Сексуальні домагання для України актуальні?

Після того як кілька голлівудських актрис звинуватили кінопродюсера Гарві Вайнштейна в сексуальних домаганнях, світ накрила хвиля секс-скандалів. НВ запитав у співвітчизників, чи відбуваються такі історії в нашій країні

Немає жодних сумнівів, що проблема сексуальних домагань в Україні існує. Інша справа, що жінки не скоро про це заговорять публічно.

По-перше, вони ризикують втратити роботу. В Україні, яка долає серйозну економічну кризу, це вагомий аргумент. По-друге, є ризик стати об'єктом глузувань і вічних пліток.

У нас правоохоронна система і суди примудряються відбілити корупціонерів на мільярди. Тому годі сподіватися, що сексуальний скандал завершиться справедливими звільненнями і покаранням. Найімовірніше, дискредитацією самої жертви.

Боротьба з цією ситуацією починається з відвертої розмови в суспільстві про неприйнятність сексуальних домагань і право жінки сказати ні.

Світлана Заліщук,
народний депутат від БПП

Справа в тому, що я ніколи з цим не стикалася, тому не знаю. Думаю, це завжди актуальна тема. Просто, як завжди у нас, — і до такого звикають, це не настільки шокує, як в Штатах, наприклад. У нас взагалі, напевно, найтерплячіші жінки.

Анастасія Топольська,
діджей

Я вважаю тему сексуальних домагань — принаймні те, що я чув: якісь давні спогади про мацання колін — прям всесвітнім флешмобом. Мене ніхто не домагався, на жаль. Хоча самому мені іноді й хочеться помацати когось за коліно.

Максим Лазебник,
виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції

Хвиля звинувачень дійшла вже і до України. От нещодавно звинуватили режисера українсько-литовського фільму Іній Шарунаса Бартаса. Подейкують, що він винен навіть у побитті.

Це поширюється, і я певен, що в якійсь мірі не омине й Україну, і ми ще дізнаємося про якісь абсолютно несподівані скандали. Але найімовірніше це торкнеться не сфери кінематографа, як це відбувається на Заході, а сфери політики. Думаю, більш потужно ця історія піде в хід навесні, коли у нас почнуться політичні ігри. І навряд чи в нашому разі це буде пошук справедливості, найімовірніше, це стане своєрідною зброєю боротьби за владу.

І, як не дивно, це не дасть очікуваний результат. Тому що наше суспільство поки що не доросло до того, щоб сприймати сексуальне домагання як стовідсотковий злочин. Досі більшість вважає це певною формою флірту. І це росте з того "печерного совка", який досі є світоглядним концептом для більшості населення країни.

Володимир Тихий,
кінорежисер

Асоціація жінок-юристок ЮрФем.юа представила опитування 365 юристок, згідно з яким 37% вказують на те, що стикалися з сексуальними домаганнями; 87% чули на свою адресу сексистські висловлювання, зауваження, що ображають гідність, стосовно зовнішності і статі.

Зауважте, це юридичний світ, який апріорі повинен працювати за правилами недискримінації. Ці дані виводять тему з виміру маргінального у вимір, який стосується всього суспільства.

З одним заступником міністра юстиції я впоралася самостійно, силою характеру, витримуючи масштабний тиск. Було дуже некомфортно і принизливо з подібним стикатися. Ця людина навіть не підозрює, як близько вона перебувала від того, щоб я запустила механізм реагування на рівні охорони готелю і втручання сил поліції однієї з європейських країн.

Лариса Денисенко,
ведуча Громадського радіо, письменниця, правозахисниця

У моєму оточенні про сексуальні домагання не говорять. Точніше, про секс охоче говорять, про домагання в клубах і ресторанах говорять, а от про сексуальні домагання як про щось кричуще — ні. Повторюся, саме в моєму оточенні такої проблеми немає

З іншого боку, зрозуміло, що жіночий генофонд України — один з найкращих на планеті, і напевно красиві дівчата періодично стикаються з недоумками. Я бажаю таким дівчатам вивчити два прийоми самооборони і завжди мати під рукою газовий балончик або надійного друга-борця з поламаними вухами.

Сергій Рибік,
клубний МС, гастроблогер

Відповім крилатою фразою: невинним є не той, кого не побажали. Що стосується харассмента — наступу на особистий простір, — то для сучасної України це, на жаль, норма. Тому мало хто скаржиться або взагалі апелює до суспільства.

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

Дуже. Ви знаєте, важливіші тільки права ЛГБТ. От всі проблеми вирішили, залишилося тільки з харассментом розрулити, і буде нам щастя.

Олександр Ройтбурд,
художник

Звісно. Причому їх настільки багато, що ми навіть почали про це говорити. І це стосується не тільки шоу-бізнесу і кіно, є багато випадків, коли це відбувається прямо на робочих місцях, умовно кажучи, на заводах. Але оскільки немає довіри до правоохоронних органів та судів, тому і мовчать ті, хто піддався домаганням, тому що вони чудово розуміють, що винні не будуть покарані.

Як цього уникнути? Тільки освіта, дітям потрібно пояснювати, що у них є право на недоторканність свого тіла. І так само пояснити, що твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншого, тому не можна об'єктивувати підлеглого або колегу.

Олександра Кольцова,
музикант, лідер гурту Крихітка

Майже одночасно зі скандалом навколо голлівудського продюсера Гарві Вайнштейна вийшла книга Віктора Пелевіна Iphuck10. У ній описується друга половина нинішнього тисячоліття: світ, в якому звичайного сексу вже немає. Займається ним тільки соціальне дно. Криміналізовані не тільки харассмент, але і ентайсмент (непрямі домагання з боку жінки). Також засуджені "ретрозґвалтування" — коли жінка сказала так й все сталося, але згодом передумала.

Історія з Вайнтштейном, яка котиться, як сніжний ком, зминаючи все нових і нових фігурантів та жертв, дуже нагадує початок карикатурної цивілізації, описаної Пєлєвіним. Карикатурної, тому що сексуальні домагання — це бридко і принизливо, але якщо їхня жертва робить собі завдяки потворним зв'язкам приголомшливу кар'єру і отримує гроші за мовчання, то не зовсім зрозуміло, до кого [з фігурантів] моральних питань більше.

Що стосується України, то через істотний демографічний перекіс співчуття суспільства ніколи не буває на користь жінки. В Україні, якщо жінка стає жертвою навіть жорстокого зґвалтування, громадська думка все одно не може бути однозначно на її боці.

Красномовний приклад — 11-річна породілля, історію якої нещодавно смакували ЗМІ. Зрештою оцінка звелася до того, що дівчинку погано виховали, і у неї погана генетика. Хоча йдеться про розбещення дитини, яка не відповідає за свої дії.

У сучасному світі є два полюси: на одному з них йдуть у відставку з високої посади за покладену на жіноче коліно руку, на іншому — жінок забивають камінням за зраду. Ми — десь посередині.

Тетяна Даниленко,
телеведуча, журналістка телеканалу ZIK