США мусять зробити вибір

Погляди

18 вересня 2018, 11:03

Фредерік Кемп

Президент і головний виконавчий директор Atlantic Council

Ласкаво просимо до нової ери перегонів наддержав

У той час як рішення адміністрації Трампа запросити китайську делегацію на новий раунд торговельних перемовин дало інвесторам хвилинку перепочити від економічного конфлікту, що розростається, ці новини не мають відволікати від нової реальності, де вже довгий час відбуваються переломні події.

У Стратегії національної оборони США-2018 зазначено, що повернення до великих міждержавних змагань з Китаєм та Росією становить найбільший виклик для безпеки та економічного благополуччя країни. Проблема, задекларована у цій відносно простій заяві, полягає в тому, що хоч нині й відбувається перевірка політичних систем та ідеологій, ця гра з нульовим результатом проходить у глобальній системі взаємозалежностей куди більш складних, аніж у часи Холодної війни.

Як це працює на практиці можна було спостерігати минулого тижня на прикладі історичної участі Китаю в одних із найбільших військових навчань, які коли-небудь відбувалися в Росії. Очевидно, що виходячи-заходячи в торговельний конфлікт з Пекіном, президент США Дональд Трамп підкреслив існування актуальної дилеми – як боротись з усе більш агресивним Китаєм. Це стало одним із факторів, що впливає на формування торговельного перемир’я між США та Європою, а також потенційної енергетичної угоди з Філіппінами.

Неоавторитаризм стає все більш популярним

Те, що перед нами розгортається – якщо у вас достатньо часу, щоб збагнути те, що часто нагадує не зв’язані між собою рішення, події та катастрофи – в стилі плутаної нової ери. На її формування впливають економічні змагання між демократичними та автократичними системами, політичні тенденції на кшталт націоналізму та популізму, а також безпрецедентні технологічні зсуви, а особливо штучний інтелект, що зачепить кожен аспект нашого життя та суспільство загалом.

У моменти, коли глобальні тектонічні плити зміщуються з непередбачуваними наслідками, рішення, що приймаються лідерами, стають надважливими. Очевидними політичними персонажами для спостереження є китайський лідер Сі Цзіньпін, російський Володимир Путін та американський Дональд Трамп. У багатьох частинах світу Сі зміщує США, Путін шкодить останнім як усередині своєї країни, так і за кордоном, а внутрішньодержавні проблеми президента Трампа та сформований під впливом гасла «Америка передусім» перегляд міжнародної ролі США перетворюється на хмару, яка ставить під сумнів економічну надійність глобального лідерства.

Проте під цим верхнім шаром є країни та гравці, доленосна поведінка яких матиме величезне значення в силу того, що вони становлять собою для глобальної та регіональної стабільності. У своєму регіоні це Саудівська Аравія, Іран та Туреччина. Рішення вийти з ЄС та санкції, накладені минулого тижня Європарламентом на Угорщину, – це лише дві з численних причин для хвилювань щодо стабільності демократій, які були партнерами Америки протягом останніх 70-ти років.

Те, перед чим стоїть Америка, говорить Томас Райт з дослідницького центру Brookings Institution у The Atlantic, – це «ідеологічний виклик, який затьмарює усе, з чим зіштовхувались США протягом Холодної війни. У ті часи комунізм ніколи не мав реальної політичної підтримки. Сьогодні ж неоавторитаризм стає все більш популярним…Американці мусять збагнути, як зберегти свободу вдома, сприяти політичним та технологічним зсувам, і в той же час протистояти наддержавам-суперникам».

Як американські лідери після Другої світової війни спромоглись створити підходи, які відповідали тим часам та, зрештою, призвели до формування системи глобальних інституцій та регіональних альянсів, так само мусять сьогодні зробити США, їх друзі та союзники напередодні нової ери глобальних перегонів. Райт правильно підмітив, що нова стратегія має відвести для  США передову роль у формуванні багатосторонньої кооперації та інституцій, включаючи взаємодію з недемократичними силами у питаннях нерозповсюдження ядерної зброї, глобальної економіки та кліматичних змін.

Ця стратегія мусить піти далеко вперед у розумінні недооцінених та все більших загроз для вільних суспільств. «Повоєнна американська стратегія, – підсумовує Райт, – завжди полягала у формуванні атмосфери, яка б створювала можливості та сприяла розцвіту вільних суспільств. Настав час відновити той запал та наміри».

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал опубліковано на Atlantic Council

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини