Словенський характер

Голкіпер мадридського Атлетико Ян Облак досяг нечуваних висот у великому футболі. Допомогла йому в цьому одна дуже важлива національна риса. Яка? Відповідь — в кінці матеріалу

 

Андрій Синявський

 

 

Мадрид. 15 березня. Триває матч 1 / 8 Ліги чемпіонів Атлетико (Мадрид, Іспанія)—Байєр (Леверкузен, ФРН). Німцям конче потрібна перемога, причому мінімум в три м’ячі. В іншому випадку в 1/4 проходить їхній візаві. Байєр тисне. Здається їм ось-ось вдасться зламати оборону Атлетико. Але якимось дивом м’яч не лізе в ворота. Це диво зветься Ян Облак, словенський воротар і зірка європейського рівня з маленької балканської країни. На 67‑й хвилині цього важливого для його команди поєдинку він продемонстрував світові, за що в Словенії два роки поспіль його називали кращим спортсменом країни і найдорожчим воротарем в іспанській Ла Лізі...

Спочатку він відбив постріл німецького півзахисника Юліана Брандта, потім вскочив на ноги і витяг й удар впритул від нападника Баєру Кевіна Фолланда. Той б’є ще раз. І дарма. Страж воріт Атлетико Ян Облак у той вечір, як і завжди, був неперевершеним. “Нас врятував Облак,— сказав після матчу французька зірка, легіонер Атлетико Антуан Грізманн, — який довів, чому ми вважаєм його кращим воротарем планети”. Щоправда той матч — це лише епізод, але й його достатньо для того, щоб зрозуміти, якого рівня гравець зараз презентує Словенію у найпрестижнішій першості континенту.

Заявку на те, щоб стати кращим в історії одного з найсильніших європейських клубів, Облак зробив, ще коли минулого сезону встановив рекорд Атлетико, відстоявши на нуль 23 з 28 матчів Ла Ліги. Наднадійним голкіпером він проявив себе і в Лізі чемпіонів, де супротивники клубу не змогли забити йому жодного м’яча в дев’яти з 13 матчів. Недивно, що футболіст вже став предметом полювання для заможних клубів Європи.

Облаку лише 24 роки. Шлях молодого словенця до визнання не був легким та стрімким. В 10 років він залишив команду Лочан зі свого рідного міста Шкоф’я Лока і поїхав до столиці, у Любляну. Це недалеко — буквально 20 км. Втім, достатньо для того, щоб звідти потрапити у великий футбол. Щоправда, через терни. Декілька років напруженої роботи — і вже у 16 він дебютант першої команди місцевого клубу Олімпія. На той момент колектив очолював однофамілець майбутньої зірки Бранко Облак — легенда югославського футболу. Тренер не побоявся випустити на гру зовсім юного голкіпера у принциповому матчі проти ФК Марібор.

Як потім визнав наставник Олімпії, той вибір обійшовся йому втратою роботи. “Ми програли Марібору,— розповідає Бранко Облак.— Президент звільнив мене через те, що я поставив на ворота дитину. Але я вже тоді бачив, що Ян — надзвичайний голкіпер. І був правий, коли за рік його продали у Бенфіку (Португалія) за € 1,8 млн”.

Незважаючи на те, що Облак став найдорожчим воротарем Словенії, в Португалії він натрапив на серйозні випробування. Минуло понад три роки, поки юний голкіпер зіграв в основному складі лісабонського гранду. За цей час він був змушений поневірятися по орендам в найскромніших командах Португалії. Але не втрачав віру в свої таланти, продовжуючи важко працювати. Жоао Томаш, колишній тренер воротарів Бейра Мар, де грав Облак, каже, що досягти прогресу його підлеглому допомогла працелюбність. “Він один з тих голкіперів, хто любить працювати. Хто приходить на тренування для того, щоб дізнаватися більше і ставати кращим”.

Також словенського воротаря вирізняє здатність швидко вхопитися обома руками за свій історичний шанс. Такий шанс випав на його долю під час матчу клубу Ріо Аве, за який він грав, проти Бенфіки, до якого він належав. Облак зробив все, щоб засмутити клуб, який все ще зберігав на нього права. У той час, як партнери могли організувати гол в ворота Бенфіки, він не залишив жодного шансу лісабонцям на м’яч у відповідь. Відтоді європейська кар’єра молодого словенця пішла вгору. В грудні 2013‑го Облак виступив у складі Бенфіки, замінивши травмованого воротаря Артура. Відтоді він не віддав своє місце конкуренту, пропустивши лише шість поєдинків у 24 матчах. Успішна гра словенця дозволила його команді виграти всі три португальських трофеї, а також вийти до фіналу Ліги Европи-2014.

Закономірно, що саме у словенському футболісті мадридський Атлетико помітив гідну заміну для свого першого номера Тібо Куртуа, коли той перейшов до лондонського Челсі. За Яна Облака іспанці виклали рекордні для воротаря € 16 млн. І поки наставник мадридського клубу Дієго Сімеоне довіряв грати першим номером команди Мігелю Мойю, Облак залишався вірним своїй традиції — тяжко працювати, проявляти словенський норов та очікувати на свій шанс.

І він його отримав 17 березня 2015 року у грі Ліги чемпіонів проти все того ж німецького Байєру — за два роки до поєдинку, в якому голкіпер врятував власні ворота від потрійного зазіхання німецької атаки.

Тоді Мойа в першому таймі був травмований. Словенський футболіст не просто відіграв матч на нуль, а ще й витримав післяматчеву серію пенальті. Атлетико переміг. “Неможна зупинятися в роботі, адже одного разу тобі знадобиться зіграти у важливому матчі”,— так прокоментував закономірний успіх свого підлеглого Сімеоне.

Свій статус першого номера в Атлетико Облак зберігає й досі. А майстерність відбивати пенальті залишається одним з найголовніших козирів голкіпера. За рік після успіху 2015 року переграти Облака у 11‑метровій лотереї не зуміли гравці нідерландського ПСВ на стадії 1 / 8 фіналу Ліги чемпіонів.

В полуфіналі євротурніру того ж сезону словенська зірка відбила пенальті від Томаса Мюллера з найсильнішого клубу Німеччини, мюнхенської Баварії. Це вже звичне для Облака диво дозволило мадридцям пройти далі, а Баварії — зупинитися в боротьбі за головний трофей клубного футболу Європи. Безсилими проти чар Облака залишалися зірки різного калібру. І навіть такий майстер, як Ліонель Мессі з ФК Барселона, був безпорадним, коли пробивав пенальті в ворота, де стояв Облак.

У 2016 році словенська спортивна преса назвала молодого співвітчизника найкращим футболістом сезону. Це визнання прийшло до Облака лише в 22 роки. Але найважливіше у балканського спортсмена попереду.

Цього сезону Атлетико знову штурмує нескорену вершину — Кубок Ліги чемпіонів. І поки в воротах іспанців стоїть Облак, шанси Атлетико захмарні. Але словенця вже помітили й інші європейські гранди. Зокрема, з англійської прем”єр-ліги. “У нього є все, що потрібно сучасному голкіперу,— відзначає екс-тренер словенської Олімпії Яни Пате.— Я завжди був здивований його зрілістю. Навіть коли він був дуже молодим, але грав у першій команді, Ян прислухався до порад і слідував вказівкам”.

Бранко Облак шукає відповідь на питання, в чому секрет генія його однофамільця. Шукає і знаходить в національних рисах Яна: “Це людина, яка першою приходить на тренування та залишає його останнім. Типовий словенець, що тихо працює в гаражі”.