Сито, п'яно, весело

П’ять львівських маршрутів для любителів історії, шанувальників кави, пивних гурманів та поціновувачів романтичних легенд. Інакше кажучи, для всіх

Костянтин Бережко, історик, львівський екскурсовод 

Площа Ринок… Тут розташовані 45 кам’яниць, і кожна має власну історію. Відвідайте Львівський історичний музей у колишній резиденції короля Яна III Собеського та його філії у Чорній кам’яниці та 24‑й кам’яниці ринкової площі, Музей історії релігії та Музей пошти, що розмістився в палаці Бандінеллі. Ну й, звісно, не проходьте повз розважальні заклади, особливо тематичні. Криївка присвячена боротьбі українського народу за самобутність. Креативна Копальня кави вдосталь почастує цим напоєм. Майстерня шоколаду — чи не найулюбленіше місце для дітей. Мазох-кафе — для поціновувачів гострих відчуттів. А ще поруч Гасова лямпа, Масонська ложа, Дім легенд, Жидівська кнайпа або ж колишня обитель львівського ката, де нині розташована Перша львівська грильова ресторація м’яса та справедливості. Хіба не достатньо причин для того, щоб провести на цьому п’ятачку весь день? І це аж ніяк не повний реєстр того, що можна показати в львівському середмісті!

У цій подорожі декілька персонажів з танцями та піснями представляють прадавнє життя-буття столиці галицького краю. З біографією Львова знайомлять чернець, батяр, бургомістр, юдей, а також жебрак. Першим бере слово бургомістр міста — він згадує історію Ратуші, оповідає про пишне весілля короля Яна ІІІ Собеського та про романтичні листи короля до дружини. Далі на вулиці Староєврейській Мойша танцює єврейський танок. Він пригощає карамеллю і відкриває, що воно таке є — “халява по‑єврейськи”. Потім переказує легенди, анекдоти та пояснює, чому євреї змогли побудувати найбільший хмарочос у Львові. Біля однієї із церков шлях Мойші заступає барон жебраків. Він хвалиться, що жебракування — це поважна ліцензована професія, вчить своєму ремеслу та підказує, як стати мільйонером, не сплачуючи податків. За певний час групу визволяє від барона місцевий чернець. Він зазиває до підземелля однієї зі львівських церков, де нарікає на своє нелегке буття, згадує ордени ченців, що перебували у Львові, пояснює, як переписували книги та виписували індульгенції. А ще зазначає, кому треба дякувати за гарне львівське пиво. На виході з підземелля чутно спів — це батяр, який обіцяє ченцеві показати туристам духовні заклади Львова. І справді водить цікавих по своїх “духовних” закладах, розповідає про жартівливу культуру львівських батярів, міські бали, а по дорозі ще й зустрічає свого не дуже тверезого кума-батяра. Позіхати не доведеться!

Перша згадка про львівське пиво сягає XIV століття. У середньовічному Львові було неймовірно багато маленьких броварень, й тепер ця традиція поволі відроджується — у форматі пивних ресторанів та міні-пивоварень.

Під час пивного туру ви побуваєте у чотирьох міні-броварнях (театр пива Правда, Королівська пивоварня, Кумпель, Старгород) та кількох відомих пивних закладах (серед яких Mons Pius, Бартоломей, Човен). Там вам розкажуть, які заклади у Львові є кнайпами, хто такі львівські батяри та як вони називали пиво, що за вид пива ґжанець, чим відрізняється лагер від елю, чому пиво називають крафтовим тощо.

Між відвідуваннями пивних ресторанів та дегустаціями ви пошукаєте бронзових чоловічків із пивом, зустрінете кентавра, який проводить антирекламу хмільного напою, побачите привілей на пивоваріння, виданий бургомістром, довідаєтеся про те, як у давнину перевіряли якість пива, послухаєте байки та оповідки, а також дізнаєтеся про справжні технології виробництва пива.

Австрійський період в історії Львова тривав майже 150 років. За цей час кардинально змінено архітектурне обличчя міста. І зміни ці вийшли на краще. Було розібрано більшість оборонних споруд, замість них з’явилися нові вулиці, будинки та сквери.

Екскурсію варто розпочати від пам’ятника Михайлові Грушевському, що встановлений у кінці проспекту Шевченка. Проходячи проспектом, ви оглянете шедеври стилів історизму та сецесії. Завернувши на вулицю Коперника, потрапите на подвір’я палацу графів Потоцьких — однієї з найефектніших будівель Львова. Далі шлях веде до найстарішого міського парку в Україні. Тут зверніть увагу на будівлю Галицького сейму — регіонального парламенту часів Австро-Угорщини. Поряд — Шляхетське казино, в якому знімали фільм Три мушкетери. Зараз у цій споруді міститься Будинок вчених і часто проходять львівські бали.

Неподалік — головний корпус Львівської політехніки, який вражає витонченістю архітектурних та скульптурних форм. А на пагорбі видніється собор Святого Юра.

До центру міста зручно повертатися вулицею Січових Стрільців, де вам зустрінеться чимало цікавого — від будинків, що нагадують італійські палаццо, до незвичної скульптури Меркурія в польоті.

Глибоко під бруківкою вузьких вуличок Львова лежить підземельна мережа, готова вразити гостей міста своїми легендами та історіями. Утім, тут і місцевих є чим здивувати.

Підземелля Домініканського монастиря — одне з найстаріших у Львові. На цьому місці раніше стояв палац засновника міста Лева — Данила Галицького. Згодом його невістка Констанція подарувала той палац монахам. Кульмінацією екскурсії в підземеллях Домініканського монастиря є розповідь про Чорну княгиню — Гальшку Острозьку. Її руки, серця та гаманця домагалися сильні світу сього, що подекуди призводило й до збройних конфліктів.

Підземелля Оперного театру. До другої половини XIX століття на місці теперішнього проспекту Свободи протікала річка Полтва — притока ріки Західний Буг. А в XIX столітті вона була закута в колектор. Львівська опера стоїть майже над нею, тобто на місці, де проходило русло Полтви. В підземеллях ви дізнаєтесь про історію спорудження театру та на власні очі побачите Полтву.

Підземелля Костелу єзуїтів. Храм апостолів Петра і Павла у Львові є дивом, що відкрилося львів’янам лише п’ять років тому. До цього тут був книжковий склад. А от раніше — осередок одного з найцікавіших католицьких чернечих орденів, який у XVII–XVIII столітті тримав в своїх руках безмежну владу над політичним, економічним та релігійним життям міста Лева. При монастирі існував навчальний заклад — Єзуїтський колегіум, в якому здобув освіту гетьман Богдан Хмельницький.