Прочитав про те, як працює виборче право в Бразилії. Голосувати зобов'язані всі громадяни країни від 18 до 70 років. Необов'язково голосувати молоді від 16 до 18, літнім людям після 70, і всім неписьменним. За необґрунтовану неявку на вибори встановлений штраф, який, втім, досить невеликий (від 1 до 35 реалів), але важливо не це. Якщо протягом шести років без поважної причини (такою можна назвати будь-яку, про яку виборець повідомив заздалегідь, заповнивши і надавши відповідну форму) ігнорувати вибори, то можна благополучно вилетіти з реєстру виборців, потрапивши в статус виборчого боржника, що означає безліч неприємних штук. Наприклад, такий безвідповідальний громадянин раптово виявляє, що не може оновити паспорт, взяти кредит у банку, брати участь в державних тендерах і т.д.
Раніше я писав про китайську систему соціального рейтингу, за допомогою якого держава оцінює надійність і адекватність своїх громадян, вводячи обмеження для тих, хто був викритий у чомусь поганому: поширював неправдиву інформацію про тероризм, створював проблеми на авіарейсах, використовував прострочені квитки, курив у поїздах і мочився в підземних переходах, а також є фінансовим правопорушником, неплатником штрафів і т.д.
Системі байдужий цей протест, бо єдина мова, яку вона розуміє – це активний вчинок
Так і тут. Правда, вийти з цього статусу не дуже складно, хоч і марно. Само собою голосування електронне, і реалізоване шляхом використання терміналів. Власне, результати окремо ніхто не вважає: в будь-який момент їх можна побачити в системі в режимі реального часу.
До речі, два слова щодо неявки на вибори. Щиро вважаю, що ігнорування виборів – є ніщо інше, як символ соціальної шизофренії. Це коли люди примудряються одночасно вірити в кілька взаємовиключних і часто рівною мірою абсурдних речей.
Сидіти на дивані й скаржитися на безпросвітне життя, але при цьому, в день виборів – просто не піти голосувати, вважаючи за краще звалити за місто на шашличок. Сумно зітхати, що один голос нічого не вирішує, але дати можливість проголосувати за «міцних господарників» легіону старих шкарбунів і тіток. Не йти голосувати, висловлюючи протест проти системи, забуваючи, що системі байдужий цей протест, бо єдина мова, яку вона розуміє – це активний вчинок. Голосніше за всіх кричати про підтримку улюбленого кандидата, але тихо пропустити день виборів, пославшись на відсутність вибору.
Ну і найпопулярніше в народі: «Я не піду голосувати, тому що я торгую на базарі, а неділя – базарний день». Настільки популярне, що вже можна спокійно вважати поважною причиною.
Текст друкується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени