Кілька днів тому мене щиро здивувала новина про те, що в Росії, у звичайнісіньких кінотеатрах покажуть фільм "Смерть Сталіна". Чесно скажу, я навіть своїм очам не повірив, коли прочитав, що стрічці Армандо Януччі дали прокатне посвідчення.
Річ у тому, що цей французько-британський фільм – не історична драма (як можна подумати з назви), а комедія з елементами абсурду.
В останнє десятиліття російська пропаганда наполегливо ліпила з Йосипа Сталіна образ жорсткого, але справедливого правителя, рятівника країни від нацизму, збирача земель і, звичайно, "ефективного менеджера". Останнє визначення, до речі, належить особисто Володимиру Путіну. А тут – фільм про смерть кумира. Та ще й абсурдистська комедія. І його дозволили?! Та бути не може!
У вівторок все стало на свої місця. Влада спочатку відклала, а потім і зовсім відкликала дозвіл на прокат фільму. Приводом для цього став спеціальний закритий показ "Смерті Сталіна" для російських апаратників і номенклатурників від культури. З кінозалу вони вибиралися в стані шоку. Міністр культури Володимир Мединський сказав про фільм так: «Багато людей сприймуть його як образливу насмішку над усім радянським минулим, над країною, яка перемогла фашизм, над радянською армією і над простими людьми».
Якісь безіменні юристи міністерства культури обурилися тим, як відомий актор Джейсон Айзекс грає в "Смерті Сталіна" Георгія Жукова. Цитата: "Жуков представлений просто войовничим клоуном, а це, між іншим, видатний полководець, талановитий стратег, маршал Радянського Союзу".
Заступник голови комітету з культури Держдуми Олена Драпеко висловилася ще категоричніше: "Більшої гидоти я ніколи не бачила. Це абсолютний пасквіль, провокація з метою переконати нас, що і країна у нас жахлива, і народ – ідіоти, і правителі – дурні".
По секрету хочу повідомити колишній акторці, що правителі – дійсно дурні, в цьому нікого і переконувати не треба.
Протягом усього декількох годин російські чиновники немов з ланцюга зірвалися: «Гидота, пасквіль, погань, образа, знущання». І так далі. Причому обуритися встигли і найледачіші, і найбільш мовчазні, і навіть ті, хто фільму не бачив. За моїми багаторічними спостереженнями, таке відбувається тільки в тому разі, якщо хтось чи щось дуже не сподобалося – вгадайте кому? Звичайно, Володимиру Путіну.
Коли Путін хвалить Сталіна, він хвалить самого себе
Тут відкривається цікаве поле для психологічного аналізу ситуації. Путін дуже забобонний. Наприклад, щоб не давати життєвих сил своєму головному ворогові, він ніколи не вимовляє ім'я Олексія Навального. Зі Сталіним – протилежна ситуація. Він для Путіна – зразок для наслідування, кумир. Коли Путін хвалить Сталіна, він хвалить самого себе. Ті свої риси, які, як він сам думає, збігаються зі сталінськими.
У цій системі мислення "Смерть Сталіна" – це майже "Смерть Путіна". Цей фільм відкриває ворота для цілком очевидних аналогій. Жодної секунди не сумніваюся, що забобонний Путін, дивлячись цю комедію, подумки уявляв себе в труні, а своє оточення – на місці борців за владу Берії, Молотова, Хрущова, Маленкова і Жукова. Найімовірніше, російському диктатору було зовсім не смішно, а дуже навіть страшно.
Адже в Росії цей фільм – не про далеке минуле, а про дуже недалеке майбутнє, якого Путін боїться найбільше на світі. Гаразд би ще це майбутнє було трагічним і жалюгідним. Якби весь фільм усі плакали і мріяли повернути Сталіна – то можна ще змиритися. Але ні! Це комедія. Навіть найближчі, найвірніші соратники вусатого диктатора радіють, що той дуба дав. Для всіх настало величезне полегшення. Герої "Смерті Сталіна" щасливі, сповнені життя, енергії та оптимізму.
Для Путіна допуск такого фільму в національний прокат – це страшніше, ніж ім'я Навального. Він боїться нормалізації і матеріалізації думки про те, що смерть Сталіна-Путіна – справа хороша, добра і навіть весела. Це для нього дійсно серйозно. Саме тому я впевнений, що сам Путін ніколи не скаже і слова про цей фільм.
Але ось його підлеглі будуть щосили з ним боротися, заборонять, почнуть видаляти з онлайн-кінотеатрів і так далі. Гоніння на його розповсюджувачів стануть дуже серйозними.
Водночас я сподіваюся, що в Україні "Смерть Сталіна" не заборонять, як наприклад, це сталося з фільмом "Матильда", який теж викликав невдоволення Кремля. Привід для заборони, на жаль, є: в стрічці Януччі море радянської та комуністичної символіки.
Більше світових новин в відеоблозі Івана Яковини:
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени