Дивіться, хто прийшов

Зірка інтелектуальної Америки пояснює, чому відразу чотири країни Європи вже ховають демократію, і застерігає всіх інших

Ірина Ілюшина

Timothy Snyder. On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century 2017

Після розпаду СРСР, коли здавалося, що конституційна демократія зміцнилася в багатьох країнах, американський політолог Френсіс Фукуяма заявив, що історія дійшла кінця. Схоже, він поквапився, пише у своїй гучній книзі (бестселер за версією The New York Times і лідер продажів на Amazon) Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик, фахівець з Центральної та Східної Європи, професор Єльського університету.

В даний час демократичні держави руйнуються в Росії, Угорщині, Туреччині та Польщі, їх лідери ліквідують громадянські свободи, затикають рот критикам і пригнічують незалежні інститути. І ці потенційні диктатори користуються підтримкою широких мас. Подібний процес цілком може початися з появою режиму Дональда Трампа в Сполучених Штатах, попереджає Снайдер.

Він звертає увагу на те, що спочатку влада майбутнім недемократичним лідерам зазвичай надається добровільно — через безтурботність або байдужість більшості, і задовго до того, як диктатор зажадає повного послуху.

"Це політична трагедія", — пише Снайдер.

Навмисне збіднення мови і повне підпорядкування її своїм цілям — ще одна риса диктаторських режимів. Протягом своєї передвиборної кампанії Трамп постійно використовував звуження мови. І зараз його президентство формується методами телебачення, Twitter і YouTube.

Обмежена мова не допускає нюансів, в цьому світі є тільки чорне і біле і "хто не з нами, той проти нас" — публіці не пропонується вибір концепцій, необхідних для роздумів про минуле, сьогодення і майбутнє.

Ми увійшли в епоху "постправди" і "альтернативних фактів", коли на кожному лежить відповідальність верифікації почутого. І коли влада намагається знищити легітимність фактів, автор пропонує озброїтися філософією Вацлава Гавела "жити в істині", а також прислухатися до думки авторитетних людей, які говорять правду, — вчених, громадських діячів, журналістів.

Снайдер пише про силу "маленьких" людей і їхніх рішень перед обличчям руйнування правового суспільства. Наприклад, зоровий контакт і коротка розмова ні про що з незнайомцем дає відчуття приналежності до групи і громадянства. Тому в колишніх диктатурах і існують проблеми з подібною товариськістю і побутовою ввічливістю: там чужим не довіряють.

Автор закликає захищати інститути громадянського суспільства — вільний суд, конституцію, парламент, вільну пресу і незалежні організації. А ще побоюватися воєнізованих формувань: щойно влада починає створювати нову "поліцію" або будь-яку іншу силову структуру з незрозумілими або дублюючими вже існуючі структури функціями, це необхідно припиняти.

Adam Rutherford. A Brief History of Everyone Who Ever Lived: The Human Story Retold Through Our Genes 2017

Діти тата Карла

Хто доводиться спільним предком для всіх сучасних європейців

Л юдські геноми варто читати не як інструкцію до кожного з нас, а як історію людства. Так вважає Адам Рутерфорд, британський вчений, письменник і телеведучий.

У наших унікальних геномах записана історія народжень, хвороб, війни, голоду, міграції та сексу. Багато сексу, підкреслює Рутерфорд, причому між родичами.

Він пише про те, що якщо стандартний час для одного покоління 25 років, то в однієї людини налічується понад 2 млн предків — якщо відштовхуватися від 1492 року, коли Колумб висадився в Америці. Відкотимося ще на тисячу років — і у нас вже трильйон предків.

Якщо поглянути вглиб — на кілька поколінь — в наше минуле, відразу деякі позиції будуть зайняті одними і тими ж людьми. Наприклад, у вас 32 місця для прапрадідусів, але можливо, що менше 32 чоловіків ними є. Тобто ви походите від деяких з них кілька разів, і через цих людей будуть проходити кілька гілок генеалогічного древа одночасно.

В історії є тимчасова точка, де перетинаються всі лінії всіх родоводів усіх живих людей. Це ізопоінт.

Ізопоінт для Європи був розрахований кілька років тому — це Х століття. Тобто якщо людина жила в Х столітті в Європі і сьогодні має живих нащадків, вона є предком всіх жителів Європи. На думку автора, можливо, у трьох чвертей європейців Х століття є живі на даний момент нащадки.

"Ми знаємо, що, наприклад, перший імператор Священної Римської імперії Карл Великий жив у Х столітті і має нині живих нащадків. Це означає, що, якщо ви європеєць, ви пішли від Карла Великого", — пише автор.

Багато хто хоче знати, чи походять вони від вікінгів. Ці суворі північні воїни жили до ізопоінту Європи, тому, якщо у вас бліда шкіра, то ви точно з вікінгів — як і майже всі європейці. Взагалі, предками кожного сучасного європейця є вікінги, гуни, євреї, шотландці, гугеноти, мусульмани і т. д., пише Рутерфорд.

Andrew McAfee, Erik Brynjolfsson Machine, Platform, Crowd: Harnessing Our Digital Future 2017

Спогади про майбутнє

Які зміни чекають бізнес через десять років

М и живемо в цікаві часи: комп'ютер грає в стратегічну гру краще, ніж людина, вискочки на кшталт Apple пускають по світу галузевих гігантів на кшталт Nokia, а ідеї самоучок з вулиці часто більш інноваційні, ніж результати роботи дослідних лабораторій.

Керівники Інституту цифрової економіки при Массачусетському технологічному інституті Ендрю МакАфі і Ерік Брінхольфссон в своїй книзі Машина, платформа, натовп: Приборкання нашого цифрового майбутнього розповідають, яким буде бізнес майбутнього. Три згадані в заголовку книги області поки недооцінюються, хоча в сукупності вони утворюють, за словами авторів, "потрійну революцію".

Перша сфера, "машина", радикально змінилася під впливом штучного інтелекту (ШІ). І в міру того, як зростають можливості машин, ми все ближче підходимо до логічного питання: "А для чого нам все ще потрібні люди?" Втім, автори книги запитують інакше: "Як ми можемо використовувати цю нову силу — ШІ, щоб поліпшити ситуацію?"

Друга сфера — це ринки, а точніше, перехід від продуктів до платформ. Так, в найбільшій службі перевезень немає транспорту (Uber), у найбільшого готелю немає власності (Airbnb), найбільший роздрібний торговець не має складів (Alibaba), а Apple пропонує 2,2 млн додатків, які сам не розробляв.

Платформи — це спосіб для компаній створювати ринки, які дозволяють сторонам угоди процвітати, а фірма-посередник насолоджується постійним потоком доходів.

Третя сфера змін передбачає перехід від так званого ядра до натовпу, де ядро — це установи рівня центральних банків або Британської енциклопедії, а натовп — децентралізовані, самоорганізовані учасники, будь то біткойн-вузли, які управляють віртуальною валютою, або волонтери Вікіпедії.

"Ядро часто несумісне з тими проблемами і можливостями, з якими воно стикається, в той час як натовп, будучи величезним і різноманітним, завжди потрапляє в ціль", — пишуть автори.

Також вони припускають, що першим ядром, яке зникне в майбутньому, стануть традиційні банки.

Mel Robbins. The 5 Second Rule: Transform your Life, Work and Confidence with Everyday Courage 2017

Сила чарівного стусана

Щоб поліпшити особисте життя, побудувати кар'єру і зміцнити здоров'я, потрібно знати, як себе підштовхнути

Рішення складних життєвих проблем може бути простим, впевнена Мел Роббінс, радіо- і телеведуча, редактор журналу SUCCESS Magazine і автор бестселерів. Наприклад, п'ять секунд — рівно стільки, на її думку, людині необхідно для того, щоб дати самому собі "чарівного стусана", тобто підштовхнути себе до дії.

Сама Роббінс зробила успішну кар'єру в Нью-Йорку, хоча в її житті були і падіння, і навіть глибока депресія. Тоді вона задала собі просте запитання: чого ти хочеш? Збільшити прибуток, знайти любов, схуднути або накачати м'язи? Причому на будь-яке питання в інтернеті знайдеться тисяча порад, тобто у вас є все, що необхідно. Так чому ж у вас ще немає того, чого ви хочете? Бо зазвичай люди нічого не роблять, щоб отримати бажане, навіть якщо у них виникають чудові ідеї.

Наш мозок найбільше схильний до двох станів: "автопілоту" і "аварійної зупинки". Коли у людини з'являється імпульс зробити щось, у мозку є тільки п'ять секунд, щоб його обробити. І якщо по завершенні цих п'яти секунд нічого не відбувається, активується режим "аварійна зупинка", а потім — повернення в режим автопілота.

В результаті одного ранку автор вирішила встати з ліжка раніше, щоб почати нарешті робити зарядку, порахувала до 5 — і встала. По суті, вона почала створювати нову звичку, яка впливає на її життя досі.

Правило п'яти секунд працює так само, як принцип переривання шаблону. Вчені називають це енергією активації — поштовх, який допомагає нам вийти з режиму автопілота і почати щось нове.

Використовуючи правило п'ять секунд, ми починаємо будувати нові форми поведінки, які дозволять досягти більшого. "Різниця між людьми, які втілюють свої мрії в життя, і тими, хто цього не робить, тільки в двох речах: мужність почати і дисципліна, щоб продовжувати задумане", — пише Роббінс.