Якщо США не допоможуть. Шість кроків для України, щоб вижити і стати сильнішою

Уточню:

1. Ми постійно у ролі жертви просимо допомогу (фінансову, військову).

2. Ми часто прямо говоримо про те, що якщо не буде допомоги, то російські танки будуть у Європі.

А якщо Штати не допоможуть, то не будуть нашими союзниками. Нам час дорослішати. Світ жорстокий. Кожна країна думає лише про свої інтереси. Гуманізм, демократія — казка для країн третього світу. Світ бачив десятки прикладів, коли країни з їхніми мешканцями здавалися на догоду своїм інтересам.

У мене досі стоять перед очима кадри, де афганці, що працювали в уряді, який підтримували американці, виявилися покинутими. Перегляньте відео з аеропорту Кабула 2021 року. Тут не може бути оціночних суджень. Є факт. Афганістан перестав бути цікавим США, тож США перейшли на інші проєкти. Багато хто тоді відхід США з Афганістану порівнював із відходом з В'єтнаму в 1973 році, що мав великий резонанс.

США витратили на Афганістан майже $1 трлн. Це дуже багато. Коли вони оцінили, що витрати не можна порівняти з одержуваними вигодами — припинили кампанію. Штати максимально прагматичні. Вони знають свої інтереси та вміють їх співвідносити з необхідними для реалізації ресурсами. Так і відносно до України сьогодні.

Нам не можна ані клянчити ані шантажувати, говорячи, що Штати перестануть бути нашими союзниками. Це їм вирішувати, хто у них союзник, а хто ресурс для досягнення своїх інтересів.

Нам час дорослішати. Світ жорстокий. Кожна країна думає лише про свої інтереси

Оборонна стратегія США від 2022 року прямо вказує, що Китай є головною загрозою для США. Росія ж згадується лише як джерело загроз. На особливу увагу заслуговує звіт Міноборони СЩА за планами Китаю. І в рівнянні, що описує безпеку США, Україна, на жаль, лише одна із змінних. Втім, як і Росія.

Але Росія для США — буфер та демпфер для китайської експансії до Європи. Росія при цьому союзник Китаю, і сьогодні російська економіка все сильніше залежить від Китаю, що створює свої ризики. Сенатор США Ліндсі Грем (республіканець) прямо заявив: «Витративши менше 3% річного військового бюджету США на допомогу у сфері безпеки, Україна зуміла вдвічі скоротити боєздатність Росії». Саме це їм вигідно!

Професор Військового коледжу армії США Джон Негл уточнює його слова, говорячи про 5% бюджету (тільки вдумайтесь). А в потенційній війні США та Китаю Росія, з великою ймовірністю, буде союзником Китаю.

У цій заяві ми бачимо єдину роль, яку нам відводять США: ми є інструментом зменшення військових загроз для США. Все. І немає гарантій, що цей інтерес може бути завтра і з нами не буде того, що сталося із Афганістаном.

Чим довше триває війна в Україні — тим більше часу у союзників НАТО підготуватися до великої війни. А коли будуть готові, що буде з Україною і чи буде вона тоді потрібна?

А інших опцій для нас хіба бути не може? Щоб мати інші опції, потрібно вчитися думати стратегічно, а не тактично. А інші можливості є. І їх багато.

1. Але почнемо з безпеки (Європи). Україна має сьогодні, без перебільшення, найбоєздатнішу армію Європи. Так, зі своїми проблемами, але це сильний актив. І він може бути базою переговорів і зі США та з Європою.

Українці показали ефективність інвестування у цей актив. Але актив потребує перезавантаження. Нам треба показати «0» корупції в армії та на закупівлях. Показати ефективну стратегію. Не лише наступу, а й оборони (що у нас із оборонними спорудами?). І тут дуже важливо бути домовоспроможними. Якщо ми розуміємо, що без допомоги США нам не впоратися, але потрібно і «прогнутися», чітко виконувати рекомендації партнера.

2. Оборонно-промисловий комплекс. Невипадково навіть The Economist написав, що Україна змінює правила гри на полі бою. Кількість та різноманітність дронів, їхня ефективність, засоби РЕБ, антиРЕБ. Це нове слово для воєн майбутнього. І це також потужний актив у формуванні партнерств. У майбутній війні 2027 року (як пишуть військові аналітики), Штатам буде потрібна сильна перевірена армія та величезні запаси різних типів озброєнь. А Україна сьогодні — це один великий R&D (Research and development), де у питання виробництва нових оборонних технологій залучені майже всі великі компанії. Більше того, Україна все ще має хорошу інженерну школу та технарів, які так потрібні для масштабування нових виробництв сучасних типів озброєнь.

3. Критичні матеріали. США залежать на 50% або більше від своїх потреб у мінералах у 26 із 32 найважливіших корисних копалин, дані за якими публікує Геологічна служба США за 2022 рік. Це означає, що 81% найважливіших корисних копалин, які споживають США, в основному видобувається за кордоном. Що ще гірше, із цих 26 Китай є основним джерелом для 11 з них.

Зокрема, США критично залежні від:

— Титану, раніше до 50% вони отримували з Росії. Китай тут є найбільшим виробником титанової губки та порошку, що застосовується у 3Д друку.

— Літію, що застосовується для накопичувачів енергії.

— Арсеніду галію — застосовується для виробництва напівпровідників, лазерних діодів та сонячних панелей. Тут є критична залежність від Китаю.

— Германію — застосовується для виробництва напівпровідників і резисторів. Залежність від Китаю — критична.

Щодо України. ООН вважає, що в Україні зосереджено 5% світових запасів критичних матеріалів. Ми маємо значні запаси титану, урану, літію, галію, германію, графіту. Це — не повний список. Але вже його достатньо для того, щоб запрошувати США в партнерство для розробки так важливих Америці родовищ!

4. Енергетика. Крім згаданого вище урану, Україна має потенційно найбільші запаси газу в Європі і досить великі запаси нафти. Раніше я писав, що американцям вигідніше добувати газ в Україні та використовуючи українську ГТС постачати його до Європи, ніж везти морем свій скраплений газ. Нафта — ресурс, попит на який зберігатиметься наступні 10−15 років. Це не лише моторне пальне, це ресурс для нафтохімії.

5. Торгові шляхи. США є основним контролером міжнародних торговельних морських шляхів. Це один із найважливіших інструментів контролю глобальної економіки. Але окрім морських шляхів є сухопутні. Проєкт Китаю «Один пояс — один шлях» сьогодні заморожений через війну в Україні. Принаймні, його євразійська частина. В України через війну з’явилася некомфортна роль «глухого кута Європи». Це — якщо дивитися на схід. А якщо дивитися з півночі на південь, то Україна розташована в центрі Скандинаво-Індійського коридору, де балто-чорноморський — лише короткий відрізок.

Нагадаю, Індія зростає сьогодні набагато швидше, ніж Китай, і є його конкурентом. І подібний проєкт (його розвиток та контроль) може бути ще однією базою для партнерства.

6. Напівпровідники. Не зупинятимуся, але нагадаю, що Україна вже включила стратегію напівпровідників до своєї інноваційної стратегії. І Україна має потенціал більше, ніж Польща в цьому напрямку.

Це лише невелика частина потенційних зон співробітництва. Його можна розширити і металургією та машинобудуванням та космонавтикою та авіацією та розвитком нових технологій. Як то кажуть, було б бажання.

Повторюся, американці прагматичні, вони мислять національними інтересами. А наш національний інтерес сьогодні - вижити і стати сильними! Що неможливо без такого сильного партнера, як США.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV