Соборна площа

З кінця XII століття 90 тис. флорентійців жили в тіні Великого собору Санта-Марія-дель-Фйоре, який одночасно був їхньою найбільшою ганьбою. Архітектори Середньовіччя звели настільки величезну будівлю, що навіть їхні нащадки не змогли спорудити над ним купол. Інженерна думка того часу була безсилою перед таким надзавданням.

Церковна влада пропонувала божевільну винагороду тому, хто зможе його розв'язати. Чекати на спасителя довелося довго. Поки за справу не взявся практично міський божевільний — у всякому разі, саме так сприймали в XV столітті скандального архітектора-самоучку Філіппо Бруноллескі.

Церковники зажадали від Бруноллескі демонстрацію проекту, перш ніж той зможе претендувати на нагороду і на замовлення поготів. Бруноллескі погодився. На початку презентації він запропонував членам комісії звичайне яйце поставити вертикально. Їм це не вдалося. Тоді Бруноллескі розбив верхівку, і яйце залишилося стояти.

— Це рішення занадто очевидне,— обурилися церковники.

— Саме так,— парирував Бруноллескі.

Настільки ж простою виявилася і конструкція купола — найбільшого на той момент у світі. Можливо, Бруноллескі погнали б геть, але його покровителем став найвпливовіший меценат того часу Козіма Медічі.

Геній-самоучка Бруноллескі побудував ще дуже багато того, що увійшло о підручників середньовічної архітектури. З Бруноллескі почалася європейська революція в архітектурі, за що історики називають його батьком раннього Ренесансу.

Утім, доля флорентійського собору і його спасителя Бруноллескі — це лише одна зі сторінок італійського зодчества. НВ відібрало 10 найвідоміших соборів Італії, кожен з яких здатний розповісти про себе схожу, а то й драматичнішу історію. Саме з них і зіткано Західну цивілізацію, яка дала світові її ренесансну та сучасну естетику.