Не тільки тому, що Путін не готовий. Чому будь-якого припинення вогню найближчим часом не буде — сім причин від Василя Пехньо

По-перше, [російський диктатор Володимир] Путін зовсім не зацікавлений зупинятися. Він вважає, що може дотиснути Україну.

На початку цього тижня заступник керівника Офісу президента, полковник [Павло] Паліса, давав інтерв'ю виданню Армія TV, і він назвав очікувані напрямки літнього наступу противника. Це мають бути точно кордони Донецької і Луганської області. Туди вони будуть сунути. Це буде спроба створити буферну зону на Сумщині. І це, з великою долею ймовірності, як каже Паліса, буде спроба [просування] на Запоріжжі та на Херсонщині.

Попри те, що на Херсонщині цей варіант виглядає максимально мертвим. У нинішніх умовах, реаліях, форсувати Дніпро, спробувати зробити плацдарм на правобережжі з висадкою [десанту] там — це божевіллям виглядає за наявності таких технологічних рішень — кілзон — які зараз у нас на фронті існують.

Проте насправді, згідно з даними розвідки, росіяни готують таку операцію. Вони тренують на окупованих територіях Херсонщини і Криму висадки, подібні речі.

Тому це перший фактор: Путін не готовий. Він вважає, що можна дотиснути. Він покладає надії на літній наступ.

Цього ж таки тижня, підбиваючи його підсумки, головнокомандувач ЗСУ генерал [Олександр] Сирський сказав, що до 680 тисяч військ противника зараз зібрано на наших територіях. [Кількість] не збільшується, але і не зменшується — так, як би нам хотілося. Ми навіть об'єктивно бачимо зменшення кількості втрат ворожого війська за останній час — саме у кількості цих тушок.

Отже це перший фактор.

Другий фактор — цю неготовність зупинятися демонструють його ось ці терористичні атаки. Те, що сьогодні відбулося, те, що відбувалося впродовж квітня.

Навіть, здавалося б, найбільш незряча Організація об'єднаних націй, і вона встановила у своїх звітах про те, що квітень був найбільш кривавим місяцем для цивільного населення. Щонайменше 209 осіб загинуло, і 1146 зазнали поранень внаслідок тих обстрілів. А ми пам’ятаємо, що це були за обстріли. Це Суми, це Кривий Ріг, це Запоріжжя. Ось це все було у квітні, і це все було паралельно до переговорного процесу.

А що це означає? Що Путіну не потрібні жодні переговори, йому не потрібен [президент США Дональд] Трамп, йому потрібно добиватися свого силою. Це логіка КДБшного полковника. Силою. Або ти, або тебе.

Далі. Кількість штурмів насправді в травні вища навіть, ніж була минулого місяця. Буквально сьогодні ми бачимо 167 бойових зіткнень за підсумками минулої доби. Сталість цієї цифри — на рівні 160, 170, до 200 — зберігається постійно. Це така константа. Росіяни менше не атакують. І це теж демонструє те, що Путін не збирається зупинятися.

Четверте. Марно сподіватися, як не мене, на те, що така величезна воєнна машина може зупинитися буквально в якісь дні, в якісь миті, просто на раз-два. Тому що з двох сторін задіяно більше трьох мільйонів людей. Щоб це зупинилося, потрібен, однозначно, якийсь час.

А крім цього, треба політична воля, якої, як ми бачимо, немає у росіян. Треба бажання двох сторі. І треба величезна довіра насправді одне до одного. А цієї довіри немає з нашого боку до росіян. Її в принципі не може бути. Я сумніваюся, що колись взагалі може статися ця довіра.

П’ятий висновок. У російському інтернет-середовищі з’являється дедалі більше відео, наприклад, як росіяни ставляться з максимальною жорстокістю до своїх відмовників. А цей процес став більш масовим, росіяни відмовляються йти в ці «м'ясні» штурми.

Я думаю, що багато хто бачив ці відео, де цих відмовників садять в порожню бочку з екскрементами, де їх днями не годують; хтось — загинув, хтось — ні. Або садять в яму. Це було відео з 9 травня. Просто підходить командир і каже: «Подарунок вам на 9 травня. З вас вийде на волю і відправиться на „м'ясний“ штурм хтось один. Для того, щоб це зробити, потрібно, аби другий голіруч вбив свого опонента прямо тут у ямі». Тобто вийде хтось один, треба, щоб хтось вбив свого напарника по нещастю. І це знімають на відео.

І вони не задумуються над тим, варто це робити чи ні. Буквально в мить, дві хвилини, питання вирішено — один іншого задушив, вийшов і пішов на «м'ясний» штурм.

Тому з росіянами важко буде знайти коли-небудь, мені здається, спільну мову.

Шоста і сьома причина — це найпроблемніші теми в переговорному процесі. Важко технічно виявити зараз, де лінія фронту взагалі проходить. Там, де сидить піхотинець, чи там, де працюють кілозони дронів? А ще не забуваємо, що це лінія на півтори тисячі кілометрів, кожну координату якої потрібно узгоджувати. І на це піде довгий час. Якщо не буде зупинки вогню, то що робити? Переузгоджувати постійно, якщо фронт доволі рухливий?

Це, власне, і сьома причина. Те, що [спецпредставник Трампа] Кіт Келлог пропонував розвести війська на 15 кілометрів, нині просто не виглядає можливим. Тому що розвести [війська] на 15 кілометрів, як президент казав, це лишити в небезпеці Херсон. А окрім Херсона, можна доповнити цей список — Оріхів, Покровськ, Костянтинівка, Куп’янськ, Борова і тому подібні [населені пункти]. Це все неробочі варіанти.

Я гадки не маю, чесно, як можна зупиняти [бойові дії] в технічному сенсі. Але ми навіть до технічного сенсу не підійшли. Ми говоримо тільки про політичну волю. Її у Путіна абсолютний нуль, немає.