жириновського подібний кантівському небу над головою: він-то якраз незмінний. А ось наші уявлення про правила змінилися за чверть століття дуже помітно. І як раз в його бік.

"Це початок, панове", – як казав герой Богатирьова в старому михалковському фільмі. Жириновського урили, – тепер залишається перетараторити Шевченка, перевершити безсоромністю Марію Захарову і начистити рило Норкіну. Після цього, якщо я правильно розумію логіку демократичного розвитку, залишиться тільки застрелити на мосту Кадирова.

Цей текст – не спроба моралізаторства (якщо вже ти прийшов у ефір з Жириновським, треба плескати йому в обличчя водою відразу, не чекаючи передбачуваного хамства). Це – лише спроба вгадати, які обрії лібералізму очікують за поворотом...

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини