Крізь відчинені двері

Всього за кілька місяців безвізового режиму потік українців, що виїжджають до Європи, подвоївся. Більшість складають не туристи, а трудові мігранти

Олег Гавриш,
Вадим Макєєв

40-річна Світлана Мотозюк, лучанка, працювала багато років вчителькою і офісним адміністратором. Але в її житті сталися дві події — дочка, вступивши до київського вишу, поїхала з дому, а Україна підписала безвізовий режим з ЄС. Поміркувавши, Мотозюк оформила біометричний паспорт, сіла в автобус і поїхала до друзів у Польщі, в невелике містечко в Мазовецькому воєводстві. Недовго поживши у них і підучивши мову, вона влаштувалася на роботу в супермаркет. Причому співробітниця HR-відділу магазину сама сходила до органів місцевої влади і зробила українці офіційний дозвіл — на півроку.

"Не знаю, чи наважилася б я на таку авантюру, якби не безвіз, — описує свою долю Мотозюк, спілкуючись з НВ в месенджері з автобуса, який їде до її рідного Луцька — там вона збирається зробити собі робочу візу.— А тепер це досить просто".

З літа цього року, як тільки кордон України і ЄС став "прозорим", через нього пішов — в напрямку зі сходу на захід — посилений потік людей. За два останніх місяці літа подібних "мандрівників" набралося майже 6 млн — і це в півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо в липні 2016-го з України в країни ЄС, за даними Держприкордонслужби, проїхало 1,3 млн осіб, то в липні 2017-го — вже 2,9 млн. Тренд зберігся і в серпні — 1,5 млн і 2,8 млн відповідно.

Подібне подвоєння числа бажаючих побувати в країнах Євросоюзу, по ідеї, повинно б порадувати вітчизняних туроператорів. Однак не радує: приріст числа відпочиваючих, які подорожують в європейські країни, за даними учасників ринку, виявився незначним. Іншими словами, велика частина співвітчизників, що скористалися безвізом — це трудові мігранти.

У держкомпанії Укрзалізниця (УЗ) раді спрощенню правил перетину кордону ЄС — завдяки цьому число пасажирів у них збільшилося. Особливо коли мова йде про західний напрямок. Якщо за три літніх місяці минулого року вітчизняні залізничники перевезли до Польщі 12,1 тис. осіб, то за той же період цього року — майже в 5,5 разів більше: 65,5 тис. пасажирів. Причому практично всі ці клієнти УЗ скористалися безвізовим режимом.

"Безвіз — поворотна точка в роботі нашої компанії з міжнародних перевезень в західному напрямку", — говорить Євген Кравцов, в.о. глави держмонополії. Він розповідає, що поїзди на Перемишль і Холм завантажені на 84% і компанія вже вводить кілька нових напрямків, зокрема до Варшави та Відня.

Польща в звітах УЗ з'явилася невипадково: за даними Держприкордонслужби, за три місяці дії безвізу 57% українців, що відвідали територію ЄС, їхали саме до цієї країни.

При цьому такі привабливі з точки зору туризму країни, як Італія, Франція, Іспанія, Греція, Хорватія, офіційно відвідали лише 3,9% з усіх українців, що в'їхали в ЄС за літні місяці. Більше того, левова частина тих, хто подорожував в Польщу, обрала в якості транспорту автобуси або прикордонні маршрутки.

На думку народного депутата Анни Романової, все це вказує на те, що вільний доступ до Євросоюзу співвітчизники використовують переважно для пошуку роботи і працевлаштування. "Виходить, що він [безвіз] відкрив двері для масової трудової міграції українців", — нарікає представниця фракції Самопоміч.

"Число працівників з України після червня 2017-го значно зросло", — підтверджує слова українського парламентарія поляк Даніель Джевіт, ідеолог і директор сайту Pracadlaukrainy.pl, — порталу, який допомагає польським роботодавцям знайти українських співробітників. Він уточнює, що точної статистики немає, тому що працівники зі сходу мобільні — одні приїжджають на роботу, а інші вже відправляються додому. "Але те, що українців в Польщі стало більше, відчувається всюди: в автобусах, поїздах, магазинах, на будівництвах, в ресторанах", — додає Джевіт.

Трудові мігранти — непоганий бонус для економіки України: минулого року вони надіслали родинам і близьким, тобто на батьківщину, $8 млрд. А в 2017-му, за очікуваннями експертів, дана сума виросте на 20-25%. Але в очах Романової грошові перекази — це якщо і плюс, то вельми сумнівний. Адже багато виїжджаючих — молоді люди без сімей. І ймовірність того, що вони залишаться в Європі назовсім, на її думку, вкрай велика.

"Безвіз дуже невигідний державній системі. Він посилив відтік трудових ресурсів", — вважає Аркадій Маслов, комерційний директор туристичної компанії Tez Tour в Україні. Винним в масовому витоку робочих рук він вважає саму українську державу, яка не забезпечує гідним заробітком власних громадян.

Ф ормально безвізовий режим не повинен був змінити кількість українських трудових мігрантів. Адже він діє для поїздок, не пов'язаних з роботою на території ЄС.

Але з ним стало легше перетнути кордон тим українцям, які шукають в Європі роботу, наприклад в Польщі і Угорщині.

Їм на допомогу — політика, яку проводять ці держави по відношенню до зовнішніх трудових ресурсів. Парламенти обох країн на початку літа прийняли закони, за якими робоча віза стала взагалі не потрібна для працевлаштування на термін до 90 днів.

Правда, як уточнює Джевіт, подібне правило діє лише для українців, які в'їхали в Польщу з біометричним паспортом. І роботодавцю все одно треба буде оформляти офіційні документи на роботу, підписати трудовий договір, а також платити податки.

Обидва документи — як угорський, так і польський — викликали критику з боку Брюсселя. Але офіційна Варшава разом з Будапештом і раніше не надто поспішали реагувати на незручні для них думки євробюрократів. Тому зараз цілком можуть собі дозволити пропустити колючі зауваження з Брюсселя повз вуха.

А ще безвіз підштовхнув до зміни місць тих співвітчизників, які шукають не сезонну, а постійну роботу. Сьогодні потенційний претендент може без візи поїхати в будь-яку країну і на місці знайти роботодавця, який буде зацікавлений в його послугах. Це особливо зручно для людей з високою кваліфікацією в якій-небудь сфері.

"У Польщі велика потреба в кадрах. Українці знають про це і тому наважуються відправитися туди", — розповідає Джевіт.

Про те, що Європа чекає українських професіоналів, говорить один з найбільш достовірних індикаторів — кількість вакансій, що розміщуються іноземними роботодавцями та їх агентами на сайтах пошуку роботи, зазначає Сергій Марченко, директор з розвитку профільного ресурсу Work.ua. Так, за три місяці дії безвізового режиму кількість розміщень такого роду оголошень для українців з боку польських і угорських компаній зросла в два рази.

"Цього року ми спостерігаємо вибухове зростання числа пропозицій роботи від зарубіжних роботодавців", — підтверджує Марія Текуч, HR-директор ще одного профільного ресурсу — Rabota.ua. За її словами, після введення безвізу і спрощення правил прийому на роботу в Польщі і Угорщині тамтешні роботодавці готові брати на себе навіть вирішення питань з оформленням документів.

За даними Work.ua, середньомісячна зарплата, пропонована українцям за кордоном, еквівалентна 26,7 тис. грн за нинішнім курсом. Наприклад, медсестрам і аптекарям обіцяють щомісячну оплату, відповідну 38,9 тис. грн, водіям — 36,7 тис. грн, працівникам ферм - 30 тис. грн, будівельникам — 29,3 тис. грн. В Україні середні заробітки за цими ж вакансіями становлять лише 6,7 тис. грн.

І подібний перекіс характерний для всіх робочих спеціальностей. За даними Світового банку, актуальна середня вартість години роботи в Україні — € 1. Тоді як в Китаї — € 5, в Польщі і Угорщині — € 6,6-6,8. Українці поки дешевше навіть роботів, година праці яких обходиться в середньому в €3.

"У країнах ЄС набагато вище податки і вартість життя. І якийсь відсоток заробітку може забирати собі посередник у працевлаштуванні, — зазначає Марченко Але в цілому сенс в тому, щоб працювати за кордоном, [для українця] є".

Особливо вигідна робота в Європі для кваліфікованих фахівців, які можуть освоїти там сучасні технології та суттєво вирости в професійному плані.

У всій цій невеселій для держави Україна історії є і зворотна, трохи більш приємна сторона: легкість виїзду за кордон і короткострокова трудова міграція допоможуть знизити тиск на внутрішньому ринку праці. А він є.

За даними Світового банку, сьогодні країна має офіційний рівень безробіття в 9% і входить за цими показниками в топ-5 найгірших країн континенту. Справи йшли б ще гірше, якби не було трудової міграції, підкреслює Юлія Руда, економіст Центру економічної стратегії.

До всього, закордонні роботодавці куди охочіше, ніж вітчизняні компанії, беруть на роботу людей у віці. Знайти собі справу, коли тобі 45 років і більше, — в Європі це нескладно. А ось в Україні — справжня проблема.

"До моменту, коли в Україні не залишиться кому працювати, ще далеко", — впевнений Марченко. Але оскільки тенденція відтоку зберігається, роботодавцям доведеться її враховувати.

Руда зазначає, що виробникам тепер потрібно дивитися на ринок ширше, розуміючи, що в рівні оплати вони конкурують не тільки з іншими українськими компаніями, але і з Польщею і Чехією. "Добре це чи погано? Для простих українців — безумовно, непогано", — підсумовує експерт.

Для активних співвітчизників є й інші бонуси від розкритих дверей Євросоюзу. Приклад тому — Сергій Чучков, колишній фінансовий директор, і Юрій Сербін, в минулому інвестаналітик. У 2014 році обидва відправилися подорожувати по Італії. Проживши там кілька місяців, вони захопилися технологією виробництва м'яса і вирішили випускати в Україні хамон і прошутто. Так з'явилася торгова марка Ham.Lo. "Ми ніколи б не почали це виробництво, якби не побували в Європі, — каже Сербін.— Поїздка в Італію, Францію, Голландію обов'язкова для кожного, хто хоче відкрити свою ферму".

Саме зарубіжний досвід і нові для країни ідеї — головний плюс безвізу, вважає Олександр Почкун, керуючий партнер аудиторської компанії Baker Tilly. "Хтось знаходить нові ніші в ЄС, а частина повертається з новими думками та ідеями назад в Україну, — говорить він.— У нас проблема в економіці полягає не стільки в тому, що немає грошей, скільки у відсутності бажаючих щось робити".

Але не тільки нові ідеї, запозичені в ЄС, дадуть поштовх українському бізнесу. Безвіз — серйозна підмога в розширенні ринків збуту для малих підприємств, вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр з європейської інтеграції. "Тепер можна легко поїхати на переговори зі своїми торговими партнерами, з'ясувати деталі і на місці зрозуміти, як все влаштовано", — пояснює вона.

За словами Почкуна, в результаті позитивний економічний ефект від безвізу точно буде, правда, розрахувати, коли саме, поки неможливо. "У майбутньому безвіз може стати вирішальним фактором того, щоб Україна повністю змінилася, — упевнений він. Чим більше людей побуває в ЄС, тим швидше ми туди увійдемо".